На початку повномасштабної війни Національний банк України зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку заходів захисту й адміністративних обмежень. Ці рішення допомогли запобігти паніці та забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Вони також сприяли адаптації бізнесу й населення до умов повномасштабної війни. Водночас режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями хоч і має свої переваги, проте недоліки й труднощі з часом набрали більшої ваги. З огляду на це 29 червня 2023 року НБУ затвердив стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі — Стратегія), в якій визначив ключові пріоритети, принципи та передумови реалізації заходів монетарної та валютно-курсової політики для збільшення курсової гнучкості та, врешті-решт, послаблення більшості обмежень за торговельними операціями й обмежень щодо руху капіталу.
Стратегія валютної лібералізації НБУ
Стратегією визначено дорожню карту послаблення валютних обмежень. У ній передбачено такі етапи з відповідним фокусом:
Перший етап — мінімізація множинності обмінних курсів, лібералізація торговельних операцій і сприяння новим кредитам та інвестиціям;
Другий етап — лібералізація торговельного фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за «старими» борговими зобов’язаннями та інвестиціями;
Третій етап — можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізація операцій населення й операцій із деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.
Діючи на основі зазначеної дорожньої карти, НБУ з 3 жовтня 2023 року перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, де офіційний курс визначається на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку й не встановлюється директивно на рівні постанови №18.
Нова хвиля валютної лібералізації: імпорт послуг, дивіденди та кредити
Вже за сім місяців, 3 травня 2024 року, НБУ впровадив новий пакет пом’якшення валютних обмежень у межах другого етапу, визначеного Стратегією, а саме:
- скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг, у зв’язку з чим відійшла в минуле постанова Кабінету міністрів України від 24 лютого 2022 року №153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту». Крім того, НБУ окремо дозволив бізнесу купувати іноземну валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових і портових зборів, штрафів, членських внесків, а також кошти представництв іноземних авіакомпаній та міжнародних карткових платіжних систем на рахунок нерезидента — юридичної особи, чиї інтереси ці представництва захищають в Україні;
- надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою; відтепер суб’єкти господарювання можуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу/оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу/оренди та/або дати укладення договору;
- надано можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди — юридичні особи, які мають засновниками нерезидентів, зможуть репатріювати за кордон дивіденди за корпоративними правами чи акціями, нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Водночас ці пом’якшення не стосуються виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи з резервного капіталу. При цьому НБУ встановив місячний ліміт для репатріації таких «нових» дивідендів на рівні 1 млн євро або в еквіваленті;
- послаблено обмеження щодо погашення «нових» зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників-резидентів. Водночас заборону на придбання валюти для погашення «нових» кредитів застосовуватимуть виключно для погашення короткострокових кредитів строком до року. Додатково НБУ встановив можливість купувати іноземну валюту для сплати відсотків за «новими» кредитами незалежно від строку користування такими кредитами;
- надано можливість оплати відсоткових платежів за деякими «старими» кредитами, які відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. У межах одного договору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів надано право переказувати не більш як 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал, водночас таке обмеження не застосовуватимуть щодо майбутніх планових відсоткових платежів за таким кредитом.
Вплив пом’якшення валютних обмежень на економіку
Такі зміни, на переконання НБУ, дадуть змогу мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників і забезпечать сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також поліпшать умови для залучення нового капіталу в Україну. Водночас представники НБУ однозначно заявляють, що реакція на будь-який непродуктивний відплив капіталу буде оперативною та жорсткою.
Додатковим запобіжником є встановлений у Стратегії поетапний підхід до впровадження будь-яких змін до наявної системи валютного регулювання: реалізація кожного окремого кроку Стратегії не визначатиметься часовими межами, а ґрунтуватиметься на оцінці дотримання низки наперед визначених макроекономічних критеріїв. Кожному наступному кроку передуватиме оцінка попередніх заходів для пом’якшення валютних обмежень, і здійснюватиметься цей крок на підставі оцінок його впливу на стан валютного ринку, міжнародних резервів, макроекономічну та фінансову стабільність із урахуванням мінімізації ризику повторного запровадження відповідного валютного обмеження.
Запроваджені в травні 2024 року пом’якшення валютних обмежень були довгоочікуваними з боку бізнесу, хоч і не позбавленими потенційних ризиків. Вочевидь, НБУ та обслуговуючі банки докладають необхідних зусиль для моніторингу сумлінності виконання наявних валютних обмежень, аби правильно оцінити ефективність ужитих заходів і довести до кінця заходи валютної лібералізації, визначені в Стратегії на першому й другому етапах дорожньої карти.
Обмін валюти й обмеження переказів: питання, що турбують бізнес
Доцільно також звернути увагу на окремі моменти, почасти ідентифіковані у Стратегії та виокремлені представниками ринку в процесі поточної діяльності.
По-перше, оскільки Законом України «Про валюту та валютні операції» встановлено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту, доцільно переглянути окремі заходи захисту та адміністративні заходи, впроваджені ще 2022 року на рівні постанови №18 (які діють більш як 18 місяців) з огляду на їхню доцільність та ефективність у контексті нещодавно впроваджених валютних пом’якшень та відповідно до мети Стратегії.
По-друге, Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX обслуговуючим банкам тимчасово, до 31 грудня 2024 року, дозволено здійснювати для клієнтів операції з продажу (обміну) російських рублів та/або білоруських рублів у безготівковій формі за умови дотримання визначених умов. Однак насправді такий механізм не є дієвим. Банки не можуть виконати встановлених вимог і тому не здатні забезпечити виконання запитів клієнтів на обмін відповідних коштів. Тож доцільно розглянути альтернативний механізм, який би забезпечив інтереси як клієнтів, так і обслуговуючих банків. Це дасть змогу українським підприємствам обміняти наявну грошову масу та запустити відповідні кошти у власну господарську діяльність.
По-третє, НБУ нещодавно анонсував можливість упровадження лімітів для вихідних P2P-переказів із карткових рахунків фізичних осіб за сумою та кількістю вихідних платежів на місяць. З огляду на виклики, з якими стикаються фізичні особи у воєнних реаліях, а також можливості та переваги, підтверджені досвідом P2P-переказів в Україні, доцільно розглянути альтернативні моделі обмеження шахрайських дій у сфері таких переказів. Наприклад, упровадити посилені вимоги та критерії ризику в межах реалізації обслуговуючими банками ризик-орієнтованого підходу під час роботи з відповідними платежами та клієнтами.
Підсумовуючи, можна виділити ключові аспекти у сфері валютного регулювання в Україні, що потребують уваги та вдосконалення. Насамперед необхідно переглянути заходи захисту, впроваджені 2022 року, з огляду на їх актуальність та ефективність у світлі нових валютних послаблень. Також є потреба в розробленні дієвого механізму обміну російських та білоруських рублів, який би задовольняв інтереси як клієнтів, так і банків, сприяючи ефективному використанню цих коштів у економіці України. Крім того, важливо знайти баланс між гарантуванням безпеки P2P-переказів та збереженням їх доступності для громадян в умовах воєнного стану. Замість жорстких лімітів варто впровадити посилені вимоги та критерії ризику в межах ризик-орієнтованого підходу банків. Ці заходи мають на меті оптимізувати валютне регулювання, підтримати економічну активність і захистити інтереси учасників фінансового ринку в складних умовах.