Виконуючому обов'язки уряду України сьогодні явно не до економіки. Навіть трагедія в Макіївській шахті пройшла лише в кількох невеликих телесюжетах. Але в будь-якому разі людських життів не повернути. Як не повернути загиблих на Грушевського та на Майдані до й після 18 лютого...
Чому ж дивуватися, що сьогодні лише небагатьох якщо не стривожать, то насторожать дані про те, що порівняно із січнем 2013 р. минулого місяця промислове виробництво в Україні скоротилося на 5%? А порівняно з груднем 2013 р., як стверджує Держстат, промвиробництво впало взагалі на 16%. До речі, у держбюджеті-2014 зростання ВВП закладено на рівні 3,6%, хоча інфляція - майже на відсоток вище. І всерйоз стурбує це хіба що працюючих, які не одержали зарплат, нещасних пенсіонерів, які стали заручниками невідрахувань до Пенсійного фонду...
Проте це не всі "принадності" реальної української економіки, зокрема енергоринку, які вже стали явними, а далі лише продовжать усіх неприємно дивувати.
Ціни на газ:
реальні та формальні
У першій декаді лютого населення вже здивували підвищені тарифи на тепло- і водопостачання, коли жеки виставили рахунки за січень. Це при тому, що ціна на газ вітчизняного видобутку як основну складову теплоносія для населення навіть
нижча за нову ціну російського у 268,5 дол. за тисячу кубометрів. Голова Держкомпослуг Валерій Саратов зазначив: "При розрахунку тарифів на теплову енергію, вироблену для потреб населення, використовується вартість природного газу українського видобутку - 1309 грн за тисячу кубометрів (з урахуванням ПДВ). Нова вартість російського газу в 2448 грн за тисячу кубометрів вища за ту, що використовується нині для населення". Тому Держкомпослуг не переглядав і тарифів на теплову енергію для населення.
Проте в Міненерговугільпромі DT.UA уточнили, що для потреб населення та підприємств теплокомунальної енергетики (ТКЕ) необхідно близько 25 млрд кубометрів газу на рік. А в Україні видобуток у найкращому разі становить 19 млрд кубометрів. Природний газ, якого не вистачає населенню та підприємствам ТКЕ, імпортують. Його ціна для промислових підприємств, установлена НКРЕ, - 3462 грн за тисячу кубометрів. Неважко здогадатися, що в підсумку тариф на теплову енергію буде вищим від номінально встановленого. Але пояснювати структуру цього тарифу платникам у жеках уперто не бажають.
Ціна на газ для промислових підприємств у січні взагалі перевищила 398 дол. Невідповідність задекларованій ціні імпортного газу для України в розмірі 268,5 дол. за тисячу кубометрів в уряді пояснили тим, що показники середньої митної вартості імпортного газу, розмитненого в січні 2014 р., розраховані з урахуванням ціни газу, купленого в грудні 2013 р. відповідно до умов контракту купівлі-продажу газу між НАКом і "Газпромом" від 19 січня 2009 р. Простіше кажучи, у Кабміні переконують, що в січні ще використовували газ, закуплений за цінами 2013 р. Але далеко не в усіх випадках це так.
За логікою, Міністерство фінансів мало б знати, у чому тут річ та чому ціни настільки відрізняються. Хіба не Мінфін розіслав підприємствам "установчу" ціну на січень у 398 дол. за тисячу кубометрів? Але на ці запитання DT.UA у міністерстві відповіли, що це не їхня компетенція, і жодних "установчих цін" на газ вони нікому не відправляли.
Свою версію різниці в цінах на газ надало Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). За його даними, середня митна вартість імпортованого Україною газу в січні 2014 р. збільшилася на 1,5% (5,83 дол.) порівняно з груднем 2013-го - до 398,14 дол. за тисячу кубометрів.
Цю невідповідність із задекларованою (формальною) ціною для України в розмірі 268,5 дол. за тисячу кубометрів, відповідно до підписаної "Нафтогазом" і "Газпромом" додаткової угоди, у міністерстві пояснили так: "Слід зазначити, що показники середньої митної вартості імпортного природного газу, розмитненого в січні 2014 р., розраховані з урахуванням ціни на природний газ, куплений НАК "Нафтогаз України" у грудні 2013 р. відповідно до умов контракту". Крім того, за даними МЕРТ, як січнева ціна нафти, що добувається в Україні, при розрахунку плати за надрокористування приймається 6162,22 грн/т, що на 3,5% (на 222,28 грн/т) менше, ніж у грудні-2013.
