Тепер, коли Європа збирається спрямувати величезні кошти в оборонний сектор, намагаючись надолужити десятиліття недофінансування, зростає надія, що континент зможе використати військову винахідливість, щоб змінити ситуацію на краще.
Проєкти, що вже реалізуються в Європі, за масштабами амбіцій починають конкурувати з американськими — від континентальної протиракетної оборони до супутникових угруповань на низькій орбіті, які можуть стати альтернативою дедалі менш надійному Starlink Ілона Маска, зазначає Карло Мартусчеллі, економічний оглядач в POLITICO.
Є надія, що врешті-решт усі інвестиції сприятимуть технологічним інноваціям, які поширюватимуться на цивільну економіку, підвищуючи продуктивність і окупляться.
Але чи це реалістично, чи лише видає бажане за дійсне? Без сумнівів, у короткостроковій перспективі економічного тиску уникнути не вдасться, і доведеться скорочувати витрати в інших сферах.
Європейська комісія відкрила шлях до €800 мільярдів інвестицій у сферу оборони. Паралельно найбільша економіка Європи — Німеччина — оголосила про плани витратити трильйон євро на модернізацію своєї армії та відновлення інфраструктури.
Туди, де з’являються державні кошти, одразу спрямовується і приватний капітал — у Європі стрімко зростає нове покоління оборонних компаній, готових задовольнити її зростаючі потреби у сфері безпеки.
"Ми ніколи не зможемо виробляти більше, ніж стратегічний супротивник на кшталт Китаю, — сказав Лоїк Мужоль, який є генеральним директором паризької оборонної компанії Comand AI. "Що нам потрібно зробити, так це мати можливість проводити операції в 10 разів, в 100 разів ефективніше, ніж вони. Це і є відправною точкою Comand AI".
Мужоль розповів, що розробив платформу на основі штучного інтелекту, яка здатна обробляти накази, формувати послідовність дій і аналізувати місцевість — усе це з метою значного пришвидшення військової реакції. За його словами, з Comand AI "один штабний офіцер може виконувати роботу чотирьох".
Наразі Comand AI зосереджена виключно на оборонному секторі, але Мужоль зазначає, що створені технології мають і цивільне застосування. Наприклад, вони можуть допомогти роботам-доставникам орієнтуватися на місцевості або сприяти захисту бізнесу під час скоординованих кібератак.
На думку Мартусчеллі, покладатися на нові винаходи, які мають покращити життя звичайних європейців, — від таких інноваційних компаній, як Comand AI, до європейських ініціатив зі створення супутникових і ракетних систем захисту — це завжди ризик. Хоча в історії є чимало прикладів успіху, жодної гарантії немає.
Дослідження Інституту Кіля, опубліковане напередодні Мюнхенської конференції з безпеки в лютому, показало, що довгострокова продуктивність Європи може зрости на 0,25 відсотка на кожний 1 відсоток ВВП, витрачений на військові дослідження.
"З'являється все більше доказів того, що деякі з найбільших проривів, особливо у високотехнологічній сфері обчислень, пов'язані з дослідженнями і розробками, які були започатковані під час космічної гонки", — сказав Ітан Ільзецкі, автор дослідження і професор Лондонської школи економіки.
Конкурентний характер війни та екзистенційні загрози, що стоять на кону, стимулюють ефективність і новаторство. Хоча це, можливо, не той приклад, який сучасний ЄС хотів би повторити (ще одна Тридцятирічна війна?), саме запекле суперництво в Європі раннього модерну сприяло технологічній перевазі континенту в XVIII–XIX століттях.
"Тут є стимул бути на межі технологічного прогресу — а то й просувати її вперед", — додав Ільзецкі.
Плани посилення континентальної оборони вже викликали критику, особливо з боку лівих сил, які наголошують на важливості збереження держави загального добробуту, щоб уникнути популістської реакції.
"У той час, як військові витрати більше не знають фіскальних обмежень, соціальні виплати і підтримка відпусток по догляду за дитиною вже знаходяться під загрозою. Це неминуче призведе до подальшого зростання невдоволення", — стверджують економісти Том Кребс і Ізабелла Вебер.
