UA / RU
Підтримати ZN.ua

Секс із зобов'язаннями

Якщо на фазі розвитку стосунків, на етапі пристрасті, розмовляти про фантазії та розмаїття сексуального життя партнерам легко й цікаво, то зниження сексуальної активності - тема неприємна, часто "стидка", хвороблива.

Автор: Любава Мутиліна

Час рано чи пізно гасить багаття навіть неймовірної пристрасті. Тільки-но ви починаєте плисти за течією, як ризикуєте сісти на мілину сексуального конфлікту або розбитися об підводні рифи кризи любовних стосунків.

Після року, максимум двох-трьох, сексуальне життя більшості закоханих пар стабілізується. Через п'ять років воно близьке до повного згасання і зводиться до "чергового сексу" один-два рази на тиждень. Люди починають брехати самі собі, що "роки беруть своє", "налягло багато роботи, і ми всі стомлюємося", "жити стало складніше, голова постійно забита чимось іншим" тощо. При цьому обидва партнери відчувають гострий сексуальний голод.

На думку психолога Роберта Стернберга, любов має три обличчя: пристрасть, інтимність і відданість. Пристрасть має тенденцію до бурхливого зростання на ранніх стадіях любовних стосунків і в міру їхнього розвитку поступово йде на спад. Інтимність і відданість, навпаки, наростають із часом.

Згасання пристрасті, з одного боку, цілком закономірний процес, але з іншого - означає, що стосунки сімейної пари можуть зазнати краху. І якщо на фазі розвитку стосунків, на етапі пристрасті, розмовляти про фантазії та розмаїття сексуального життя партнерам легко й цікаво, то зниження сексуальної активності - тема неприємна, часто "стидка", хвороблива. І на шляху дослідження, чому в здорових і начебто люблячих одне одного людей розладнується сексуальне життя, виникає багато труднощів.

Подружні обов'язки і кредити

Перше, що молодята отримують у подарунок після одруження, - це зобов'язання. Перед собою, одне перед одним, суспільством. Не дивно, що секс згодом стає обов'язком. Фази сексуального небажання можуть чергуватися із сексуальним збудженням, але вони у партнерів можуть не збігатися.

Чинники, які впливають на зниження сексуальної активності, можна коротко згрупувати в три блоки - біологічні, соціальні та психологічні.

Серед біологічних причин основного удару завдає звикання. З роками тіла партнерів перестають реагувати на звичні інтимні подразники, гормональні сплески поступово зникають, запахи та інші сексуально привабливі дрібниці перестають сприяти збудженню, оскільки стають вже не особливо помітними.

Соціальні причини - це всілякі побутові негаразди, фінансова скрута, побудова кар'єри в одного (або обох партнерів), виховання дітей, різні інтереси. Вся енергія партнерів іде на те, щоб вирішувати саме ці проблеми, а секс відкладається до кращих часів.

Ну, і психологічні причини, коли між партнерами з'являються конфлікти, образи, втрачається довіра, крім того, досить важливою є зміна стосунків, коли один партнер починає сприймати іншого, як свою власність, або дедалі частіше - знецінювати й насміхатися.

Із труднощами в сексуальному житті кожен з партнерів отримує ще й персональні психологічні труднощі. Обидва можуть відчувати (і найчастіше відчувають) сором, провину, злість, страх, занижується самооцінка. Часто ці почуття стримують, уникають їх переживання.

Щоб упоратися з проблемою, жінки часто вдаються до порад з глянцевих журналів, а чоловіки, в найкращому разі, - рекомендацій близького друга, а в гіршому - відчайдушних спроб хоч якось уловити момент, коли в дружини "не болить голова".

Бути чи не бути? Розмовляти чи мовчати?

Психолог Роберт Стернберг називає наріжним каменем для побудови задовільних стосунків з іншою людиною любов до самого себе. Говорячи про любов до себе,він не має на увазі зарозумілість, егоїзм чи ігнорування інтересів партнера - перелічені риси, зазвичай, є якраз показниками невпевненості в собі. Під любов'ю до себе Стернберг розуміє інтерес, турботу і повагу до власної особистості. Один з найвідоміших представників психології індивідуального розвитку Ерік Еріксон також говорить про те, що позитивне ставлення до самого себе є необхідною умовою повноцінних близьких стосунків з іншою людиною. Будучи впевненим в унікальності й цінності власної особистості, людина здатна встановити по-справжньому близькі взаємно задовольняючі сексуальні стосунки.

