Коли Джорджа Мелоні прибуде сьогодні до вражаючого готичного собору Мілана Дуомо на державний похорон Сільвіо Берлусконі, вона мимоволі опиниться в категорії тих, до кого прикута найбільша увага, пише POLITICO.
Сам факт того, що Мелоні є першою жінкою на посаді глави уряду Італії — багато в чому завдячує власному впливу Берлусконі. Він дав Мелоні її перший великий поштовх на політичному фронті, зробивши її наймолодшим урядовим міністром в історії Італії у 2008 році у віці 31 року.
Потім минулого року він відіграв важливу роль у поваленні прем’єрства Маріо Драгі, скликавши зустріч правих під час обіду на своїй розкішній віллі, де вони й спланували повалити уряд.
І знову після смерті Драгі саме партія Берлусконі Forza Italia, нині помірний правоцентристський рух, об’єдналася з ультраправою групою Мелоні в коаліційній угоді, яка привела її до влади.
Але окрім того, що він був корисним партнером Мелоні у справі здобуття влади, Берлусконі дав модель політичного бренду, який вона тепер зробила власним. І, подібно до політичних братів і сестер, ці двоє членів правого крила запекло і часто сварилися.
По-перше, їхні особисті стилі керівництва були вишиті з тієї самої скромної тканини. І вони обидва могли бути нешанобливими до грубості.
Подібно до Берлусконі, політичний метод Мелоні підкреслює центральну роль лідера як особистості, «яка розмовляє мовою простих людей», сказав біограф Берлусконі Джованні Орсіна.
Обидва лідери намагаються задовольнити нагальні потреби звичайних людей, «не кажучи їм, чого вони мають хотіти», — сказав Орсіна, професор Університету Луїса в Римі. «Лідер не представляє себе кращим за своїх послідовників, він чи вона один із нас».
Пропозиція Мелоні виборцям на минулорічних виборах в Італії — зосереджена на допомозі скромним власникам малого бізнесу та зниженні податків — «дуже берлусконська програма», сказав Орсіна.
Обидва лідери мали можливість сформувати публічну дискусію через традиційні канали чи канали соціальних мереж.
Телеканали Mediaset Берлусконі дозволили йому домінувати в національних дискусіях, перебуваючи при владі протягом десяти років. Але ці самі канали також забезпечили середовище для хвилі правого популізму, який дозволив Мелоні процвітати, хоча це було заради комерційної вигоди, а не з політичних мотивів.
Витягнувши постфашистських попередників Мелоні з «Братів Італії» (партія націоналістично-консервативного спрямування) для створення правої коаліції в 1994 році, Берлусконі вже підготував умови для приєднання її групи до мейнстріму. «Без Берлусконі не було б Мелоні», — сказав POLITICO Вітторіо Сгарбі, заступник міністра культури та колишній міністр в урядах Берлусконі.
Тим часом наявність поміркованої правоцентристської партії Forza Italia в нинішній коаліції Мелоні допомогла надати її ультраправим "Братам Італії" респектабельності, що зробило її прийнятною для Європи та США