Німецький уряд може відмовитись від раніше проголошеної ідеї ввести урядове ліцензування китайських інвестицій. Такі плани Берліна пов'язані з тим, що ретельні перевірки інвестицій можуть зашкодити інвестуванню КНР в німецьку економіку. Це, своєю чергою, буде проблемою для відновлення економічного потенціалу ФРН, пише Bbloomberg.
Законопроєкт з питання обмежень інвестицій з КНР пропонує надати повноваження німецькому уряду перевіряти якість і зміст інвестицій з китаю та обмежувати ризиковані операції для безпеки країни.
Зокрема цей законопроєкт спрямований на контроль таких галузей як квантові технології, виробництво новітніх напівпровідників, штучний інтелект, критична інфраструктура.
“Уряд також намагався включити положення, яке дозволяє переглядати проекти співпраці між німецькими дослідницькими установами та іноземними партнерами в критичних сферах”, – зазначили джерела виданню.
За інформацією видання, імовірно що ці ідеї будуть відкинуті, хоча на них наполягають експерти для ефективного захисту як економіки, так і інфраструктури Німеччини і Європи в цілому.
Частково причину ймовірної відмови від жорсткого регулювання інвестиційних проєктів з Китаєм підтвердили офіційні джерела в уряді ФРН, де повідомили, що важливо не тільки захищати економіку, але і залишатись “відкритими для іноземних інвестицій”.
Якщо законопроєкт не буде схвалено, Німеччина може перейти у розряд найпотужніших партнерів Китаю в економічному обміні. Водночас саме КНР є союзником Росії в агресивній війні проти України.
Раніше, Олаф Шольц, канцлер Німеччини відвідав Китай, для перемовин із очільником КНР Сі Цзіньпіном. За оцінкою аналітиків, цей візит був провальним для уряду ФРН, оскільки Німеччина не отримала жодних вагомих преференцій, а також продемонструвала зовнішньополітичне безсилля ФРН у розв'язанні глобальних проблем, серед яких припинення війни в Україні та тиск на РФ. Найбільшим досягненням візиту очільника Німеччини до КНР стала обіцянка скасувати обмеження на імпорт німецьких яблук і яловичини. Крім того, ФРН уклало угоду з обміну технологіями в обмін на доступ до китайського ринку, що може призвести за оцінкою оглядачів до серйозної економічної і навіть політичної залежності Німеччини від Китаю.