Уряд Лейбористської партії Великої Британії вже подає сигнали: нещодавно він оголосив про скорочення соціальних витрат на £4,8 мільярда, водночас збільшуючи оборонний бюджет на £2,2 мільярда.
"Але все не так болісно — військові витрати дадуть економіці короткостроковий поштовх. Доходи оборонних підрядників зростуть, збільшиться кількість робочих місць на виробництві, а заробітна плата робітників повернеться в економіку. Деніел Крал, провідний економіст Oxford Economics, сказав, що масштаб планів настільки великий, що вони можуть допомогти "вивести Європу зі стану стагнації за рахунок зростання на основі внутрішнього попиту"", — пише Мартусчеллі.
Хоча виробництво зброї та боєприпасів враховується у ВВП, від мін, що роками лежать у землі, чи гаубиць, які стоять на складах, немає довгострокового впливу на продуктивність. Вони можуть захищати економіку від загроз, але їхній внесок у кінцеві економічні показники складно виміряти.
Це викликає занепокоєння, адже плани Європи щодо переозброєння здебільшого фінансуються за рахунок боргових зобов’язань. Державний борг уже й так високий, а його подальше зростання може зашкодити економіці в довгостроковій перспективі.
Один зі способів вирішити дилему — інвестувати розумніше. Щоб зберегти якомога більше доданої вартості в межах Європи, ЄС доведеться самостійно виробляти продукцію, яку наразі закуповують у США — і робити це так, щоб не загострювати відносини з протекціоністським Білим домом. Понад половина європейських витрат на оборонні закупівлі зараз іде американським компаніям.
Президент Франції Емманюель Макрон закликав уряди замінити американські ракети Patriot і винищувачі F-35 європейськими аналогами, такими як системи SAMP/T і літаки Rafale. Єврокомісія також відкрито підтримує місцеву промисловість у межах зусиль із переозброєння.
Але прифронтові країни, такі як Польща чи Фінляндія, хочуть надавати пріоритет нагальним потребам — навіть якщо це означає купувати зброю у США, Південній Кореї чи Ізраїлі.
Наразі надто велика частка європейських оборонних витрат іде на підтримку застарілих і повільних національних виробників. Натомість, як зазначено у дослідженні Ільзецкі, Міністерство оборони США стимулює конкуренцію через "подвійні закупівлі" — одночасне придбання озброєння у кількох компаній. Часто такі тендери мають відкритий характер: замість жорстких технічних вимог, які на руку вже відомим гравцям, оголошується пошук інноваційного рішення для конкретної військової задачі.
У звіті Кільського інституту зазначається, що такі тендери "охоплюють ширше коло компаній — менших, молодших і з технологічним ухилом… [і] також призводять до більшої кількості патентів і "двозначного" використання розробок".
Частково завдяки цьому близько 16% оборонного бюджету США спрямовується на дослідження й розробки, тоді як у Європі — лише 4,5%. Це дозволяє американським компаніям зберігати технологічну перевагу і частіше створювати інновації, які потім знаходять застосування у цивільному житті.
Дан Брезнітц, експерт з державної інноваційної політики з Університету Торонто вважає, що щоб європейські плани переозброєння мали успіх у довгостроковій перспективі, урядам необхідно активніше підтримувати нових гравців — гнучкіших і таких, що перебувають на технологічних передовій.
"Ви повинні бути здатні зруйнувати систему. Ви повинні розуміти, що з'являться нові гравці. І деякі з цих нових гравців стануть новими гігантами. І це те, що може бути чимось, що я не впевнений, що ЄС дуже добре вміє робити, якщо чесно", — сказав він.
Нагадаємо, що Європейський Союз і Велика Британія досягли попередньої угоди щодо оборони та безпеки, рибальства та мобільності молоді напередодні саміту ЄС-Велика Британія, який запланований на сьогодні, 19 травня, та має відкрити можливість для участі британських фірм у великих оборонних контрактах ЄС.