Гроші для економіки, як паливо для автомобіля. Якщо каністра з бензином лежить десь у гаражі, а не живить двигун, то користі від такого пального мало. Ба більше, є ризик, що протече, загориться тощо. Так і гроші, що зберігаються під матрацом: не просто марні, але й згубні для економіки. Розберімося, чому.
Фінансова інклюзія — доступність для всіх і кожного базових фінансових послуг, таких як банківський рахунок, онлайн-оплата, мобільні гаманці, депозити й кредити, участь в інвестиційних фондах і передача коштів в управління, грошові перекази тощо. Саме на фінансову інклюзію Світовий банк покладає великі надії в боротьбі з крайньою бідністю і як на джерело розвитку економік. Нацбанк України також заявив про свій намір розвивати фінансову інклюзію на українському ринку з метою стимулювати економічне зростання і зменшити соціальну нерівність. Однак покладатися в цьому питанні лише на державу в корені неправильно. Дуже важливою є роль недержавних компаній, приватних інвестиційних фондів, управляючих компаній — від інформування до надання новаторських фінансових продуктів.
Як доступ до широкого спектра фінансових продуктів і послуг впливає на зростання економіки?
Найбільш традиційною точкою входу людини у формальний фінансовий сектор можна вважати відкриття банківського рахунку. Це звичний спосіб. Але навіть за цим показником Україні ще є куди розвиватися. Судячи з даних Світового банку про глобальний стан фінансової інклюзії (Global Findex), до 2017 року в країнах єврозони рахунки відкрили 95% дорослого населення, а в Естонії та Латвії цей показник узагалі наближається до 100%. В Україні лише 65% дорослого населення мали до 2017 року рахунки у фінансових установах. Це означає, що понад третина населення України перебуває поза глобальною фінансовою системою в принципі. Що вже казати про практику користування більш просунутими небанківськими фінансовими продуктами. Відсоток громадян, що знають про можливості одержати пасивний дохід, дуже невеликий. Мало хто знає про існування компаній із управління фінансами фізичних осіб і користується широким спектром їхніх інструментів. По суті, переважна більшість українців щомісяця недоодержує частину доходу.
Причин цього кілька.
Усі дорослі люди давно переконалися, що гроші, які тихо лежать у надійному місці, не працюють і не приносять користі своєму власникові. Інфляція повільно й невблаганно з'їдає їхню купівельну спроможність, як іржа. Гроші мають працювати, бути в обороті — лише так можна зберегти їхню вартість і мати вигоду. Але чому люди продовжують зберігати гроші в шафах, книжках, сейфах і навіть зливальних бачках — де завгодно, тільки не відкривати депозитів або інвестувати?
Одна з причин — елементарне незнання. І ми зі свого боку проводимо практику підвищення інформаційної грамотності.
Крім того, серйозною перешкодою є об'єктивний брак у населення довіри до державних фінансових інституцій. Із сумнівом ставляться українці й до комерційних банків, що в основному пов'язано із недавньою банківською кризою та закриттям низки установ.
Згідно з дослідженнями Global Findex, виконаним Світовим банком 2017 року, близько 30% опитаних у Європі й Центральній Азії (ЄЦА) не відкривають рахунків у фінансових установах через брак довіри до банків. При цьому в Україні цей показник становив 50%. Це означає, що кожен другий дорослий українець побоюється тримати свої кошти на рахунках у банках.
Без формування такої довіри не можна змусити людей дістати гроші з-під матраців і користуватися навіть найпередовішими фінансовими інструментами. Оскільки фінансовий сектор схожий на решту секторів економіки, присутність у ньому держави, швидше, погано, ніж добре. Якщо поглянути на період незалежності України, можна помітити, що втручання держави в якийсь сектор економіки давало частіше негативний, ніж позитивний результат. Держава за великим рахунком має створювати правила й виступати в ролі регулятора, а не гравця. Управляти грошима має бізнес — управляючі компанії, які вміють створювати реальний прибуток.
До причин непопулярності фінансових продуктів у нашій країні можна було б віднести й низький рівень доходів населення. Але за великим рахунком ця причина найчастіше помилкова. По-перше, фінансова інклюзія сама по собі якраз і є одним із інструментів боротьби з бідністю. По-друге, більшість фінансових продуктів доступні практично будь-якому громадянинові нашої країни. Почати заробляти на управлінні капіталом можна навіть із символічної суми 100, 500 або 1000 грн. До того ж є мільйон способів заощадити й розпочати інвестувати у свою вигоду. Наприклад, перестати курити або пити на одне лате менше. Це може звучати нереально, але системний підхід, про який говорять усі фінансові консультанти, працює.
Кожен може акумулювати свої кошти залежно від індивідуального доходу й управляти своїм капіталом для поліпшення добробуту та своєї фінансової стабільності. Завдяки розумному управлінню пасивний дохід дає реальну можливість здобувати освіту, отримувати медичні послуги, подорожувати й жити щасливо. При цьому, піклуючись про якість свого життя, ми підвищуємо економічний рівень країни загалом. Так, благополуччя економіки країни створюється добробутом кожної окремої людини, а не навпаки.
