У четвер країна одержала і зміни до бюджету, і нову податкову базу для його виконання, які в режимі підвищеної таємності готував, приймав та обговорював уряд. Роль депутатів уже вкотре звелася до того, щоб вчасно просто натиснути на кнопку для голосування. Бізнес чекав зміни підходів, а одержав посилення фіскального навантаження, у результаті якого бюджет начебто може розраховувати на додаткові 44 млрд грн, які планують отримати від реалізації закону. Методи залишилися колишніми, хоча країна вже інша.
Увесь сесійний день Верховна Рада присвятила економічним проблемам у країні. Адже фіскальний розрив, за підрахунками уряду, становить майже 290 млрд грн, тобто фактично грошей немає, але статті видатків під них є. А ще й, як було заявлено, податку на прибуток авансом попередня влада зібрала понад 37 млрд грн і 21,6 млрд заборгувала бізнесу у вигляді невідшкодованого ПДВ. Тому й зміни до бюджету депутати ухвалили лише за кілька хвилин. Та для голосування податкових поправок, які Кабінет міністрів підніс як заходи для "попередження фінансової катастрофи" і умови для економічного зростання, знадобилося більше часу.
З першої спроби проштовхнути законопроект не вдалося - його підтримали лише 189 депутатів, але ще дві години - і охочих голосувати вже стало на 57 парламентських одиниць більше. Кілька годин переговорів уряду з депутатами - і стабілізаційний пакет у перспективі може вилитися в банкрутства, закриття бізнесів, повний хаос і крах. Це якщо говорити про легальні підприємства. Цього побоювався бізнес і намагався донести свою позицію Мінфіну як основному автору "реформістського" пакета. Адже нічого спільного з реформами у запропонованих ініціатив немає, вони мають виключно фіскальний характер, підвищують податкове навантаження практично для всіх галузей, а також фізичних осіб. Причому реальних нововведень виявилося надзвичайно мало - більшість ідей ще буквально наприкінці 2013 р. пропонував уряд Миколи Азарова, але парламент їх відхилив.
Так, екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко раніше пропонував позбавити пільг за ПДВ операції з першої поставки лікарських засобів і виробів медичного призначення. Таку саму ідею виношував і керівник Держпідприємництва Михайло Бродський, але він хотів у списку бачити ще й медобладнання. Зараз обладнання в законі немає, але пільги галузь втратила.
Застосування єдиної ставки акцизу на дизпаливо замість диференційованої теж хотів запровадити попередній уряд, а впроваджує нинішній. Буде єдина ставка - 98 євро/т (до цього застосовувалася від 46 до 98 євро залежно від вмісту сірки). Мінфін вбачав реалізацію схем для мінімізації податкових зобов'язань з використанням зниженої ставки.
То чому б і не контролювати повноту сплати податків разом з податковими органами, які, за словами нового керівника фіскального відомства, всіх знають і все бачать? Підвищення ж ставок може спричинити подорожчання послуг вантажоперевізників, підвищення собівартості товарів.
Також неодноразово обговорювалося і питання запровадження збору з операцій купівлі-продажу валюти. Але торік це ще була декларація про наміри, зараз - це норма (у розмірі 0,5%). Примітно, що раніше МВФ, позитивного вердикту якого так чекають нині на Печерських пагорбах, неодноразово висловлювався проти запровадження додаткового податку. Збір - антиринковий, вважають експерти, нехай і цілі шляхетні - наповнити бюджет Пенсійного фонду (прогнози - понад 9 млрд грн) і скоротити його дефіцит. Але насамперед це передумова для збільшення тіньового обороту готівкової валюти, тому, крім уряду, ніхто й не розраховує на зростання доходів пенсійної скарбниці.
Податком на доходи фізичних осіб тепер обкладатимуть і доходи громадян у вигляді пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, одержувані з Пенсійного фонду або з іноземних джерел. Якщо їх розмір перевищуватиме 10 тис. грн, то доведеться сплатити 15% з суми перевищення.
