Французьке МВС залучить до сьогоднішніх анонсованих профспілками масових протестів проти пенсійної реформи близько 14 тисяч правоохоронців. В одному лише Парижі планують вивести на вулиці для контролю за демонстрантами понад 5 тисяч поліцейських, такі цифри наводить лівоцентристське видання Le Monde, яке загалом підтримує рух опору проти реформи, що підвищує пенсійний вік для французів з 62 до 64 років.
Водночас Le Figaro, що в ситуації з протестами відображає точку зору французького уряду і помірковано правих партій загалом не приховує упередження до демонстратнів:
"Цього вівторка противників пенсійної реформи знову закликають "товкти тротуар" по всій Франції", - йдеться в матеріал газети щодо запланованих на сьогодні масових заходів.
Під час останньої пресконференції глава МВС Жеральд Дарманен закликав «у цей період насильства (…) усім намагатись підтримувати спокій» і згадав про можливе прибуття до Парижа у вівторок «понад 1000 радикальних елементів, деякі з яких прибули з-за кордону на вихідних».
Поліцейські арешти, масові перевірки особи, розгін з застосуванням сльозогінного газу та інші неоднозначні акції французьких правоохоронців: в інтерв’ю «Le Monde» соціолог Олів’є Фільєль вчора зазначив, що поліцейська стратегія сприяє не стільки зниженню напруги, скільки посиленню безладу.
Він також зауважує, що нинішня поліцейська стратегія, застосована під час демонстрації проти пенсійної реформи, дещо нагадує методику, яку правоохоронці застосували на тлі руху «жовтих жилетів» у 2018-2019 роках і яка фактично відображала національний план правоохоронної діяльності на 2020 рік. "Жорстоке втручання є і сьогодні серцевиною стратегії правоохоронних органів", - переконаний він.
А в Figaro про заплановані на сьогодні акції на вулицях Парижа Ренна, Нанта пишуть, що для профспілок завдання цієї мобілізації населення полягає в тому, щоб підтримувати тиск на виконавчу владу в очікуванні висновку Конституційної ради щодо тексту закону:
"Вони сподіваються зібрати принаймні стільки людей, скільки 23 березня: того дня, за даними влади, на вулиці вийшло понад мільйон людей. Організації, а також люди в формі повинні забезпечити підтримання порядку, хоча остання мобілізація (демонстрантів) супроводжувалась насильством у кількох містах, включаючи Нант, Бордо, Тулузу та Париж".
Загальна проблема "демографічного старіння" в Європі
З січня 2023 року у Франції триває громадський рух проти проєкту пенсійної реформи уряду Елізабет Борн під час другого президентства Еммануеля Макрона. Його мабуть варто сприймати в контексті пенсійні системи по всій Європі.
Всі пенсійні системи в Європі стикаються зі так званим "старінням нації" – скороченням кількості народжених, подовженням тривалості життя та зниженням економічного зростання. Це відображається, серед іншого, у відносно малій кількості платників, внески яких формують пенсійний фонд для старшого покоління. Все це відбувається на тлі доволі високого рівня безробіття.
Протести у Франції – другий Травень-68?
Нинішні демонстрації стали наймасовішою мобілізацією протестного потенціалу населення сучасного періоду, навіть більшими, ніж під час громадського руху 1995 року.
За словами дослідника Гі Гру, що спеціалізується на соціальних конфліктах, ситуація, включаючи страйки, «ніколи не була такою соціально та політично гострою з часів страйків 1995 року» або навіть Травня-68 року.
Нагадаємо, навесні 1968 року Францію охопили спочатку студентські протести, що призвели до майже повної зупинки економіки. Згодом потягом двох тижнів у акціях взяли участь одинадцять мільйонів робітників. Вони вимагали соціальних змін, протестували проти споживацького та технічного суспільства, та зайняли ліві позиції, дехто вважав події шансом змінити «усталене суспільство» та традиційну мораль, акцентуючи увагу на освітній системі та проблемі зайнятості.