Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наполягає на продовженні використання нафти та газу. Про це він сказав сьогодні світовим лідерам на кліматичному саміті ООН, який відбувається в Азербайджані, пише Politico.
«Ми повинні продовжувати просувати «зелений» перехід, водночас зберігаючи використання природного газу, нафти та ядерної енергії», — сказав Орбан.
Його зауваження різко контрастують із повідомленням Європейського Союзу про необхідність захистити на цьогорічній конференції СОР29 торішню глобальну угоду про відмову від викопного палива.
Орбан також наголосив на неможливості «жертвувати промисловістю або сільським господарством у цьому процесі», і нав’язувати фермерам та агрокомпаніям «нереалістичні квоти чи обтяжливі правила».
Разом із тим, за його словами, Угорщина розраховує стати впливовим гравцем у розробці електромобілів і накопиченні електроенергії.
Він завершив свою промову словами: «Я твердо вірю, що, працюючи разом, ми зможемо збалансувати амбіції з прагматизмом, утвердивши Європу як світового лідера в боротьбі зі зміною клімату без шкоди для процвітання нашої промисловості та сільського господарства».
Орбан є одним із небагатьох лідерів ЄС, які відвідали цьогорічний саміт в Азербайджані. Ані Олаф Шольц, ні Еммануель Макрон та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн захід не відвідали. Зараз Угорщина головує в Раді ЄС, яка представляє країни-члени.
Незадовго до того, як Орбан вийшов на сцену, щоб виголосити свою промову, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер у свої заяві оголосив про нову кліматичну ціль Великої Британії щодо скорочення викидів парникових газів на 81 відсоток до 2035 року порівняно з рівнями 1990 року. Він наголосив, що шлях бездіяльності щодо зміни клімату призведе до глобальної небезпеки.
«Не може бути глобальної безпеки без кліматичної безпеки», – сказав британський прем’єр.
Як повідомляли американські ЗМІ, перехідна адміністрація обраного президента США Дональда Трампа підготувала укази щодо виходу з Паризької кліматичної угоди та укази щодо зменшення територій, які охороняються законом як національні пам'ятки, щоб дозволити більше видобутку корисних копалин та буріння.
Паризька угода була ухвалена 12 грудня 2015 року у Парижі на 21-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вона набула чинності 5 листопада 2016 року. Паризька угода прийшла на зміну Кіотському протоколу і визначає обсяги викидів парникових газів після 2020 року, а також заходи щодо запобігання зміни клімату.
За чотири роки, 5 листопада 2020, Сполучені Штати з ініціативи президента Дональда Трампа офіційно вийшли з Паризької угоди.
На думку Трампа, глобальне потепління є «великим обманом», а паризька хартія шкодить економічним інтересам країни.
У лютому 2021 адміністрація Джо Байдена повернула США до угоди.
Верховна Рада України ратифікувала угоду у липні 2016 року.
Клімат нашої планети змінюється, й це означає, що тепер для людства викликом є не просто розвиток, а кліматично стійкий розвиток.
Про це в матеріалі "Кліматично стійкий розвиток — що це й чи на часі в Україні?" розповідає Світлана Краковська.