Підтримали депутати і впровадження прогресивної шкали прибуткового податку. Зараз діють дві ставки - основна 15% і підвищена 17% для доходів більше 10 мінімальних зарплат. З 1 липня максимальний рівень навантаження на доходи становитиме 25% з річного доходу в 1 млн грн. Примітно, що цього рівня доходів спочатку не було в проекті (максимальний - 500 тис. грн), міністр фінансів Олександр Шлапак просто в сесійному залі, як кажуть, на коліні, змінював норми. Тепер для порога в 500 тис. буде застосовуватися ПДФО в 20%.
Як сказав Арсеній Яценюк, такі доходи в Україні мають усього 300 тис. чоловік. І ці громадяни володіють фінансовим ресурсом, який становить 60% від загальної вартості активів у країні. Таким чином, за версією прем'єр-міністра, щомісячний дохід олігархів і багатіїв становить від 40 тис. до понад 80 тис. грн. Економіст Центру "CASE-Україна" Володимир Дубровський упевнений, що такі норми передусім ударять по середньому класу. Уряд уже не вперше помиляється, перебуваючи у впевненості, що це посприяє виходу доходів з тіні. Але цей податок просто не платитимуть, як і якби влада пішла на зниження навантаження на фонд оплати праці. Чому той, хто не платив податків і відрахувань до соціальних фондів зі своїх доходів, раптом різко почне це робити, нехай навіть і ставка стане вдвічі меншою? Платник просто не знає, куди йдуть його податки. Тож навіщо громадянам показувати свої доходи, якщо чиновники їх приховують? Показовою у цьому контексті також стала відмова депутатів проголосувати цього тижня за норму про доступ до реєстрів.
Така сама ситуація і з податком на нерухомість. Він так і не запрацював, але уряд не залишає надії розширити базу оподаткування. Цього разу таки вдалося затвердити норму про зміну механізму стягнення податку - необхідно буде платити із загальної площі замість житлової. Але разом з тим так і залишилася без підтримки норма про оподаткування комерційної нерухомості. Таку ідею активно просувають і в Асоціації міст України, тому що саме це допоможе значно поповнити доходи місцевих бюджетів. Більшість експертів вважають, що, справді, податком на нерухомість мають обкладатися всі об'єкти, платити його повинні також усі без винятку. Але ставки мають бути мінімальними, необтяжливими для громадян і бізнесу.
Хоч як дивно, але, здається, головний податківець країни Ігор Білоус навіть не знав про наміри уряду заморозити ставки основних бюджетоутворюючих податків - ПДВ і податку на прибуток. Спеціально для керівника відомства: з 2015 р. ставки мали бути знижені з 20 до 17% і з 18 до 16% відповідно. Поки що депутати й Кабмін вважали за потрібне залишити їх на нинішньому рівні. Адже справа не в зниженні ставки, кажуть чиновники, але в Податковому кодексі це зниження було закріплене кілька років тому, і бізнес орієнтувався на них, плануючи свою діяльність.
Незрозумілою для багатьох аграріїв після прийняття законопроекту залишається ситуація з можливістю сплати ПДВ і відшкодування податку. "Поки не з'явиться зрозумілий текст, що можна взагалі коментувати?" - говорить голова Аграрної спілки Геннадій Новіков. При цьому ситуація виглядає так. Оподаткування операцій з експорту зернових, що стало можливим з 1 січня 2014 р., зараз буде скасоване, а компроміс полягає в тому, що ця норма набуде чинності з 1 жовтня. Претендувати на відшкодування зможуть не всі, а тільки експортери й перші покупці зерна. На дії норми наполягали у фракції УДАР і депутатській групі "Економічний розвиток", після задоволення вимог вони й дали голоси за весь законопроект. Таким поступкам уряду передував і лист ряду членів аграрного комітету до Кабміну, які говорили про те, що багато сільгоспвиробників зазнають збитків. Зернотрейдери активно виступали проти цієї норми, тому що могли впливати на ціни, а крім того, у ланцюжок поставок вони могли включити свого посередника і частину прибутку залишати на його рахунках. Оскільки зараз ПДВ повертатимуть тільки у разі першої купівлі - безпосередньо з сільгоспвиробника, то ланцюжок скорочується.
