Європейська громадськість і політики погоджуються, що країни ЄС повинні робити більше для розширення виробництва зброї. Про це свідчать результати останнього опитування Eurobarometer, а також проєкт стратегічного порядку денного Євросоюзу, з яким ознайомилося видання Politico.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну різко змінило риторику навколо оборонних витрат, поставивши їх на перше місце в порядку денному всього ЄС - часто за рахунок інших сфер політики, таких як боротьба зі зміною клімату.
Опитування Eurobarometer виявило, що 77% респондентів підтримують спільну політику оборони й безпеки серед країн ЄС, а 71% згодні з тим, що Союз має посилити потенціал у виробництві військової техніки.
Політики також загалом згодні, що це потрібно зробити.
Серед лідерів ЄС існує “переважний консенсус щодо необхідності взяти на себе більшу відповідальність за безпеку й оборону”, згідно з проєктом стратегічного порядку денного - документу, який узгоджується кожні п'ять років і в якому викладені цілі Союзу.
Офіційні особи країн ЄС завершують роботу над проєктом під координацією президента Євроради Шарля Мішеля. Мета — представити документ лідерам ЄС наступного місяця.
Ці зусилля мають створити внутрішній ринок оборонної продукції й послуг, посилити виробничі потужності та сприяти спільним закупівлям.
Але нарощування виробництва озброєнь означає збільшення витрат на оборону. Європейські країни підвищують оборонні витрати вже близько десяти років - з часу незаконної російської анексії Криму в 2014 році, але темпи значно прискорилися на тлі тиску з боку колишнього президента Дональда Трампа, а потім повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
НАТО заявляє, що цього року дві третини з 32 членів Альянсу виконають ціль витрачати на оборону щонайменше 2% ВВП. Зараз такі країни, як Велика Британія і Польща, закликають до підвищення цього показника.
Стратегічний порядок денний ЄС також розглядає питання про те, де знайти додаткові кошти на оборону.
Документ, який розробляється, передбачає створення нового оборонного фонду для європейських проєктів шляхом розширення мандату Європейського інвестиційного банку. Над цим уже працюють міністри фінансів ЄС, змінюючи правила банку, щоб полегшити кредитування оборонних проєктів.
У документі також згадується можливість випуску оборонних облігацій ЄС. Однак ощадливі країни на чолі з Німеччиною не прагнуть розширювати спільні запозичення Союзу.
У пропозиції не згадується використання коштів з Європейського стабілізаційного механізму, який надає екстрену фінансову допомогу членам єврозони. Ця ідея вже обговорювалася в Брюсселі, але не мала підтримки.
Зміна оборонного мислення викликана війною РФ проти України, й нове опитування Eurobarometer, проведене у квітні 2024 року, виявило переважну підтримку допомоги Києву.
Надання гуманітарної допомоги підтримують 87% опитаних європейців, 70% — за запровадження санкцій проти Росії, а 60% схвалюють фінансування з боку ЄС закупівлі та постачання військової техніки в Україну.