ЄС до 2035 року планує здійснювати до половини оборонних закупівель всередині Союзу, змінивши тенденцію купівлі більшості військової техніки в третіх країнах. Про це повідомляє Bloomberg.
Така мета є частиною оборонно-промислової стратегії ЄС, яка також передбачає спільні інвестиції, заходи забезпечення критично важливих поставок і зміни в кредитній політиці Європейського інвестиційного банку, згідно з проектом документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg.
Очікується, що Єврокомісія представить стратегію, яка все ще може бути змінена, протягом найближчих тижнів.
Вторгнення Росії в Україну підкреслило обмеження промисловості ЄС і залежність від інших країн у ключових питаннях постачання та оборонного потенціалу, в результаті чого Союз намагається збільшити виробничі потужності та витрати після десятиліть недоінвестування.
"Геополітичні події вказують на нагальну потребу для Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку і бути готовою ефективно протистояти повному спектру загроз, з якими вона зіштовхується. ЄС є і повинен продовжувати ставати сильнішим гравцем у сфері безпеки й оборони, а отже, більш дієздатним джерелом безпеки не лише для своїх громадян, але й на благо міжнародного миру і безпеки", - йдеться в проекті.
Пропозиції в новій стратегії, зокрема, включають:
- мінімальний рівень спільних закупівель оборонного обладнання та зміна тенденції до закупівлі військових систем у постачальників поза ЄС із метою забезпечення того, щоб від третини до половини вартості оборонного ринку Союзу були представлені внутрішньою торгівлею;
- механізми, які б забезпечували негайне нарощування критично важливих поставок у разі дефіциту або кризи, а також оперативне виявлення критичної залежності від третіх країн;
- розширення доступу промисловості до фінансів і програм фінансування ЄС та створення нових партнерств у сфері оборони й безпеки;
- визначення флагманських проектів, на яких слід зосередити зусилля та ресурси.
На додаток до війни РФ проти України, ЄС також зіштовхнувся з широкими гібридними загрозами, включаючи кібератаки й диверсії, а також хакерські атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зазначається в документі.
Згідно зі стратегією, Союз повинен мати можливість масово виробляти оборонне обладнання, таке як боєприпаси і безпілотники. Європа також повинна захистити свій доступ до морського, повітряного, кібернетичного і космічного простору.
Ці зусилля вимагатимуть спільних інвестицій та закупівель, а не придбання готового обладнання з третіх країн, якщо ЄС хоче перейти від стану екстреного реагування на надзвичайні ситуації до стану готовності.
Єврокомісія запропонує створити новий орган для координації інвестицій під назвою Рада з питань оборонно-промислової готовності, щоб покращити співпрацю між країнами-членами і ЄК. Рада також здійснюватиме моніторинг критично важливих товарів і ланцюгів постачання.
Нова стратегія пропонує визначити флагманські проекти, такі як кібер-щит, інтегрована європейська система протиповітряної і протиракетної оборони, розробка сенсорів, які дозволять виявляти, аналізувати та реагувати на загрози в космосі, а також захист критично важливої інфраструктури.
Для посилення співпраці виконавчий орган Союзу пропонує новий правовий інструмент під назвою "Європейська програма озброєнь" для стандартизації та спрощення процедур закупівель і фінансування, включаючи податкові пільги та можливість для країн-членів використовувати гранти ЄС як заставу для випуску облігацій.
Центральне місце в запропонованій стратегії посідає партнерство, особливо через посилення співпраці з НАТО та розвиток тісніших зв'язків з Україною в оборонно-промисловому секторі, в тому числі шляхом вивчення можливості дозволити Києву брати участь у спільних закупівлях як державі-члену ЄС.
Витрати на оборону в Європі поступово зростають на тлі вторгнення РФ в Україну. Лідери ЄС також дедалі більше занепокоєні тим, що Росія може націлитися на Молдову чи Грузію, а потім випробувати НАТО на східному фланзі, можливо, в країнах Балтії. Крім того, ЄС стурбований можливістю повернення Дональда Трампа на посаду президента США, який вже заявляв, що не прийде на допомогу Європі, якщо континент зазнає нападу.
На тлі неодноразових погроз Трампа та зростання його шансів на перемогу на виборах президента США видання Politico проаналізувало, чи готова Європа боротися з агресією РФ самотужки, без допомоги Штатів.