Відповідна цифра приймається як фактична ціна газу, що добувається в країні, при розрахунку плати за надрокористування. І як переконують експерти, саме в цьому аспекті така ціна хоч якось виправдана. Але ніяк не при поставках газу українським споживачам.
Таким чином, попри імпорт "Нафтогазом України" російського природного газу в січні за ціною
268,5 дол. за тисячу кубометрів, плата за надрокористування в Україні в січні розраховується, виходячи з ціни 398,14 дол. за тисячу кубометрів. Це приблизно як середня температура по лікарні.
Хоча на 2014 р., принаймні на перший квартал, "Нафтогаз Ураїни" та "Газпром" ще 17 грудня 2013 р. домовилися, що ціна імпортного газу для "Нафтогазу" становитиме 268,5 дол. за тисячу кубометрів. Але на січень підприємства отримали установку - 398 дол. Нагадаю, це середня ціна, а в скільки газ обходиться кожному підприємству, знають лише вони. І з гіркотою кажуть, що Україну з російською ціною на газ укотре обдурили. Як у січні 2009 р. у Москві, як і в квітні 2010 р. у Харкові.
Нагадаю, що середня митна вартість тисячі кубометрів імпортованого в 2013 р. Україною газу становила:
у січні - 426,16 дол.;
лютому - 419,7 дол.;
березні - 416,6 дол.;
квітні - 415,12 дол.;
травні - 405,74 дол.;
червні - 407,87 дол.;
липні - 406,56 дол.;
серпні - 393,5 дол.;
вересні - 407 дол.;
жовтні - 411,22 дол.;
листопаді - 395 дол.;
грудні - 392,31 дол.
Це в основному російський газ. Реверсний газ не встигнув торік істотно вплинути на зниження середніх цін на газ для України. А тепер узагалі невідомо, коли він надійде в Україну. Не для цього "Газпром" знижував вартість свого газу...
Україна як суб'єкт ніколи не одержувала "харківської 100-доларової знижки"
на російський газ
Навесні 2010 р. у президента Віктора Януковича була можливість наполягти на розірванні (навіть через суд) контракту купівлі-продажу газу "імені Тимошенко". Але натомість замість того, щоб скористатися цією можливістю, В.Янукович лише ускладнив ситуацію, підписавши харківську угоду.
Формально, відповідно до цього документа НАК "Нафтогаз України" могла одержувати знижку на природний газ, який поставляється в Україну "Газпромом", якщо ціна "газпромівського" газу перевищувала 400 та
500 дол. А вона майже завжди перевищувала ці цифри… РФ в обмін за таку обіцянку пільг на газ одержала реальне пільгове право перебування свого ЧФ у Севастополі ще на 25 років.
Однак "харківська газова знижка" ніколи не мала перевищувати 100 дол. Це перший нюанс.
Другий нюанс полягає в тому, що "харківські газознижкові" борги можуть бути пред'явлені Україні в залік перебування російського Чорноморського флоту після закінчення дії харківських угод-2010, а головне - після закінчення діючого газового контракту, на майбутнє.
Це означає, що Україна ніколи не одержувала "харківської 100-доларової знижки" на російський газ. А "знижка" ця зараховувалася росіянами в борг "Нафтогазу".
Ігор Уманський, колишній в.о. міністра фінансів України, у розмові з кореспондентом DT.UA щодо харківських угод, зокрема знижок на газ, звернув увагу на суб'єктність. "Розділяймо - державу Україна та суб'єкти господарської діяльності України. Коли кажуть про суб'єктність, зокрема, у зв'язку з харківськими угодами 2010 р., йдеться насамперед про НАК "Нафтогаз України". І про деяких інших учасників українського ринку газу", - наголосив він.
Останні, мабуть, щось заробили на "харківських знижках" на газ. Але держава Україна до їхніх розрахунків не має жодного стосунку, переконаний Ігор Уманський. Заробив Д.Фірташ, заробив "Газпром", розмістивши фактично безплатно свій "підстрахувальний" газ під брендом Фірташа в українських підземних сховищах. Але ні Україна, ні її основна нафтогазова компанія "Нафтогаз України" нічого не заробили. Крім чергової суми боргів.
