Ситуація на полі бою в Україні викликає глибоке занепокоєння: оскільки російські війська в Україні продовжують просуватися вперед, Європа, схоже, не має достатньо сил, щоб надати Києву допомогу, якої він явно потребує. І хоча канцлер Німеччини Олаф Шольц на Мюнхенській конференції з безпеки минулого тижня заявив, що "без безпеки все інше — ніщо", фактичні поставки зброї в Україну залишаються недостатніми — і так триває вже деякий час.
У Європі виробництво боєприпасів продовжує занепадати, оскільки політичні лідери не надавали цьому пріоритету більше року після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року. Тим часом у США президенту Джо Байдену стає дедалі важче домогтися схвалення Конгресом військової допомоги Україні — і ця ситуація лише погіршиться за можливого президента Дональда Трампа, пише Politico.
Згідно з відкритими джерелами, Росія має на меті збільшити власні витрати на оборону до 30% національного бюджету цього року — 40%, якщо враховувати витрати на безпеку. А оскільки весь російський бюджет становить близько 390 мільярдів доларів, це означає, що навіть з її воєнною економікою оборонні витрати Росії у 2024 році становитимуть трохи більше третини від європейських — близько 120 мільярдів доларів.
Так чому ж тоді європейські витрати на оборону недостатні? По-перше, слід підкреслити, що не всі європейські країни допомагають Україні однаковою мірою. Наприклад, якщо заява Данії про те, що вона передасть Києву весь свій артилерійський арсенал, вражає, то інші країни відстають у цьому питанні.
Існує також глибша структурна проблема. Європейська оборонна промисловість фрагментована, системи озброєнь часто несумісні, а обсяги виробництва невеликі, що робить виробництво відносно неефективним і дорогим. Крім того, система закупівель у багатьох країнах забюрократизована і неповоротка.
На цьому тлі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн викликала ажіотаж на Мюнхенській конференції з безпеки своєю важливою пропозицією. Вона хоче створити посаду комісара ЄС з питань оборони.
Отже, що саме мав би робити комісар з питань оборони? Це питання цікавить багатьох коментаторів у сфері безпеки. Зрештою, це не буде міністр оборони — хто б не отримав цю посаду, він не командуватиме армією. Основним його завданням, як вважає видання, буде організація закупівель.
Програму закупівлі вакцин часто наводять як можливий приклад цього. Під час пандемії Covid-19 країни-члени ЄС передали Комісії повноваження щодо закупівлі вакцин. Комісія отримала бюджет і завдання здійснити закупівлі, що дозволило ЄС швидко отримати вакцини у великих кількостях і справедливо їх розподілити. Це також збільшило переговорну силу блоку і не дозволило окремим членам купувати вакцини коштом інших. Однак, чи є така модель доречною і здійсненною для оборони, залишається життєво важливим питанням.
Тому кращою аналогією може бути банківська система. Відносини між урядами та банками також розвивалися протягом століть. Банківська сфера є основною сферою національного суверенітету, а зв'язок між фінансами та державним боргом має вирішальне значення.
Зараз усім сторонам зрозуміло, що нинішня модель закупівель є не лише дорогою, фрагментарною та бюрократичною, але й, перш за все, недостатньою для того, щоб протистояти реальній загрозі, яку становить президент Росії Владімір Путін. Необхідно серйозно поставитися до занепокоєнь і відкинути бюрократичні міжусобиці.
"Настав час серйозно і швидко подумати про поліпшення обороноздатності Європи й допомогу Україні. І європейський комісар з питань озброєнь — це саме те, що нам потрібно", — підсумовує видання.