Коштів, отриманих як компенсацію за втрачену нерухомість, вистачить на будівництво, але не на придбання

Вже тиждень, як набрав чинності довгоочікуваний закон, що передбачає компенсацію витрат на відновлення пошкодженого майна та придбання нового житла замість знищеного. Що ж урешті слід зробити громадянину і що йому треба знати, щоби таки отримати очікувану компенсацію від держави?

Гроші є

По-перше, постраждалі мають подати відповідні заяви (з інформацією про заявника та знищене майно) до спеціальних комісій, створених органами місцевого самоврядування. Це формальна, проте дуже важлива частина процедури компенсації.

Відразу повідомимо: якщо у власності громадянина два чи більше об’єктів нерухомого майна, компенсація, відповідно до зазначеного закону, надається лише за один об’єкт, а для отримання компенсації за інші об’єкти доведеться звертатися до Міжнародного реєстру збитків, який саме зараз створюють у Нідерландах.

Серед гарних новин для постраждалих: прем’єр-міністр нещодавно заявив, що у фонд відновлення вже зібрано близько 62 млрд грн. Проте варто усвідомити, що далеко не всі ці кошти буде використано саме на відновлення житла.

Майже половина із цих 62 млрд грн — вилучені російські кошти. Решта — відсотки, отримані Нацбанком. Окрім цих грошей, уряд розраховує на кошти від продажу активів, що належали російським олігархам, зокрема за такі об'єкти, як ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», «Тай-Мінералс», «Інвестагро», Миколаївський глиноземний завод. Лише цього року заплановано продати 102 активи — переважно об'єкти нерухомості й автомобілі.

Загалом в Україні налічується близько 11 тис. підприємств, власниками яких є громадяни Росії. Тож фонд є чим наповнювати.

Куди спрямовують кошти фонду

Згідно із заявою уряду, наразі лише 4,4 млрд грн спрямовано з держбюджету на програму єВідновлення. Ця програма вже отримала майже 11,7 тис. заявок. Водночас вона передбачає, що на ремонт одного об'єкту може бути витрачено не більш як 200 тис. грн.

Громадянам, які подали заявки в «Дію» (а таких — 300 тисяч), бажано не сидіти склавши руки. Їм слід, не гаючи часу, звернутися до місцевих комісій через центри надання адміністративних послуг.

Іще одна несподіванка: компенсацію надаватимуть лише тим громадянам, які досі не відремонтували своє пошкоджене житло. А ті громадяни, в будинках яких незначні пошкодження, що невідремонтовані й досі, мають відкрити спеціальні рахунки, з яких можна буде оплачувати будівельні матеріали спеціальним компаніям, що відібрані урядом, і ремонтувати самостійно або звертатися до спеціальних будівельних компаній (знов-таки, відібраних урядом).

Про самостійний вибір будівельних компаній годі й думати.

Згідно з урядовою постановою «Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії», компенсацію здійснюватимуть за кількість квадратних метрів втраченої квартири. Водночас «гранична вартість одного квадратного метра загальної площі житла, що викуповується або будується, не може перевищувати опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену уповноваженим органом».

У таблиці наводимо вартість квадратного метра, відповідно до якої й компенсуватимуть втрати громадян.

Табл. Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (станом на 1 січня 2023 року)

Отже, кожен постраждалий, який втратив квартиру чи будинок, може розрахувати величину компенсації, помноживши кількість квадратних метрів знищеного житла на вартість «квадрата», наведену в таблиці.

Доведеться заощаджувати

Хоч як це прикро, але реальні ціни, за якими пропонують квартири на продаж останнім часом, значно зросли, принаймні в десяти містах, найбільше — в Ужгороді, Києві, Дніпрі, Одесі, Вінниці та Львові. В середньому, за даними сайту «ЛУН», ціни за квадратний метр у новобудовах становлять:

• Київ — 48 200 грн;
• Дніпро — 40 700 грн;
• Ужгород — 39 700 грн;
• Одеса — 34 600 грн;
• Львів — 34 600 грн;
• Вінниця — 33 900 грн;
• Рівне — 28 тис. грн;
• Київська обл. — 27 100 грн;
• Полтава — 26 тис. грн;
• Кропивницький — 25 тис. грн.

Неважко помітити, що вартість квартир у реальних новобудовах, виставлених на продаж, значно перевищує суму компенсації (у Києві — вдвічі). Тобто купити аналогічне знищеному житло за суму компенсації мало кому вдасться.

Чому побудувати можна, а придбати — ні

Річ у тім, що до вартості спорудження житла хтось (свідомо чи мимоволі) не здогадався додати вартість земельної ділянки для його спорудження. Адже саме через вартість земельної ділянки, приміром, квартира на Борщагівці коштує значно дешевше, ніж аналогічна на Хрещатику. Схожою є ситуація з формуванням цін — у інших містах чи навіть країнах.

Тож, аби справді компенсувати втрачену громадянами нерухомість, слід до вартості будівельних матеріалів і робіт додати ще й вартість земельної ділянки, на якій споруджуватимуть нове житло. Нерухомість — тому й нерухомість, що розглядається невід’ємно від землі, на якій нерухомо стоїть.