Країни Європейського Союзу все ще намагаються узгодити 11-й пакет санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну, оскільки держави-члени продовжують торгуватися щодо того, наскільки жорстким має бути правозастосування, пише Bloomberg.
Основна мета 11-го пакету санкцій ЄС, який Брюссель спочатку сподівався ухвалити під час саміту G7 в Японії минулого місяця, полягає у звуженні лазівок і боротьбі з обходом санкцій. Проте представники країн-членів не досягли згоди під час останніх дискусій цього тижня.
Ця мета є особливо актуальною з точки зору боротьби з можливостями Москви отримувати заборонені технології через треті країни – такі як Об'єднані Арабські Емірати, Вірменія, Казахстан та інші країни Центральної Азії. В кінцевому підсумку ці технології потрапляють до російської зброю на полі бою в Україні.
Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, запропонувала новий механізм, спрямований на країни, які не роблять достатньо для того, щоб перешкодити Росії обійти експортні обмеження. Основною метою цього інструменту буде утримання урядів від допомоги Росії. Але якщо дипломатичний тиск виявиться неефективним, механізм дасть державам-членам право запроваджувати цільові експортні обмеження на ключові товари. Він міститиме два списки: один – обмежених товарів, а інший – країн, до яких ці товари не можуть бути відправлені.
Однак група країн, включаючи Францію та Німеччину, намагається послабити механізм щодо експортних обмежень відносно країн. Вони хочуть обмежитися рівнем торгових секторів, повідомляють дипломати, знайомі з дискусіями протягом останніх тижнів і днів.
Інші вважають за краще спочатку націлюватись на компанії, а не на країни, незважаючи на аргументи, що нові компанії легко створювати, і такий крок означатиме, що ЄС буде змушений постійно переслідувати нові суб'єкти, які з'являються.
Занепокоєння, за словами одного з дипломатів, полягає в тому, що механізм може бути настільки вихолощеним, що його буде надто складно розгорнути, і в той же час він стане слабким як стримуючий фактор. Деякі уряди побоюються, що націленість на треті країни може зашкодити відносинам ЄС з цими країнами і підштовхнути їх до ще більшого зближення з Росією, зазначили дипломати.
Дебати висвітлили виклик, з яким стикається ЄС у роботі над забезпеченням жорсткого і послідовного виконання власних санкцій в рамках союзу, оскільки відсутність спільних інструментів часто означає, що виконання санкцій є несистемним і зводиться до політичної волі окремих країн-членів щодо виконання правил.
Тим часом Угорщина та Греція продовжують вимагати виключення деяких своїх компаній з українського чорного списку, який Київ називає «міжнародними спонсорами війни», і не поспішають давати «зелене світло» всьому пакету заходів. Дискусії з цього питання тривають, незважаючи на те, що український список не є санкцією і не має жодних юридичних наслідків, повідомили кілька дипломатів.
Представник ЄС заявив, що вони впевнені, що всі деталі можуть бути вирішені наступного тижня.
Нагадаємо, що західний експорт ключових мікрочипів та електроніки, необхідних Росії для забезпечення її військової машини, повернувся до рівня, який фіксувався до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Раніше прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Європейський Союз прагне розширити санкції проти Росії, щоб націлити їх на осіб, причетних до викрадення дітей з України.
Наприкінці травня повідомлялося, що у питанні гальмування введення нових санкцій проти Росії найбільш активні Угорщина та Греція.