З початку війни Швейцарія прискорила розгляд заяв про надання притулку від українських біженців, але тепер кількість відхилень заяв стала вищою, ніж будь-коли раніше. Станом на 31 липня «статус захисту S» отримали 66 182 українці, водночас 26 392 дозволи на статус S були анульовані з моменту їхньої першої видачі у березні 2022 року.
Статистика Управління Верховного комісара ООН у справах біженців показує, що станом на 4 липня лише 63,1% усіх українців, які будь-коли подали клопотання про надання притулку або тимчасового захисту у Швейцарії, наразі зареєстровані в країні.
Даніель Бах, речник SEM, повідомив швейцарському громадському телебаченню RTS у неділю, що багато українців тепер приїжджають до Швейцарії з інших європейських країн, а не безпосередньо з України. Це одна з головних причин, через яку вони не відповідають критеріям, необхідним для отримання дозволу S.
За даними Швейцарської ради у справах біженців, Швейцарія не є популярнішим напрямком, ніж решта Європи, оскільки статус захисту схожий. Дослідження також показує, що вибір напряму диктується не лише чинними правовими рамками, а й культурною близькістю, мовою, громадами та наявністю родичів.
«Спільніша причина проста і жорстока: війна в Україні триває, і нинішня ситуація не краща, ніж рік тому, а можливо, й серйозніша», — розповів Саша Волков, член правління та представник Української асоціації у Швейцарії, інформує SWI.
Волков був в Україні трохи більше тижня тому і два тижні гостював у родини під Києвом. За його словами, перебої з електроенергією є нормою, а електропостачання уривчасте: шість годин відключення електроенергії на три години у столичному регіоні.
«Люди, які розглядають можливість повернення в Україну, розуміють, що їм знадобляться генератори, якщо вони хочуть повернутися до своїх будинків, а вартість експлуатації генераторів дорожча за електрику у Швейцарії. Вони не мають грошей, щоб повернутися в Україну, і вони не хочуть залишатися там, де вони є, бо солідарність з українцями не така висока, як на початку війни», — каже він.
Уряд Швейцарії визнав, що українці не повернуться додому найближчим часом. У листопаді минулого року воно поставило перед собою амбітну мету інтегрувати 40% із них у робочу силу до кінця 2024 року (зараз 25%). Для цього було виділено 3000 швейцарських франків (3534 долари США) на особу, в основному для оплати мовних курсів. У разі схвалення пропозицію парламенту щодо запровадження онлайн-реєстрації замість дозволів на роботу також має скоротити бюрократію для компаній, які бажають наймати українців. Проте тінь невизначеності все ще висить над українськими біженцями, оскільки статус S (дійсний до березня 2025 року зараз) ніколи не був призначений для довгострокового перебування у Швейцарії. У вересні минулого року швейцарський уряд поділився своєю попередньою стратегією щодо сприяння поверненню українських біженців після того, як статус S буде зрештою скасовано. За оцінками, 80% поїдуть добровільно, оскільки чоловіки у сім'ї перебувають в Україні. У звіті рекомендується надати біженцям від шести до дев'яти місяців для планування свого від'їзду із пропонованим фінансовим стимулом у розмірі 1000–4000 швейцарських франків на людину, з більшою сумою для тих, хто поїде раніше.
Проте чим довше перебування у Швейцарії, тим менша ймовірність того, що людина захоче залишити країну з власної волі, визнає план репатріації. Крім того, після п'яти років безперервного перебування вони можуть одержати швейцарський дозвіл категорії B, дійсний протягом п'яти років.
Дослідження, опубліковане УВКБ ООН, SEM та маркетинговою дослідницькою фірмою Ipsos у грудні минулого року вказує на те, що нелегко добровільно репатріюватиме українських біженців. Третина опитаних українських біженців не хотіла повертатися на батьківщину, а 40% не визначилися.
«Дехто здається щодо України. Це неминуче, чим довше триває війна», — каже Волков із Української асоціації у Швейцарії.
Як повідомлялося, Україні доведеться вже зараз активізуватись, щоб запропонувати реальні стимули для повернення на Батьківщину «талантів та робочих рук». Детальніше читайте у статті Сергія Следзя та Вадима Башти "Зворотний квиток на батьківщину: умови повернення біженців змінилися".