Коли ми стверджуємо, що зберігати гроші вдома або в банківських комірках погано для економіки, давайте поставимо зустрічне запитання: а чи впливає поліпшення економіки на життя звичайних людей? Звісно, зростання ВВП ніяк не позначається на житті конкретної людини. А от розумні інвестиції й пасивний дохід поліпшать якість життя людини вже сьогодні, а не тоді, коли зросте ВВП і розвинеться економіка. Без людини вона ніколи й ніяк не розвинеться. Дістаючи гроші з-під матраців, людина сто разів подумає, кому довірити управління ними й буде права. Піклуючись про свої гроші та одержання власного прибутку, людина опосередковано піклується про економіку.
При виборі способу одержання пасивного доходу важливий не лише розмір чека, а й готовність приймати на себе ризики. Люди, схильні ризикувати і з чеком до 10 тис. дол., розглядають криптовалюти, біржу, ризиковані проєкти щодо нерухомості або монобізнеси та обіцянки високої і швидкої дохідності. Обережні люди, незалежно від суми чека, віддають перевагу помірній дохідності, відсутності ризиків і управляючим компаніям.
Кожному інвесторові компанія запропонує варіанти, виходячи з його фінансових можливостей і цілей. Довірче управління, позики під заставу нерухомості, сертифікати інвестиційного фонду компанії тощо дають однакову дохідність і кваліфікований супровід, незалежний від чека.
Сучасні тренди фінансового консультування і приватних інвестицій, по суті, і є поліпшення економіки в розрізі кожної конкретної людини, а не абстрактних понять.
Інвестор одержує пасивний дохід із гарантійним забезпеченням у вигляді ліквідної нерухомості, позичальник — потрібні гроші під заставу нерухомості на відкриття або розвиток свого бізнесу. З допомогою управляючої компанії підприємці залучають гнучке фінансування протягом двох-трьох днів.
Фінансова криза й особливо карантинний режим, пов'язаний із COVID-19, дуже вплинули на бізнес і правила гри. Обмеження, які запроваджуються через пандемію в багатьох країнах, зокрема і в Україні, змусили підприємців шукати нові шляхи.
Останніми роками ми спостерігали зростання малого й середнього бізнесу. Після локдауну 2020 року українці відкривають нові напрями й переформатують свій бізнес з урахуванням ситуації та зміни умов на ринку. Далеко не в усіх на руках є капітал у потрібному розмірі. Малий і середній бізнес перебуває в постійному пошуку фінансових ресурсів. При цьому саме малий бізнес і є основою більшості економік. Але його розвитку заважає відсутність доступу до капіталу, кредитування й інших фінансових продуктів. Щоб максимально створювати робочі місця й генерувати додаткову вартість, треба дати бізнесу можливість користуватися всіма інструментами фінансової системи. У супроводі управляючої компанії брати участь у цьому може кожен із нас. Наприклад, надаючи гроші під заставу нерухомості малому та середньому бізнесу й тим самим одержуючи надійний пасивний дохід.
Приватне інвестування має велике значення і вплив на економіку ще й тому, що держпрограми і банківські механізми не завжди клієнтоорієнтовані й не можуть забезпечити повною мірою запитів підприємців. Багато програм кредитування за фактом складні, дорогі, а тому недоступні для малого й середнього бізнесу. Навіть одержати банківський кредит під заставу нерухомості — складний і тривалий процес.
Загалом практика запозичень в Україні відрізняється від того, що ми бачимо в інших країнах. Дані Світового банку такі: «В 2017 році 55% дорослого населення єврозони відповіли, що позичали гроші протягом попереднього року. 46% сказали, що брали кредит у фінансовій установі або користувалися кредитною картою; лише 12% відповіли, що позичали в друзів або членів родини. На відміну від цього, в європейських і центральноазіатських економіках, що розвиваються, 44% дорослого населення відповіли, що позичали гроші протягом попереднього року, 24% сказали, що позичали в друзів або членів родини, і приблизно 24% повідомили, що брали кредит у фінансовій установі або користувалися кредитною картою».
При цьому частка формальних позик у нашому регіоні все-таки збільшилася з 2014-го по 2017 рік на два процентні пункти, а частка неформальних позик скоротилася на три процентні пункти.
***
Усе це показує, що українці не хочуть або не мають можливості повною мірою брати кредити під заставу нерухомості в банках або кредитних організаціях. З іншого боку, є громадяни, що мають заощадження й вільні кошти, які вони готові вкласти за умови наявності надійних інвестиційних пропозицій. Поєднуючи потреби й можливості двох аудиторій, ми одержимо взаємовигідну взаємодію. Це дасть таке потрібне паливо у вигляді фінансів конкретній людині й малому й середньому бізнесу, а разом із тим і стимул до розвитку економіки загалом.
На західних ринках, у системі захищеності й верховенства права, ці дві аудиторії вже давно знаходять одна одну на спеціальних онлайн-платформах. У нас цей фінансовий інструмент безпечно працює лише в офлайні, у супроводі управляючої компанії. Саме компанія забезпечує ефективну взаємодію двох сторін і врегульовує всі нюанси відносин. Ми в AFA понад десять років практикуємо сервіс чималих інвестицій: створюємо інвесторам захищений пасивний дохід, підприємцям — можливість легко й швидко одержати кредит під заставу нерухомості.
Вважаю, що така взаємодія між бізнесом і інвестором у найближчому майбутньому активно набиратиме обертів, бо це вигідно, надійно для обох сторін і для економіки країни. Будь-який українець із вільними заощадженнями може жити ліпше, ставши інвестором, а бізнес може знайти швидкі гроші під заставу нерухомості для своїх потреб.