Європейському Союзу необхідно розпочати сміливі реформи через майбутнє потенційне прийняття нових членів. Про це заявила 2 листопада міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на конференції щодо розширення ЄС у Берліні, де вона сказала, що наприкінці року Європейська рада надішле Україні «позитивний сигнал» щодо вступу до Євросоюзу.
У своїх коментарях Бербок запропонувала скасувати нинішню систему, за якою кожна з 27 країн призначає комісара, оскільки ЄС готується до вступу нових членів до кінця десятиліття. Її слова викличуть тривогу в деяких менших країнах-членах ЄС, вважає POLITICO.
«Не можна просто дозволити Європейському парламенту і Комісії рости і розростатися, ставати дедалі більшими. Нам потрібно приймати сміливі, відважні рішення. Така країна, як Німеччина, наприклад, готова обійтися без власного комісара протягом обмеженого періоду часу», – сказала вона, зазначивши, що серед можливих варіантів є розподіл великих портфелів Комісії між кількома країнами-членами.
Крім того, Бербок запропонувала змінити правило «одностайності», яке дозволяє одній країні-члену накладати вето на ініціативи ЄС у певних випадках, в тому числі у таких чутливих сферах, як оподаткування та зовнішня політика.
«Для нас така ситуація буває раз у житті», – сказала вона, відзначивши, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну серед країн-членів ЄС відновився апетит до розширення.
Барбок застерегла від підходу до розширення за принципом «або-або», повторивши пропозицію дозволити країнам, що вступають до ЄС, відвідувати засідання Ради до того, як вони стануть повноправними членами.
«Ми повинні вийти з ситуації, коли люди вважають, що вступ – це «або-або». Ми повинні переконатися, що жителі цих країн, особливо молодь, отримають можливість користуватися перевагами Європейського Союзу на ранній стадії, ще до того, як їхні країни стануть повноправними членами», – сказала міністр.
Вона також додала, що прив'язка фондів ЄС до стандартів верховенства права також має стати частиною політики ЄС.
Коментарі глави МЗС НІмеччини з'явилися в той час, коли загострюються дебати про розширення ЄС за рахунок таких країн, як Україна та західнобалканські держави. Дискусії стають гарячими напередодні ключового саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться у грудні.
Нагадаємо, глава Європейського парламенту Роберта Мецола припустила, що депутати від України та Молдови могли б приєднатися до Європарламенту як «спостерігачі», поки країни очікують на офіційний вступ до ЄС.
Раніше журналіст брюссельського бюро «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк повідомив, що на початку листопада з робочим візитом в Україну може прибути президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. «Вона б не планувала таку поїздку настільки близько до дати публікації доповіді Єврокомісії щодо розширення (8 листопада), якби не мала гарних новин», вважає він.
За даними джерел Reuters, Україна отримає позитивну рекомендацію від Єврокомісії, але, можливо, з додатковими умовами, пов'язаними із боротьбою з корупцією та правами меншин (це питання порушувала Угорщина).