Обмінний курс гривні до долара США є одним із ключових показників, що відображає стан економіки України та її зовнішньоекономічних зв’язків. Він залежить від великої кількості факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Внутрішні фактори включають стан державних фінансів, рівень інфляції, політичну стабільність та економічне зростання. Зовнішні охоплюють торговельний баланс, потоки інвестицій, світові ціни на сировинні товари та загальний стан світової економіки.
З іншого боку, курс гривні також має зворотний вплив на економіку України. Девальвація робить експорт більш конкурентоспроможним, але водночас призводить до здорожчання імпорт та обслуговування зовнішнього боргу. Ревальвація, навпаки, сприяє зниженню інфляції, але може підірвати експортний сектор.
Таким чином, створюється замкнене коло, де коливання курсу гривні як впливають на економічні показники, так і самі залежать від них. Це робить курсову політику Національного банку України надзвичайно важливою, адже вона має підтримувати баланс між стабільністю національної валюти та конкурентоспроможністю економіки.
Наразі гривня перебуває в стійкому тренді на ослаблення.
З березня по травень вона подешевшала більш як на 6%. Тобто в середньому за цей період нацвалюта України дешевшала на 2% на місяць. Це не катастрофа, це її крейсерська швидкість. І загалом валютні коливання в межах 10% не мають викликати стійкого занепокоєння. Але ігнорувати інші фактори, які впливають на стійкість національної валюти, також не варто.
На жаль, судячи з економічної ситуації в країні, параметри ослаблення гривні збережуться до кінця року. Причини слабкості на поверхні. Дані по зовнішній торгівлі залишаються поганими. Дефіцит торговельного балансу України в березні виріс з 3,2 млрд дол. до 5,9 млрд, при цьому навіть не вийде сказати, що це запізнілі дані. Адже свіжий звіт НБУ щодо міжнародних резервів підтверджує і цей негативний тренд.
На кінець травня резерви скоротилися на 3,04 млрд дол., з 42,04 млрд до 39 млрд. Це говорить про те, що щомісячний дефіцит у зовнішній торгівлі в травні тримався на такому ж високому рівні, як і в березні, — 2,7–3 млрд дол. Березневе ослаблення гривні до долара США становило близько 2,3%. А зниження в травні — 2,2%. Показники дуже близькі. Отже, ознак поліпшення ситуації в найближчі місяці немає. Навпаки, в світі спостерігається економічне охолодження. Значить, попит на традиційні експортні товари України може знизитися, що нам не на користь, адже обсяги нашого експорту (насамперед зернового) напряму впливають на курсову стабільність як основне джерело надходження валюти в країну. Якщо світовий попит не зросте, діра у балансі зовнішньої торгівлі країни залишиться, а разом із нею зберігатиметься й тиск на курс гривні. Ослаблення з середньою швидкістю 1,5–2% на місяць, найшвидше, триватиме.
У стандартній ситуації ослаблення курсу національної валюти загрожує негативними наслідками лише у короткостроковій перспективі. На відміну від пересічних громадян, для яких курс валют — це, радше, психологічний індикатор стабільності, фінансисти та економісти не вбачають в ослабленні курсу трагедії, ба більше, за певних обставин це ослаблення може бути корисним для економіки. Шкода тільки, що наша поточна ситуація дуже далека від стандартної.
Основний негатив курсового ослаблення пов'язаний із зростанням цін на імпортну продукцію, яка наразі й так переважає у нашому експортно-імпортному балансі. Дорожчатимуть і споживчі товари, і промислова сировина, і складові виробництв — від посівного матеріалу для АПК до обладнання та витратних матеріалів ВПК. Це логічно призводитиме до підвищення інфляції, зростання відсоткових ставок і уповільнення економіки. А проблеми в енергетиці, які додатково збільшують витрати виробників, лише поглиблять цю тенденцію.
Наразі в Україні, незважаючи на помітне ослаблення гривні, інфляція не зростає: березень-квітень ІСЦ 3,2%. Відсоткова ставка НБУ, навпаки, знижується. Понад те, не спостерігається навіть сезонного сплеску цін через традиційне зростання ділової активності навесні. Це означає, на жаль, що ніякого весняного сплеску в українській економіці, найшвидше, немає. Враховуючи енергетичні проблеми, можливо, вже зараз іде спад, який може тривати, якщо уряд не зможе забезпечити стабільне енергопостачання до осінньо-зимового періоду.
Власне, економічний спад своїм дезінфляційним впливом наразі перекриває курсове зростання інфляції. Фінансова ж стабільність України забезпечується зовнішньою допомогою. Але якщо потік зовнішньої допомоги скоротиться чи принаймні не буде сталим і прогнозованим, то економічні проблеми почнуть прориватися у фінансовий сектор. Тоді зниження валютного курсу може прискориться, і, незважаючи на подальший спад в економіці, відбудеться інфляційний сплеск з одночасним падінням доходів. Подібне поєднання — це не тільки рецепт локальної кризи, а й провісник майбутньої структурної перебудови економіки. По суті, економіка потребуватиме великих змін у своїй структурі заради адаптації до нових, на жаль, важчих, умов. Для того щоб уникнути цього сценарію (адже, попри загальну стійкість і часом дивовижну адаптивність, реальний сектор третій рік поспіль живе у перманентному струсі), Україні потрібні як збереження фінансової допомоги від країн-партнерів, що підсилюватиме державні фінанси, так і суттєві інвестиційні програми, які забезпечать підживлення реального сектору. Інакше прогнозована помірна девальвація гривні до позначки 42,5 грн/дол. до кінця 2024 року може бути більш драматичною.