Словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо, на життя якого вчинили замах, є відомим насамперед своєю ексцентричністю поглядів, стійким антиукраїнським дискурсом та прокремлівськими заявами.
Велика політика і Фіцо
Восени 2023 року на дострокових парламентських виборах у Словаччині перемогла лівопопулістська партія Роберта Фіцо SMER-SD. Ця партія тоді набрала 22,94% голосів, випередивши ліберальну “Прогресивну Словаччину” (PS) майже на 5%. Перемога SMER-SD фактично стала передумовою для переходу влади Словаччини у антиукраїнський табір.
У вересні 2023 року Фіцо сказав, що Словаччина не пошле жодної кулі, для посилення оборони України і вказав, що кращий варіант – це будь-яка мирна угода між Києвом та Москвою. На його думку, ні Крим, ні будь-які інші захоплені країною-агресором території не повернуться знову в склад України.
Фіцо завжди і відверто демонстрував антиукраїнську позицію з чітко вираженими акцентами на Кремль. Серед його скандальних заяв, який можна назбирати десятки, можна згадати і нещодавню відому фразу про те, що “нога словацького солдата не перетне словацько-український кордон”, оскільки війна Росії та України не має жодного відношення до країни і Словаччину взагалі ніяк не обходить.
Причини війни Росії проти України Фіцо пояснює так само як кремлівські очільники
У лютому 2024 року Фіцо заявив на річницю широкомасштабного вторгнення, що війна Росії проти України у 2014 році почалася внаслідок “розгулу українських неонацистів”. А також додав, що потенційне членство України в НАТО − це імовірна підстава для початку Третьої світової війни.
Разом з тим, риторика цього політика змінювалась від обставин і тих, для кого він говорив промови. Наприклад у квітні 2024 року, Фіцо під час спільної пресконференції з премєр-міністром України Денисом Шмигалем заявив, що Словаччина не планує перешкоджати Україні на шляху до Євросоюзу. “Ми не є країною, яка буде вам створювати перешкоди на вашому шляху. Навпаки – ми хочемо допомогти, надати вам свій досвід, який стосується перемовин щодо вступу”, – повідомив політик.
Суперечливість поглядів і особиста неприязнь внаслідок приниження у Києві?
Суперечливість поглядів Фіцо деякі аналітики пов'язують з тим, що є певна історична симпатія Словаччини до Росії, а також особиста причина, чому Фіцо не любить Україну.
У 2009 році, коли Фіцо був прем'єр-міністром Словаччини, довготривала суперечка у перших числах січня між Росією і Україною щодо природного газу досягла апогею. Москва припинила транспортувати газ в країни ЄС через українську територію, що спричинило кризу в Словаччині посеред зими. Відключення коштувало словацькій економіці близько 100 мільйонів євро на день, оскільки заводи були змушені зупинитися. Фіцо зателефонував Владіміру Путіну, який на той час був прем’єр-міністром РФ, і Юлії Тимошенко, що була тоді прем'єр-міністеркою, з проханням відновити постачання газу.
“Рано вранці 14 січня словацька делегація на чолі з Фіцо прибула в Київ, щоб зустрітися з українським урядом. Українська сторона змусила їх дуже довго чекати. Через 3 години після прибуття словаків запросили на зустріч, на якій, на їхній подив, були присутні представники преси. Під об'єктивами камер Тимошенко 20 хвилин лаяла Фіцо за те, що він став на бік Москви у газовій суперечці. Це була абсолютно неприємна ситуація. Фіцо був червоний від гніву. Це була катастрофа. Його принизили… Після цього словаки полетіли до Москви, де їх привітав Путін на ретельно продуманій церемонії, що відбулася в розкішному Георгіївському залі Кремля”, – писало Politico.
Водночас Фіцо виглядає схожим не стільки на послідовного і жорсткого прихильника кремля, як на ексцентричного популіста. він неодноразово швидко змінював свою риторику внаслідок тиску зовнішніх обставин. Особливо помітно це на тлі заяв та дій проєвропейської та україноцентричний президентки Словаччини Зузани Чапутової.