Російські боти запустили прокремлівську кампанію дезінформації в соціальних мережах, щоб підтримати кандидата в президенти Хорватії, який виступає проти НАТО. Про це йдеться у звіті групи аналітиків лондонської некомерційної організації Centre for Information Resilience (CIR), яка викриває операції з дезінформації, повідомляє Politico.
Фахівці з’ясували, що проросійські, антиєвропейські та антинатовські мережі ботів застосовувалися для підтримки чинного президента Хорватії Зорана Мілановича напередодні першого туру виборів президента країни 29 грудня.
Обраний президентом у 2020 році Міланович, який походить із лівої Соціал-демократичної партії, неодноразово виступав проти НАТО та Європейського Союзу, проти військової допомоги Україні, а також критикував санкції Заходу проти Росії.
У першому турі Міланович набрав трохи менше 50% голосів, не змігши забезпечити перемогу.
Другий тур відбудеться 12 січня. У ньому Міланович зустрінеться з Драганом Пріморацем з правлячої Хорватської демократичної спілки.
За даними CIR, облікові записи із зображеннями проросійського уряду та хештегами регулярно публікували у соціальних мережах, включаючи X і Facebook, контент, що схвально характеризував Мілановича. Це відбулося у дві хвилі: після того, як він висловив свою опозицію щодо відправлення хорватських військ в Україну, і після першого туру виборів.
«Один подібний до бота обліковий запис Facebook, виявлений аналітиками, робив понад 100 публікацій на день — здебільшого ділився зображеннями критики Прімораца або підтримки Мілановича», — йдеться у документі.
Нагадаємо, у січні 2022 року, перед повномасштабним вторгненням, Міланович заявив, що Хорватія дистанціюється від конфлікту Росії та України, якщо Москва спробує напасти відкрито і що Україні «немає місця в НАТО», а співпраця з ЄС нібито не пішла на користь Києву. Також він стверджував, що не співчуває Ізраїлю «через його репресивні дії в Газі».
На президентських виборах у Румунії наприкінці листопада подібні технології забезпечили вихід у другий тур з першого місця практично невідомого раніше ультраправого проросійського кандидата Каліна Джорджеску.
Пізніше Верховний суд Румунії скасував вибори після того, як у розсекречених документах румунської розвідки було виявлено, що агітація за Джорджеску у соцмережах велася в обхід виборчого фонду за допомогою ботів та проплачених лідерів думок.