Крім того, аграрії одержали і перегляд механізмів оподаткування фіксованим сільгоспподатком. Щороку він індексуватиметься, тоді як зараз податок нараховується, виходячи з нормативно-грошової оцінки землі, проведеної ще 1995 р. Голова Української аграрної асоціації Володимир Макар підрахував, що в результаті навантаження може збільшитися до майже 700 млн грн із 131 млн.
Це лише мала частина запропонованого. Збільшено вдвічі ставки збору за користування радіочастотним ресурсом, при ввезенні нових автомобілів і мотоциклів, за користування надрами (хоча заявлена ціна питання в останньому випадку - близько 3 млрд грн навряд чи робить рівень відповідних виплат в Україні адекватним хоча б аналогам у сусідів з СНД, не кажучи вже про євросоюзівських. - Ред.).
Акциз на тютюнові вироби, спирт і пиво збільшиться на 31,5–42,5%. При тому, що на сигарети вже була індексація з 1 січня. І тут питання не має розглядатися однобоко, мовляв, за шкідливі звички потрібно більше платити. Чи аналізував Кабмін рівень тіньового сектора в цих сферах? Якщо у виробників пива його начебто немає, але є падіння по минулому року на 8%, то нелегальна торгівля алкоголем становить, за різними оцінками, 40–60%, а сигаретами - 9%.
Бізнес у цілому говорить, що його в уряді не почули, аргументи й цифри учасників ринку не є доказом для Мінфіну. "Ви можете говорити все, що завгодно, і ми знаємо, що ви будете проти, але ми зробимо, як хочемо", - таку позицію чиновника Мінфіну передають підприємці. І це - при публічних заявах як Яценюка, так і Білоуса про відкритість і прозорості діяльності. "Пізно буде їсти "Гематоген", коли артеріальна кров ллється", - говорить один з виробників пива.
Подібна позиція уряду дивує, злить, засмучує, кулуарність і таємність прийняття рішень неприпустимі, результатом стане не те що протидія фінансовій катастрофі, а ще більше падіння. Суть у тому, що тиск збільшиться на бізнес, який і так платив податки. Але від уряду чекали іншого - реформ, а не "хаотичної, метушливої спроби хапнути побільше та якнайшвидше".
Ініційовані фіскальні норми не дадуть і третини доходів порівняно з тим резервом, який перебуває в тіні. Де амністія капіталів, легалізація доходів, але з паралельною гарантією держави не переслідувати? Уже чимало про це говорили всі - і влада, і експерти, і правила всім відомі. "Хочуть підняти тарифи на газ, але нехай тоді відкрито, публічно говорять, який у нас обсяг видобутку, хто добуває, за якою ціною продає населенню. А потім розкажуть, що різниця дотепер осідає на майданчиках відомої людини, - обурюється один з екс-чиновників в уряді Юлії Тимошенко. - Потрібно забирати повноваження з економіки в СБУ та МВС. СБУ зараз тероризує на кордоні й ставить свою таксу в 10 дол. за пропуск одиниці товару, і каже, які вони ліберальні порівняно з попередньою владою, яка брала по 40".
Сьогодні і бізнес налаштований радикально. Він поки що акуратно, але висловлює думку, що Україну зливають, свідомо дестабілізуючи ситуацію. А коли буде зовсім погано - прийде вона на білому коні і всіх врятує. Та не цього всі очікували. Готові навіть почекати ще місяць. Але потім популярне нині висловлювання "при будь-якій проблемі йди на Майдан" стане і для великого бізнесу реальністю.