Найбільш поширені й популярні рекомендації можуть збільшити і без того чималу прірву між партнерами. Поради трапляються різні - від відверто абсурдних до примітивних. Не враховуючи індивідуальних особливостей сімейної пари, такими порадами можна лише погіршити ситуацію.

Відверта розмова можлива при справді довірчих, близьких стосунках, але якщо вони давним-давно випарувалися, а сексуальне незадоволення - лише один із симптомів погіршення стосунків, то спроба спровокувати партнера на інтимну розмову може виявитися безуспішною. Далеко не кожен чоловік готовий багато й довго говорити про сексуальні проблеми, часто це травмує його самолюбство, і далеко не всі причини він готовий озвучити.

Згідно з думкою професора лінгвістики Дебори Таннен, жінки й чоловіки, зазвичай, переслідують різні цілі в спілкуванні: чоловіки використовують мову для передачі інформації, а жінки - для досягнення близькості та емоційного обміну. Ці особливості варто враховувати при спробах поговорити про найінтимніше. Жінкам слід порекомендувати чіткіше формулювати свої сексуальні побажання, а чоловікам - бути уважнішими й ніжнішими в діалозі, показувати свої почуття і говорити про них.

Популярні журнали найчастіше рекомендуютьжінкам змінити імідж, використовувати додатковий "інструментарій" у сексуальному житті.Іноді це рішення (якщо воно не враховує сформованого ступеня близькості між партнерами і суперечить власній унікальності й цінності) може виявитися несподіваним для партнера, недоречним і навіть відразливим.

Окрім цього, експериментуючи з іміджем, жінки часто очікують негайного сплеску сексуальної активності, і партнер на несвідомому рівні може сприйняти спокусливі дії як агресивні - зазіхання на його кордони, спокій, простір. Результатом може бути досить грубе прохання припинити "спокушання", ігнорування змін або виконання подружнього обов'язку "для галочки", після якого ситуація залишається точно такою ж до наступної зміни іміджу.

Цей розвиток подій не вирішує проблеми в корені, а додає у стосунки невпевненість, образу, почуття провини і взаємної "озлобленості".

Іноді сімейним парам рекомендують змінити стандартну обстановку на сприятливішу. Спільний відпочинок або готель замість звичної квартири може сприятливо вплинути на стосунки сімейної пари.

Але, пропонуючи партнерові "змінити обстановку" (від дрібниць у звичних умовах до кардинальних), слід ураховувати здатність чути одне одного і сходитися в бажаннях. Крім того, сплеск сексуальної активності під час спільного відпочинку не завжди повертається у звичайне життя сімейної пари, а закінчується разом з відпочинком.

Більш негативним результатом буде ситуація, коли під час спільного відпочинку сексуальне бажання не спалахне з новою силою. Що цілком можливо, якщо причина сексуального небажання пов'язана не з побутовими та соціальними проблемами, а ґрунтується на фізіологічних і психологічних причинах.

У пошуках втраченого: де шукати рішення?

Перш ніж сліпо дотримуватися популярних порад, слід усе-таки розібратися - ситуація справді складна й проблемна чи це короткочасне зниження сексуальної активності.

Перше, з чого необхідно почати, - це визначити глибину проблеми і з'ясувати, які чинники сприяли такій ситуації. До її вирішення варто підходити більш продумано й делікатно, якщо ви ствердно відповідаєте мінімум на 5 наведених нижче пунктів:

- вас не задовольняють нинішні сексуальні стосунки з партнером, ці стосунки відсутні більш як три місяці;

- до шлюбу (спільного проживання) і в перші роки сексуальна активність була значно вищою (щодня, раз на два-три дні);

- зниження сексуальної активності відбувалося повільно й непомітно;

- плануючи покупку будь-чого, ви переважно орієнтуєтеся на розв'язання господарських проблем, харчування, очевидну необхідність, ніж на несподівану спонтанну покупку;

- ви рідко цілуєтеся та обіймаєтеся з партнером без приводу;

- ви можете сказати, що спільних інтересів і захоплень у вас практично немає;

- востаннє ви відпочивали тільки вдвох більше ніж півроку тому;

- у вас є спільні маленькі діти;

- ви мешкаєте разом із батьками (нянькою), іншими родичами;

- ви можете назвати мінімум три причини, які, на вашу думку, впливають на сексуальне життя.

