Голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон «Про прозорість іноземного впливу», відомий як закон про іноагентів, повідомило «Ехо Кавказу».
Після тривалого протистояння в грузинському політикумі та масових протестів громадян 28 травня грузинський парламент подолав вето президентки країни Саломе Зурабішвілі та остаточно затвердив закон.
Відповідно до норм Конституції Грузії, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання, то у 5-денний термін закон має підписати та опублікувати голова парламенту.
Згідно з новим законом, до початку серпня органи/посадовці, які підпадають під його дію, мають ухвалити та опублікувати підзаконні акти, а Міністерство юстиції Грузії та Національне агентство публічного реєстру мають провести «попередні матеріально-технічні та інші заходи для реалізації цього закону».
З серпня ЗМІ та неурядові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, впродовж місяця мають подати заяву про реєстрацію як організації, які просувають інтереси іноземної сили. До цього списку належать більшість грузинських онлайн-ЗМІ та неурядових організацій, які переважно фінансують західні фонди.
Згідно з законом «для виявлення провідних інтересів іноземної сили організацій» Міністерство юстиції у будь-який час може провести моніторинг, а уповноважений чиновник – отримати необхідну інформацію, зокрема персональні дані, про організацію
Противники закону впевнені: він може стати інструментом тиску та репресій проти інакодумства у Грузії. Більшість НУО та ЗМІ заявили, що не виконуватимуть його.
Зазначимо, що в ЄС деякі країни наполягали на введенні санкцій проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму з країнами блоку, через схвалення закону про іноагентів.
Після останнього голосування грузинського парламенту голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель наголосив, що країна порушила принаймні кілька норм на шляху до отримання статусу кандидата на членство в ЄС.
Законопроєкт про іноагентів, списаний з російського зразка, спричинив багатотисячні протести. Яким шляхом піде Грузія тепер ‒ "України-2014" чи "Білорусі-2020"? Про можливі сценарії розвитку ситуації в цій південнокавказькій країні пише Володимир Кравченко в статті "Куди веде "Грузинська мрія": до Європи чи Росії?".