Експерти кажуть, що ультраправим на європейських виборах наступного місяця буде важко, якщо не неможливо, отримати більше влади в Європарламенті, але вони можуть підсилити націоналістичні партії в столицях ЄС – з потенційно більшими наслідками, повідомляє аналітик видання The Guardian.
Опитування показують, що ультраправі та жорсткі консервативні партії можуть посісти перше місце в дев’яти країнах ЄС, включаючи Австрію, Францію та Нідерланди, на виборах цього червня, і друге або третє місце в інших дев’яти державах, включаючи Німеччину, Іспанію, Португалію та Швецію.
Прогнозований підйом ультраправої групи «Ідентичність і демократія» (ID) і консервативно-націоналістичної «Європейських консерваторів і реформістів» (ECR) викликав припущення про «різкий правий поворот» у Європейському парламенті, що потенційно ставить під загрозу ключові проекти ЄС, такі як зелена угода.
ID, до якого входять Національне об’єднання Марін Ле Пен (RN) у Франції, Ліга Маттео Сальвіні в Італії, німецька Alternative für Deutschland (AfD), Австрійська партія свободи (FPÖ) і Vlaams Belang у Бельгії, на шляху до того, щоб стати великими переможцями і отримати від 59 до 85 місць у Європарламенті.
Націонал-консервативна партія ECR, до якої входять «Брати Італії» Джорджії Мелоні, польська партія «Право і справедливість» (PiS), іспанська «Вокс», партія «Фіни» та «Шведські демократи», має намір отримати близько 75 євродепутатів, що є більш скромним прогресом.
Однак аналітики кажуть, що такі ультраправі успіхи, хоча й значні, можуть мати непомітний вплив на роботу парламенту – одного з трьох основних інститутів ЄС разом із Радою, яка представляє уряди, та Комісією, виконкому блоку.
По-перше, як сказав Луїджі Скаццієрі з Центру європейських реформ (CER), партії, які складають нинішню «велику коаліцію» консерваторів, соціалістів і лібералів, «ймовірно, втратять значну кількість місць, але збережуть свою загальну більшість».
Основна правоцентристська група Європейської народної партії (ЄНП), до якої входять німецькі християнські демократи (ХДС) президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, має залишитися найбільшою в 720-місному парламенті з приблизно 175 депутатами Європарламенту, тоді як лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів – такі партії, як Соціалістична робітнича партія Іспанії (PSOE) – йде на другому місці зі 145 депутатами Європарламенту.
І хоча ліберальна група «Відродження», включаючи центристське угруповання президента Франції Емманюеля Макрона, може втратити десяток місць і скоріш за все збереже лише 80, це все одно має гарантувати, що «під час ухвалення великих рішень центр переважатиме», сказав Ніколай фон Ондарца з Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки.
Більше того, кажуть аналітики, ID і ECR настільки сильно розходяться в думках, що важко бачити їх спільну роботу. «Я майже впевнений, що ми не побачимо об’єднаної ультраправої групи в Європейському парламенті», — сказав фон Ондарца. «Вони надто розділені».
Обидві групи можуть погодитися з деякими питаннями, такими як міграція (де їх жорстка позиція в будь-якому випадку стала майже європейською мейнстрімом) і відкладення або навіть скасування зеленого законодавства, але вони глибоко розколоті щодо інших питань, включаючи їхню позицію щодо Росії та підтримки України.
Партії, що входять до ECR, переважно популістські, націоналістичні та консервативні, і багато з них є або були в уряді. Вони критично налаштовані щодо ЄС (іноді сильно), але зрештою є частиною того, що фон Ондарза описав як «велику компромісну машину ЄС», і часто допомагали розробляти законодавство ЄС.
Члени ID, навпаки, здебільшого ультраправі, налаштовані проти ЄС і часто вважаються екстремістами в національному контексті. На європейській арені вони є радше руйнівними, ніж конструктивними: AfD схвально відгукується про референдум «DExit» (потенційний референдум щодо виходу Німеччини з ЄС – ред.), тоді як пропозиції RN щодо «національних преференцій» у Франції щодо робочих місць і пільг несумісні із збереженням на єдиному ринку.
Ніде поділ між групами не є таким чітким, як щодо Росії. Після повномасштабного вторгнення Москви в Україну члени ECR, такі як «Брати Італії» Мелоні та польська PiS, довели свою стійку проукраїнську та про-НАТО позицію.
Натомість багато членів ID – особливо AfD – залишаються більш-менш відверто проросійськими.
Є й внутрішня напруга, відзначають аналітики. В ID Ле Пен, зокрема, висловила критику на адресу AfD після того, як її члени взяли участь у таємній зустрічі для обговорення плану масового вивезення з Німеччини іноземців, у тому числі тих, хто має німецькі паспорти.
