Чи то призупинення, чи то заморожування співробітництва з ЄС, яке було оголошено наприкінці поточного тижня, ще гостріше порушує питання поліпшення українського бізнес-клімату. Причому тепер ідеться не тільки й не стільки про залучення нових інвестицій в українську економіку, скільки про запобігання згортання поточної діяльності як іноземними, так і вітчизняними підприємцями та інвесторами. Насправді у влади немає іншого вибору, як активізувати реформи (якщо вважати, звичайно, що їх узагалі донедавна проводили).
З якого боку варто підходити до поліпшення інвестиційного клімату за нинішньої політекономічної кон'юнктурі? Безперечно, один із головних акцентів слід зробити на податково-митній сфері. Про це свідчать зокрема нинішні позиції України в рейтингу Doing Business-2014, зокрема, у субрейтингу Paying Taxes ("Сплата податків") - 164-те місце та Trading Across Borders (TAB, "Міжнародна торгівля") - 148-ме.
Хоча нагадаємо, що експерти Світового банку все-таки відзначали спрощення сплати податків в Україні завдяки вдосконаленню системи електронного документообігу, спрощенню звітності по податку на прибуток, ПДВ і соцвнеску, через що скоротився час на подання звітності на 101 годину (з 491 до 390 годин), тощо. У контексті митних справ указувалося на прискорення подачі митних декларацій, зменшення кількості фізичних оглядів товарів тощо. Але зрозуміло, що поточні позиції України в третій півсотні - досить далекий від бажаного (та й потрібного) результат, що до того ж у жодному разі не є самоціллю.
Які податково-митні заходи могли б забезпечити не просто номінальне підвищення позицій України в тому ж Doing Business, а й реальні відчутні зміни в практичній роботі для підприємців?
"Ми пропонуємо запровадити сплату податків на зарплату один раз на місяць замість наявної практики платити їх двічі на місяць; спростити податкові декларації по сплаті ПДВ і податкові накладні (форми цих документів); перейти від щомісячного подання податкової звітності (особливо щодо ПДВ) до квартального. Звичайно, ми зацікавлені й у тому, щоб подавати всю звітність в електронній формі", - зазначає президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі.
Він зауважує, що останнім часом в Україні прийнято чимало непоганих нормативних актів, але першочерговим завданням є адекватне їх застосування. Тут Х.Зукоскі звертає увагу, зокрема, на запровадження контролю над трансфертним ціноутворенням; вирішення питання віднесення податкових витрат на майбутні періоди; запровадження авансової сплати податку на прибуток підприємств; впровадження електронних способів реєстрації; автоматичну реєстрацію платників ПДВ тощо. Також зазначаються "деякі позитивні кроки" у вирішенні проблеми повернення ПДВ і погашення відповідної заборгованості, до того ж запровадження автоматичного відшкодування.
Актуальне
Одним із найбільш сенситивних і резонансних поки що питань для бізнесу залишається трансфертне ціноутворення. Тут ситуація двояка. З одного боку, самі представники бізнесу кажуть, що прийняття відповідного закону було потрібним. З іншого - ведуться активні дискусії з приводу того, як ліпше його імплементувати.
Нещодавно в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" міністр доходів і зборів Олександр Клименко повідомив, що Міндоходів підготувало узагальнюючу податкову консультацію про контроль за ТЦУ, яку буде опубліковано найближчим часом. "У ній саме ми чітко роз'яснюємо, що перший звітний період - 2013 рік, для визначення обсягу контрольованих операцій (50 млн грн) ураховується сума всіх операцій по кожному контрагенту з 1 січня по 31 грудня 2013 р. Але у звіті платник має вказати лише ті операції, які здійснювалися з 1 вересня", - зазначив міністр. Він також наголосив, що контроль за ТЦУ пошириться не більш як на "кілька сотень компаній".
Радник президента Торгово-промислової палати України, партнер юридичної фірми "ОМП" Дмитро Михайленко зазначає, що за останні рік-два податкова несподівано видала низку податкових роз'яснень, виписаних "по-людськи, розумно". Але, за словами експерта, навряд чи це можна сказати про проект роз'яснення щодо ТЦУ. Сумніви є, зокрема, через визначення кола контрольованих операцій, зарахування до них комісійних, кредитних операцій тощо. Що, на думку Д.Михайленка, може викликати численні судові спори між державою та платниками податків і в результаті "завершитися нічим".
