В Україні - один з найвищих відсотків розірвання шлюбів у Європі. Згідно з європейською статистикою, торік ми навіть обігнали Росію, де на тисячу жителів припадає п'ять розлучень (в Україні - 5,3). Щоправда, в останні роки у нас спостерігається зниження кількості сімей, які розпалися. Найнижчий показник розлучень (0,90) - у країнах з досить сильним впливом католицької церкви: Польщі, Ірландії та Італії. Міцні сім'ї - у Боснії і Герцеговині, Македонії і Чорногорії, що теж не дивно: значна частина населення цих держав сповідує іслам. То невже запорукою тривалого сімейного щастя є виключно сильні релігійні традиції в державі? Як виявилося, не зовсім так.
Згідно з даними директора Департаменту сім'ї і дітей Міністерства соціальної політики України Руслана Колбаси, відсоток розлучень в Україні в 2012 р. досяг 61%. "Найчастіше розпадаються молоді сімейні пари. За даними статистики, пік розлучень припадає на перші роки їхнього подружнього життя - від трьох місяців до півтора року. Саме в цей період виникають непорозуміння між чоловіком і дружиною, недовіра, фінансові труднощі. І сімейні пари не знаходять нічого кращого, як офіційно розірвати шлюб", - стверджує він.
В Україні це нескладно: подружні пари, які не мають дітей, можуть спокійно подати заяву про розлучення до РАЦСу і після виконання нехитрої процедури вже через місяць отримати на руки свідоцтво про розірвання шлюбу.
- Цю процедуру Україна успадкувала ще з радянських часів. Тоді, щоб розлучитися, достатньо було взаємної згоди і подачі заяви до РАЦСу, - каже співробітник Центру з вивчення Східної Європи при Бременському університеті Якоб Фрухтман. - Додайте до всього цього алкоголізм і безробіття, які торкнулися після розпаду СРСР певних верств суспільства, і стане зрозуміло, чому так часто руйнуються сім'ї.
В Італії розлучитися набагато складніше: треба витратити значно більше часу, коштів і нервів на нескінченні судові позови. "Там тільки на роздуми суд дає три роки. Якщо за цей час пара, що бажає розлучитися, продовжуватиме жити разом, і це стане відомо судді, він має право вдвічі збільшити випробний термін, - розповідає італійський юрист українського походження Наталя Кореллі. - За таких обставин швидко зруйнувати стару і створити нову сім'ю практично неможливо".
Не менш серйозно до шлюборозлучного процесу ставляться і в США. Яскравим підтвердженням цього можуть слугувати спогади російського історика і публіциста Миколи Злобіна, який живе і працює у Вашингтоні і переконався на власному досвіді, що розлучення і поділ майна в Америці - досить тривала, складна й дорога процедура. За його словами, переважна більшість американських пар, які розлучаються, змушені наймати адвокатів. З їхньою допомогою вони ділять майно і визначають порядок опіки над дітьми. "При найпростішому розлученні їхні послуги обходяться бездітній сімейній парі приблизно в 10 тис. дол. Але такі ситуації зустрічаються вкрай рідко. Як правило, одне розлучення полегшує гаманець американця, який розлучається, на 30 тис. дол. Якщо врахувати, що в США в середньому реєструється близько півтора мільйона розлучень на рік, можна оцінити доходи сімейних адвокатів", - додає Микола Злобін.
В Україні шлюборозлучні процеси не надто популярні серед адвокатів. Адже навіть якщо один з подружжя виступає проти розлучення або в сім'ї є неповнолітні діти - а це одна з підстав для розірвання шлюбу в судовому порядку, - зробити це можна значно швидше й дешевше, ніж у країнах Західної Європи та Америці.
Щоправда, останнім часом, з ухваленням Закону "Про судовий збір", вартість шлюборозлучного процесу з кількох десятків гривень зросла до 2 тис. Але статистичні дані свідчать, що навіть такий стрибок цін не є серйозною перешкодою для українців: вони продовжують активно розлучатися і досягають бажаної мети в оптимально короткий термін.
- Якщо подружжя дало згоду на розлучення, не порушуючи в суді питання опіки над дитиною та поділу майна, то шлюборозлучний процес протриває не більш як півтора місяця. У разі виникнення суперечностей між сторонами, розгляд справи у судовому порядку може затягтися на три місяці і навіть більше, - розповідає адвокат Катерина Тарасова. За її словами, на тривалість строків впливають також завантаженість суддів і дисциплінованість (у плані явки) сторін процесу.
- Ситуація з розірванням шлюбу істотно ускладнюється, якщо дружина чекає дитину або в сім'ї є син або донька, яким іще не виповнилося року. Тоді не можна подавати позов до суду або заяву про розлучення, крім випадків протизаконних дій стосовно одного з подружжя або спільних дітей. До досягнення дитиною одного року можна подавати позов тільки в тому випадку, якщо батьківство щодо неї визнав інший, а не законний чоловік (ст. 110 Сімейного кодексу України), - пояснює адвокат Катерина Тарасова.
Як бачимо, перешкод на шляху до розірвання шлюбу не так уже й багато в українців. Та й у судовій практиці такі справи за рівнем складності не посідають перших позицій. Про це свідчать розроблені Державною судовою адміністрацією норми часу, необхідного для розгляду справ загальним судом першої інстанції. Згідно із цими нормами на винесення рішення про розірвання шлюбу треба витратити в середньому лише три години, коли, приміром, на стягнення заробітної плати - 4,2 години, комунальних платежів -
3,2 години. Менше часу виділяється тільки на стягнення аліментів - 2,5 години. З огляду на це, цілком очевидно, що розлучитися в Україні справді нескладно. Мабуть, тому ми й "б'ємо європейські рекорди".
Щоправда, в Інституті демографії України не бачать серйозної проблеми в нинішній ситуації, вважаючи, що високий рівень розлучень у країні відображає насамперед високий рівень зареєстрованих шлюбів. Чого не скажеш про закордон, де через побоювання стати жертвою важкого шлюборозлучного процесу дедалі більше пар обирають співмешкання без офіційного оформлення стосунків. Так, приміром, в Італії живуть майже 2 млн італійців. Щороку в них народжується 100 тис. дітей. Такі цифри,
за словами юриста Наталі Кореллі, свідчать передовсім про "кризу шлюбу", яка спричинена небажанням молодого покоління італійців брати на себе додаткові зобов'язання, ризикуючи погіршити свій особистий добробут.
Для українців такі проблеми поки що не настільки актуальні. Адже кількість офіційно укладених шлюбів з кожним роком стрімко зростає, а з нею, на жаль, збільшується й кількість розлучень.