По-друге, перш ніж викликати свого партнера на відверту розмову, варто придивитися до того, що в цілому відбувається у ваших стосунках, який ваш "внесок" у відсутність сексуального життя. Скільки часу ви перебуваєте в спокійному й приємному настрої, наскільки часто висловлюєте претензії партнерові, чим не задоволені (крім сексу), якого роду конфлікти найчастіше відбуваються, наскільки довірчі стосунки, чи збігаються ваш біологічний годинник, робочі графіки, інтереси?

Маючи чесні відповіді на ці запитання, ви можете побачити потенційні можливості для зміни ситуації. І почати слід з поступової зміни спільного життя. Однак будьте уважні до способів залучення - вони не повинні бути агресивними і маніпулятивними.

Роберт Крукс і Карла Баур у своїй книжці про сексуальність говорять про те, що найбільш вражаючими сексуальними епізодами можуть виявитися ті, які відбуваються спонтанно. Такі моменти часто мають місце в період залицяння, однак після того, як пара встановлює для себе повсякденний режим спільного проживання, вони перетворюються на віддалені спогади. І головною мікстурою "від утоми стосунків" є спільна життєва активність, завдяки якій з'являється місце для спонтанності й відвертого діалогу.

Третім кроком можуть стати ваші персональні зміни - зовнішні або внутрішні, що відрізняються від рішення кардинально змінити імідж. Зміни, мета яких - змінити поведінку іншої людини, більшою мірою приречені на невдачу, ніж зміни, пов'язані з власним бажанням приділяти собі більше уваги й турботи. Пам'ятайте: саме впевненість у собі, своїй привабливості та цінності є основою для повноцінних стосунків.

Крім цього, не дозволяйте запитанням про те, що відповідає, а що не відповідає "нормі", стати на шляху до щасливого сексуального життя. Забудьте про журнальні статті, в яких рекомендується, скільки разів на тиждень "у нормі" люди повинні займатися сексом, і яка тривалість статевого акту нормальна. Можливо, і п'яти хвилин сексуальних ігор на день вам вистачить, аби бути "в тонусі", відчувати задоволення і щастя! Єдиним критерієм для вас може стати те, що ви займаєтеся сексом так часто, як того хочете ви і ваш партнер.

Усі сучасні сексологи згодні з тим, що будь-яка сексуальна активність є нормальною, якщо вона несе приємність і не завдає дискомфорту або шкоди жодному з партнерів.

Усвідомлюючи проблему, не варто очікувати її швидкого розв'язання й орієнтуватися на експрес-методи. Одним помахом пальця не зміниш запаху, тактильних відчуттів, смаку губ. Тому реанімація сексуального життя повинна відбуватися поступово, з урахуванням "занедбаності", готовності та бажання партнера до змін. Проблеми такого роду вимагають досить тривалої та кропіткої спільної роботи. Разом, а не окремо обговорювати ті чи інші рекомендації, шукати нові можливості сексуального натхнення.

Однак не всі стосунки можливо реанімувати. Пошуки втраченого можуть затягтися надовго, якщо не на все життя. Сексуальне життя сімейної пари є лакмусовим папірцем, адже почуття можна приховувати або підмінювати, боячись признатися собі в тому, що кохання вже немає, а є тільки звичка. А сексуальне небажання "приховати" досить складно!

Ви помітили цю проблему, старанно розв'язуєте її на самоті, а вашого партнера все влаштовує? Швидше за все, вам час розпрощатися з ілюзією, що партнер вам щось винен (особливо якщо це стосується почуттів і бажань - хотіти, кохати, піклуватися, радувати).

Можливо, настав час почати заново вивчати й змінювати не стільки свого партнера, скільки себе - змінювати своє життя, наповнюючи його щастям і задоволенням.