Досить часто претензії висловлюються до переліку джерел інформації для цілей ТЦУ, які затвердив Кабмін. Це, як відомо, в основному дані держорганів, що створює ризик ручної оцінки ринковості операцій. Однак О.Клименко запевнив, що цей перелік джерел "не догма, він може доповнюватися в майбутньому, якщо в держави буде впевненість у тому, що якесь комерційне видання можна назвати офіційно визнаним". Крім того, платники податків зможуть використати інформацію з інших джерел, якщо її не буде в офіційно визнаних джерелах.
Тісно з ТЦУ пов'язане й визначення митної вартості - власне, як корелювати між собою ці категорії, чи будуть "податкові" співробітники Міндоходів ураховувати висновки "митних" тощо? Із цього погляду важливе значення може мати постаудит, який митники й податківці можуть проводити разом і на який Міндоходів обіцяє перенести акцент у контролі митної вартості (нині в основному здійснюється на етапі розмитнення товарів). Але це за умови паралельного підвищення штрафних санкцій за порушення правил визначення митної вартості товарів.
Представники бізнесу загалом підтримують такий підхід. "Він відповідає практиці цивілізованих країн. Підприємець має усвідомлювати, що йому в остаточному підсумку невигідно займатися маніпуляціями, навіть якщо, умовно кажучи, десять разів пощастить, а на 11-й - уже ні", - коментує президент асоціації "Укркшкірвзуттяпром" Олександр Бородиня. При цьому він зауважує, що постаудит не має формувати преференційні умови роботи для окремих суб'єктів ЗЕД.
Президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати Володимир Щелкунов, також підтримуючи ініціативу, зазначає, що ті з підприємств, які працюють у рамках законодавства та показують реальні цінову політику й прибутки, відносно комфортно почуваються й нині. "Проблема в роботі з митницею полягає в тому, що вона не завжди йде на аналіз, який показує бізнесмен. А у світі нічого вічного немає. І не може бути однаковою ціна тримісячної давності на мінеральні добрива під час посівної й тепер, коли нічого не можна вкладати в землю. Митниця має чітко й гнучко відстежувати кон'юнктуру ринку - не ціни, а саме кон'юнктуру", - наголошує В.Щелкунов.
Логіка і правила
За словами ж голови Ради підприємців при Кабміні Леоніда Козаченка, хоча деякі правильні рішення уряд і приймає, але принципово бізнес-середовища вони не змінюють. Одна з передумов - різна якість виконання держвідомствами своїх обов'язків. "Приклад з аграрного сектора. На 1 січня потрібно було зареєструвати всі угоди про оренду землі. Скоро вже 1 грудня, а зареєстровано лише 40% угод. Якщо ви не зареєстрували, Міндоходів карає за те, що використовуєте незаконно фіксований податок у сільському господарстві. Міністерство юстиції, яке за це відповідає, категорично відмовляється і говорить, що це не їхня проблема - у них, мовляв, немає людей, які мають це реєструвати", - розповідає представник бізнес-співтовариства.
Абсурдність держвимог у митній сфері Л.Козаченко ілюструє одержанням різних довідок: "Щоб експортувати зерно, дев'ять документів треба надати. І щомісяця нові й нові. За цим папером стоять серйозні витрати - і офіційні, і неофіційні. Міністерство молоді і спорту чомусь видає сертифікат, щоб судно для експорту зерна заходило в порт України. Невже щоб плаваючий засіб не "псував" молодь своїм "збоченим" виглядом? Є аналогічні сертифікати Мінтрансу - що це судно не перекинеться, якщо його завантажити зерном. А від Мінекології обов'язково має бути довідка, що воно не має радіації в трюмах або від зерна".
У свою чергу керівник секретаріату Ради підприємців Андрій Забловський нагадує, що в Україні понад 70 контролюючих органів, у яких близько тисячі підприємств-"присосок", які надають адміністративні послуги і за фактом є годівницею для чиновників. "Це серйозна проблема, і ми щодня зустрічаємося з тим, що навіть великі компанії змушені створювати спеціалізовані підрозділи для роботи з контролюючими органами", - говорить експерт.
Голова ж податкового комітету Європейської бізнес-асоціації, керівник податково-юридичної практики E&Y Володимир Котенко наголошує, що для інвесторів (як зовнішніх, так і внутрішніх) гіперважливе значення має створення реально рівних умов для роботи, а комплексним індикатором бізнес-клімату називає високий рівень тінізації економіки, що є свідченням "або архаїчності правил, або їх неадекватності".
