Через два роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейська оборонна промисловість переживає справжній бум. Конфлікт і зростання геополітичної напруженості в інших регіонах, в тому числі на Близькому Сході, збільшили кількість замовлень зброї.
За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, глобальні витрати на оборону минулого року сягнули рекордних 2,2 трильйона доларів, а в Європі вони зросли до 388 мільярдів доларів — рівня, небаченого з часів холодної війни. Ці нові замовлення змінили стан європейських оборонних підрядників: сукупний портфель замовлень семи найбільших компаній регіону, серед яких BAE Systems, Leonardo і Saab, зріс до майже рекордного рівня — понад 300 мільярдів доларів, зазначає видання Financial Times.
Наземна війна в Україні несподівано виснажила національні запаси боєприпасів та інших артилерійських засобів, від чого виграли не лише німецька Rheinmetall і скандинавська Nammo, а й менші постачальники. Зобов'язання європейських урядів щодо військових витрат також викликали новий інтерес до сектору, який раніше оминали багато інвесторів, а акції регіональних підрядників випереджають акції їхніх американських конкурентів.
Величезний сплеск попиту привернув увагу до чотирьох основних європейських виробників боєприпасів: німецьку Rheinmetall, британську BAE Systems, французьку Nexter і Nammo, що належить урядам Фінляндії й Норвегії. Постачальники вибухових речовин і паливних матеріалів, серед яких британська компанія Chemring і французька Eurenco, також займають перші місця. Серед основних виробників найбільших змін зазнала компанія Rheinmetall, яка з компанії, яку багато інвесторів відсунули на другий план з етичних міркувань, перетворилася на зірку нової оборонної ери країни.
"Кілька місяців тому люди хотіли нас заборонити, сказати, що ця галузь дуже погана, шкідлива. Зараз це зовсім інший світ", — сказав генеральний директор Армін Паппергер в інтерв'ю Financial Times невдовзі після того, як Німеччина оголосила, що у відповідь на вторгнення Росії в Україну у 2022 році виділить 100 мільярдів євро на оборону.
Акції Rheinmetall за цей період зросли в чотири рази. Компанія взяла на себе зобов'язання збільшити виробництво артилерійських снарядів і прогнозує, що до 2026 року загальний обсяг продажів подвоїться порівняно з минулим роком.
Тим часом компанія Nexter збільшує виробництво гаубиці Caesar — далекобійної артилерійської системи залпового вогню, яка виявилася дуже корисною для України на полі бою. Статки менших виробників також зросли. Доходи сімейного британського виробника William Cook зросли на 20% у період з 2022 по 2023 рік завдяки державному контракту на поставку Україні гусениць для бронетехніки радянських часів.
"Коли б і як би вона не закінчилася, війна в Україні нагадала НАТО і її союзникам про те, що ера бронетанкової війни в Європі не закінчилася, і вони повинні відповідно оснащувати й тренувати свої армії", — сказав комерційний директор компанії William Cook.
За словами Саша Туса з лондонської дослідницької компанії Agency Partners, інші види озброєнь шведського оборонного лідера Saab "справді користуються масовим попитом завдяки Україні". Серед продукції Saab особливо виділяється протитанкова ракета NLAW, яка була відправлена в Україну тисячами з Великої Британії.
Німецька компанія Hensoldt, яка виробляє радари протиповітряної оборони та датчики, також спостерігала зростання попиту на свою продукцію. Її виконавчий директор Томас Мюллер минулого року заявив, що компанія виробляє радари без попередніх замовлень — те, що було б немислимо до війни в Україні.
Україна зарекомендувала себе як полігон для випробування інноваційних технологій, таких як датчики, робототехніка та безпілотні системи. Деякі з них були розроблені невеликими технологічними компаніями.
Гундберт Шерф, співзасновник європейського стартапу оборонних технологій Helsing, сказав, що війна в Україні продемонструвала, що нові інноватори можуть працювати разом з традиційними генеральними підрядниками, а не як конкуренти. Він додав, що Україна "рухається з такою швидкістю, що інноваційні цикли становлять від трьох до шести місяців".
Серед інших стартапів, чиї продукти розгорнуті в Україні — естонська компанія Milrem Robotics, чиї автономні транспортні засоби використовуються для транспортування поранених і розчищення маршрутів для солдатів на полі бою. Платформа спостереження, створена компанією MARSS Group, що базується в Монако, захищає критично важливу інфраструктуру в Україні від таких загроз, як безпілотники.