Проєвропейські опозиційні партії Польщі досягли угоди про створення коаліції, заявив у п'ятницю, 10 листопада, їхній кандидат на посаду прем'єр-міністра Дональд Туск, що наблизило опозицію на крок до приходу до влади після того, як партії здобули спільну більшість на виборах 15 жовтня. Про це повідомляє Reuters.
Проєвропейський альянс охоплює весь політичний спектр, а його партії мають різні погляди на різні питання - від державних витрат до абортів. Але опозиційні лідери кажуть, що їх об'єднує бажання покращити відносини з Брюсселем і розблокувати кошти для Польщі, заморожені через суперечку з Союзом щодо верховенства права.
"Ми готові взяти на себе відповідальність за Польщу в найближчі роки", - заявив Туск на прес-конференції.
У документі опозиційні об’єднання "Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нова лівиця" взяли на себе низку зобов'язань, включаючи відновлення прозорості щодо державних фінансів та деполітизацію державних компаній.
"Не можна все зводити до одного знаменника. У нашій угоді ми знайшли спільний знаменник для питань, які хочемо реалізувати. Вони стосуються: підтримки сімей, працівників, підприємців, польського села, освіти, охорони здоров'я та прав жінок”, - сказав лідер правоцентристської Польської селянської партії (PSL) Владислав Косіняк-Камиш.
Згідно з угодою, Косіняк-Камиш обійматиме посаду віце-прем'єр-міністра, як і Кшиштоф Гавковський з "Нової лівиці".
Президент країни Анджей Дуда дав керівній партії "Право і справедливість" (PiS) першу спробу сформувати уряд. Але партія не має більшості, а оскільки всі інші сили виключили можливість співпраці з нею — таке завдання видається майже нездійсненним. Опозиція розкритикувала рішення Дуди, заявляючи, що консерватори намагаються затягнути час.
Згідно з конституцією Польщі, формування уряду після виборів може бути проведено у три етапи. На першому етапі президент доручає формування кабінету міністрів, який має отримати схвалення Сейму абсолютною більшістю голосів. Якщо така спроба буде невдалою, самі парламентарі отримають можливість призначити нову кандидатуру для формування уряду. У такому разі уряд також має отримати схвалення Сейму. Якщо це не вдасться, то президент повторно повинен доручити комусь сформувати уряд.