"Горезвісне "єдине вікно", про яке говорять багато років, так і не з'явилося. А це саме те, що формує відмінність у сприйнятті середовища, в якому інвесторам доводиться працювати. Якщо запитати точково кожного з інвесторів, що саме їх дратує, ми здивуємося, наскільки точковими будуть ці чинники, і побачимо, що більшість із них вирішуються не лише шляхом змін до закону, а й зміни практики застосування законів", - констатує фахівець.
Аудит адмінреформи
Оцінюючи наслідки об'єднання податкової і митниці в складі Міндоходів, В.Котенко говорить, що система множинних держорганів себе в Україні вичерпала, а майбутнє - за їх укрупненням, що в остаточному підсумку має сприяти більш активному їх реформуванню. "Ми рухаємося в напрямі більшої електронізації, до розумних, невеликих міністерств, які поєднують велику кількість функцій і мають нормальний інструментарій, щоб ці функції виконувати. Об'єднання було кроком стратегічно правильним, але, звісно, процес не завершений. Його треба забезпечити правильним інструментарієм. Ми побачимо ефект у середньостроковому майбутньому", - вважає експерт.
В оцінці поточної динаміки думки бізнесу розходяться. Партнер юридичної фірми FELIX Оксана Кобзар зазначає, що, зокрема, на місцевому рівні істотних організаційних змін у роботі податкової і митниці поки що не видно. "Наприклад, дотепер платникам від податківців надходять запити на документи та інформацію про розмитнення, хоча тепер вони мали б можливість одержати їх від митниці", - розповідає правознавець.
Разом з тим керуючий партнер юридичної фірми "Гвоздій і Оберкович" Валентин Гвоздій звертає увагу, що, попри нюанси, є ознаки результативності консолідації органів. "Це й певне полегшення адміністрування податків і одержання адмінпослуг, і зменшення кількості перевірок, розширення практики застосування електронних сервісів. З погляду ж інтересів держави нове міністерство дозволяє більш ефективно контролювати процеси імпорту й експорту, а єдина база даних робить ухиляння від сплати податків більш проблематичним", - говорить юрист.
Досить нейтральну оцінку результативності створення Міндоходів озвучує голова комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз: "Не можу сказати, що ситуація для платників податків погіршилася. Проблеми, які були, вони значною мірою залишилися. Хоча є певні зрушення - з погляду автоматизації процесів, впровадження електронних сервісів тощо. Але в будь-якому разі підприємствам завжди легше мати справу з одним органом, ніж з кількома. Вигода держави тут теж очевидна, коли в одних руках зосереджується одна база даних, один центр управління. Наскільки мені відомо, основні нюанси в роботі відомства виникають на стику саме податкових і митних платежів. Але це закономірний процес в умовах реорганізації. Гадаю, він наближається до логічного завершення", - резюмує Ю.Дроговоз.
Бюджетний корінь зла
У будь-якому разі про реальне поліпшення бізнес-клімату в Україні не може бути й мови, якщо, як неодноразово писало DT.UA, влада не змінить підходів у бюджетній політиці, а її метою і надалі буде фінансування неадекватно роздутих держвидатків незалежно від того, яку динаміку демонструє економіка. Без цього фактично всі держоргани працюють як наповнювачі держскарбниці (з допомогою різних штрафів тощо). Що створює ґрунт для корупції.
"Наприклад, Антимонопольний комітет за останні рік-півтора встановив серйозну практику наповнення бюджету шляхом знаходження порушників закону про конкуренцію (зокрема, серед великих торговельних мереж. - Ред.). Середній і малий бізнес, звичайно ж, боїться, що також стане якимось механізмом для контролюючих органів для поліпшення стану бюджету", - зазначає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Сергій Кіщенко.
Який вихід із ситуації? Принаймні "дорожню карту" вже давно позначив у тому числі й президент Янукович у своїй програмі реформ. Є й відповідні рекомендації від МВФ Але, на жаль, враховуючи поточні європерипетії та наближення президентських виборів, існує величезний ризик того, що в найближчі рік-півтора мало що зміниться.
Як зауважує директор з розвитку бізнесу "Pwc Україна" Енді Кузіч, у Doing Business-2015 Україна має шанс увійти в ТОП-100. Однак для цього вже до кінця поточного року треба вжити відчутних заходів (щоб вони були "зараховані"). Серед новацій, які можуть дати чи не найбільший ефект (у т.ч. з погляду реального спрощення життя для бізнесу), фахівець називає саме скорочення кількості податкових платежів з фонду заробітної плати, що зазначав і Хорхе Зукоскі. "Ми сьогодні бачимо, що є позитив, і є негатив. А це ознака того, що Україна рухається вперед", - сподівається на краще експерт.
Що ж, побачимо, чого буде більше.