Арешт минулого місяця парламентського помічника Максиміліана Кра, головного кандидата від партії на виборах, за підозрою в шпигунстві на користь Китаю, розпалив деякі сумніви щодо AfD, елементи яких класифікуються внутрішньою розвідкою Німеччини як «доведені праві екстримісти».
Певна реорганізація двох жорстких правих груп, швидше за все, відбудеться після виборів – рішення авторитарного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, чия партія Фідес покинула ЄНП у 2021 році, а депутати Європарламенту наразі не належать до жодної європейської парламентської групи, буде грати велику роль.
Багато спостерігачів передбачають, що його прогнозовані 14 депутатів Європарламенту врешті-решт приєднаються до ECR, але це, як зазначив фон Ондарца, «майже напевно означатиме, що партії Фін та Шведські демократи покинуть» об’єднання через, серед іншого, дружню позицію уряду Угорщини щодо Кремля.
Яке б сузір’я не з’явилося на політичному небосхилі, Муджтаба Рахман з консалтингової компанії Eurasia Group передбачає, що популістські праві будуть «надто дезорганізованими, щоб працювати разом. Вони просто не зможуть згуртуватися. Чи зможуть вони проводити спільні засідання, стратегічно голосувати? Я не вірю, що вони зможуть».
Тим не менш, навіть якщо парламентська велика коаліція правоцентристів, лівоцентристів і лібералів втримається, її скорочена більшість може мати наслідки, особливо в сферах політики, де консервативна ЄНП може спокуситися сповільнити прогрес.
«Ультраправі дискурси вже перемогли в ЄС щодо імміграції, — сказав фон Ондарза, — і все починає рухатися в цьому напрямку щодо кліматичної політики: ЄНП вже виступає проти деяких частин зеленої угоди. У них може виникнути спокуса стати на бік ECR, щоб заблокувати їх, а також, можливо, щодо деяких питань сімейної політики та безпеки».
Фон дер Ляєн уже сказала, що, залежно від складу парламенту та членів кожної групи, ЄНП не виключає співпраці з ECR (хоча ECR, до якого входить Орбан, може ускладнити ситуацію, оскільки багато партій-членів ЄНП не бажають бути асоційованими з неліберальним угорським лідером).
Роль італійської прем'єрки Мелоні, яка показала себе як напрочуд конструктивний гравець ЄС, може виявитися критичною. «Вона намагається переконати Орбана рухатися в її напрямку щодо України, щодо ЄС», — зазначив Рахман. «Вона зрозуміла, що її успіх пов’язаний з її конструктивністю».
Фон Ондарза сказав, що перед Мелоні стоятиме «великий вибір. Вона може об’єднатися з Орбаном і остаточно відсунути ECR від центру, або вона може приєднатися до фон дер Ляєн. Якщо вона обере перше, вона втратить все, що здобула досі».
Однак, на думку аналітиків, вибори до Європейського парламенту можуть мати найбільший вплив за межами Брюсселя та Страсбурга. Ультраправі партії вже входять до коаліційних урядів в Італії та Фінляндії та надають ще одну парламентську підтримку в Швеції.
Ультраправа партія, швидше за все, стане значною частиною наступного уряду Нідерландів після того, як Партія свободи Герта Вілдерса посіла перше місце на виборах у листопаді; Vlaams Belang має намір стати першою у фламандськомовній Бельгії на національних виборах у червні; FPÖ збирається перемогти на виборах в Австрії пізніше цього року; AfD можуть виграти три земельні вибори в Німеччині.
«Сильний результат виборів для ультраправих, швидше за все, додасть їм більше імпульсу», — сказав Скаццієрі з CER. «Вагомий результат FPÖ міг би забезпечити їй перемогу в загальнонаціональному голосуванні. Якщо її лідер Герберт Кікл стане канцлером, до Орбана та Роберта Фіцо зі Словаччини приєднається третій українсько-скептичний лідер-популіст».
У Франції, відзначив Рахман, Ле Пен, схоже, збирається принизити Макрона, причому рейтинг RN, можливо, вдвічі перевищить рейтинг президента. У Німеччині AfD, можливо, втратила три-чотири бали в опитуваннях після низки скандалів, але все ще має усі шанси посісти друге місце, поступаючись опозиційній ХДС, але випереджаючи лівоцентристську Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца.
«Найбільше мене хвилює вплив цих виборів на і без того слабких лідерів», — сказав він. «Макрон і Шольц вже борються. На рівні ЄС найбільшим впливом цих виборів буде ще більше послаблення і без того ослаблених лідерів».
На думку Скаццієрі, повний вплив виборів до європейського парламенту 2024 року «буде відчутний з часом», коли основні політичні сили зазнають тиску та будуть змушені діяти в таких питаннях, як кліматична політика, і, потенційно, зміна балансу сил між національними столицями.
Нагадаємо, нещодавно чинна президентка Європардаменту Роберта Мецола відвідала Київ та запевнила Україну у підтримці з боку інституції.