З весни 2010 р. і до закінчення 2013 р., за найскромнішими підрахунками, тільки за "харківськими газовими знижками" борг України за "газпромівський" газ збільшився майже на 14–15 млрд дол. Підрахувати все до копієчки мала спеціально створена спільна українсько-російська комісія. Але такої комісії так і не створили.
А Київ продовжував позичати в Москви "на шпильки" для Януковича. При тім, що загальний державний борг України на 1 січня 2014 р., за неоголошеними підрахунками уряду М.Азарова, становив 60 млрд дол.
З усією цією знижково-борговою історією, мабуть, розбиратиметься вже наступний уряд України.
Як "Нафтогаз" "погашає" борги за "газпромівський" газ
Тим часом відбулася ще одна значуща подія. Основний імпортер російського газу в 2014 р. - "Нафтогаз України" виплатив російському "Газпрому" майже 1,3 млрд дол. із майже 3,3 млрд виставленого "газпромівцями" рахунку (боргу).
До цього уряд збільшив статутний фонд "Нафтогазу" більш як на 20 млрд грн. Майже таку саму суму "Нафтогазу", як запевняють у цій компанії, заборгували підприємства комунальної теплоенергетики. Ще майже 2 млрд дол. боргу за газ "Нафтогаз" сподівався заплатити з чергового траншу російського кредиту. Але, схоже, сподівався даремно. Росіяни вже заявили, що не будуть квапитися з видачею чергового траншу.
Крім того, НАК перерахувала "Газпрому" 191 млн дол. за імпортований НАКом у січні "газпромівський" газ.
Раніше "Газпром" озвучив, що "Нафтогаз України" заборгував йому 2,63 млрд дол. за поставки газу торік. Ще 66 млн дол. НАК мала виплатити до 7 лютого за газ, використаний у січні 2014-го.
Нагадаю, що, не зумівши розплатитися з серпня 2013 р., "Нафтогаз" звернувся до росіян із проханням про розстрочку виплат (з урахуванням колишніх боргів) до 25 січня 2014 р.
Строк розрахунків "Нафтогазу" перед "Газпромом" мав настати 25 січня. Але вже в лютому 2014 р. "Нафтогаз України" просить кредитора знову подовжити строк виплат. Цього разу "Нафтогаз" звернувся з проханням до російського "Газпрому" подовжити термін дії розстрочки для оплати останньої частини боргу за використаний у 2013 р. російський газ до середини квітня 2014 р.
Чому до середини квітня? На що розраховує "Нафтогаз"? На те, що Москва все ж таки надасть черговий транш кредиту, і його частину повернуть як оплату за російський газ? Чи на те, що це будуть проблеми вже не нинішніх чиновників від газу? Так чи інакше, в "Нафтогазі" не поширюються про реальні причини та не пояснюють названої дати пролонгації кредиту.
Замість них це зробив президент РФ Володимир Путін. Він ще раніше повідомив, що українська сторона попросила "Газпром" у черговий раз перенести строк оплати 2,7 млрд дол. за поставки газу восени 2013 р. Президент РФ додав, що українська сторона також просить дати відстрочку за платежами вже цього року, які здійснювалися вже за новими, зниженими цінами.
Хоча тепер остаточно зрозуміло, що мав на увазі Е.Ставицький, коли заявляв у січні таке: "Ми вчасно розрахуємося з нашими партнерами або знайдемо спільну мову, якщо нам не вистачатиме обігових коштів, хоча я переконаний, що все буде нормально". У Ставицького, може, все й буде нормально. А в "Нафтогазу України" на це, схоже, мало шансів.
Хоча дивна арифметика виходить. "Нафтогаз" продає населенню газ, видобутий в Україні. За різницю між імпортними цінами та цінами продажу в Україні бюджет НАКу платить (принаймні має платити), у тому числі за бюджетні підприємства. Промислові підприємства в НАКу знижки, за ідеєю, не одержують (ну хіба що дуже свої?) і здебільшого розплачуються вчасно. Інакше НАК їм просто перекриває газовий вентиль. Населення оплачує 99% вартості газу. Та й підприємства ТКЕ платять, хоча й менш як 70%. То звідки тоді в "Нафтогазу України" така колосальна нестача коштів щомісяця, що він півроку взагалі не платив "Газпрому", хоча сам якісь гроші одержував. Куди вони випарувалися?