27 травня на засіданні так званого малого Кабміну, які почали проходити в закритому режимі щопонеділка, було прийняте розпорядження №336-р "Питання відновлення роботи Вуглегірської ТЕС ПАТ "Центроенерго". Назва розпорядження знакова, бо до змісту документа виникають запитання, а однозначних відповідей у ньому, на жаль, немає.
Пункт 1 розпорядження зобов'язує Міненерговугільпром України "забезпечити організацію проведення відновлюваних робіт на чотирьох пиловугільних енергоблоках Вуглегірської теплоелектростанції (ТЕС), яка входить у ПАТ "Центренерго"... відповідно до проектів будівництва, затверджених у встановленому законодавством порядку", а також "визначити черговість і терміни реалізації таких проектів".
Своєю чергою, Національній комісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики (НКРЕ), "рекомендується": "...встановити додатковий платіж до тарифу на електроенергію, вироблену ПАТ "Центренерго", у межах коштів, передбачених зазначеними в п. 1 цього розпорядження проектами будівництва". Ба більше, НКРЕ рекомендується "забезпечити завершення фінансування в повному обсязі кожного з проектів будівництва (див. вище п. 1) не пізніше, ніж через шість місяців після введення відповідного об'єкта в експлуатацію".
У нас тепер, виявляється, НКРЕ... забезпечує фінансування! А ми ж вважали, що вона здійснює державне регулювання на ринку електроенергії, намагаючись дотримуватися балансу між інтересами держави, бізнесу та споживачів, проводячи справедливу тарифну політику.
Для кого? Для чого?
При цьому жодної цифри в названому розпорядженні не наведено. Зокрема, невідомо, який обсяг коштів, необхідних для реалізації проектів будівництва, як вплинуть додаткові платежі до тарифу "Центренерго" на рівень оптової ринкової ціни на електричну енергію. Не визначені також джерела й порядок компенсації цих платежів енергоринку.
Немає відповіді на ці запитання і в пояснювальній записці Міненерговугільпрому до проекту розпорядження, яка обґрунтовує необхідність відновлення ТЕС. Там обґрунтування просте: "На виконання доручення президента та доручення КМУ... з метою відновлення роботи Вуглегірської ТЕС необхідно визначити відповідні джерела в умовах дефіциту коштів ПАТ "Центренерго", пов'язаного зі зменшенням товарної продукції".
Можливо, у цих рядках і варто шукати відповідь на запитання, навіщо й для кого відновлюють згорілу ТЕС? Та ще й перед тим, як знову виставити її на продаж? Адже після пожежі конкурс із продажу ПАТ "Центренерого" скасували. Відомо, що така купівля в цьому регіоні по кишені хіба що трьом суб'єктам. Наприклад, Д.Фірташу, але він не настільки цікавиться теплоенергетикою - він більше по газу й хімії. Може такий об'єкт зацікавити ДТЕК. А ще, у рамках диверсифікації бізнесу, хіба не цікавий об'єкт для Сім'ї? Відбудують за рахунок надбавок до тарифу, тобто за наші гроші, Вуглегірську ТЕС із нуля й приберуть до рук свіжоспечений об'єкт за прийнятну суму. Хто сказав, що при продажу витрати на її відновлення буде внесено до вартості? Не факт.
Відомо, що ТЕО на ці проекти поки що немає. Рішення про відновлення всіх чотирьох енергоблоків (а чому не двох або, може, їх взагалі не варто відновлювати?) прийняли без розгляду економічної доцільності такого проекту та без урахування ситуації в електроенергетиці загалом і на Оптовому ринку електроенергії зокрема.
Енергорозрахунки: назад, у 90-ті
Тим часом ситуація на Оптовому ринку електроенергії України вже стала критичною. Місяць у місяць збільшується заборгованість ДП "Енергоринок" перед виробниками електроенергії. Рівень оплати споживачами електроенергії катастрофічно падає. Криза неплатежів за спожиту електроенергію в Оптовий ринок уже практично досягла масштабів, які були в середині 1990-х років. Невдовзі виробникам електроенергії ні за що буде купувати енергоресурси. Так, лише за перший квартал 2013 р. водоканали заборгували енергоринку 660 млн грн, а їхній сумарний борг уже перевищив 3 млрд грн. У 2012 р. субвенції з державного бюджету на компенсацію різниці в тарифах водоканалам становили 3,3 млрд грн. У
2013 р. фінансування за цією статтею практично не здійснюється. Значні борги за поставлену електроенергію також мають вуглевидобувні підприємства.
Починаючи з березня 2013 р. знижується рівень оплати електроенергії, і в квітні, за даними ДП "Енергоринок", він становив лише 75,8%. Заборгованість за електроенергію, спожиту за перші чотири місяці поточного року, станом на 16 травня досягла майже 1,966 млрд грн.
Держпідприємство "Енергоринок" змушене випускати облігації з дозволу КМУ на суму 1,5 млрд грн і брати кредити для розрахунку з виробниками електроенергії. У квітні 2013 р. ДП "Енергоринок" підписало договір з Ощадбанком про відкриття двох кредитних ліній на загальну суму 1 млрд грн, а в січні цього року - кредитної лінії на 800 млн грн. Новина цього тижня - "Енергоринок" знову бере кредити на суму 700 млн грн. Електроенергетика невдовзі знову повернеться до вексельно-облігаційно-бартерних схем без живих грошей, як і в бурхливих 90-х.
Вуглегірську ТЕС
відновлять за наш рахунок
Середньооптову ціну на електроенергію вже підвищили з 1 травня у зв'язку з раніше прийнятими КМУ рішеннями щодо Вуглегірської ТЕС. Постановою №332 від 22 квітня Кабмін установив
своєю волею ціну 1 кВт∙год. електроенергії для населення м. Світлодарська у 21,54 коп. незалежно від обсягу її споживання. А НКРЕ "рекомендувала" компенсувати втрати постачальникам електроенергії (обленерго) за рахунок оптової ціни.
Крім того, цією постановою також запроваджено додатковий щомісячний платіж до тарифу "Центренерго" у розмірі "фактичного місячного фонду оплати праці з обов'язковими нарахуваннями промислово-виробничому персоналу Вуглегірської ТЕС... на період до прийняття рішення КМУ про зупинку таких платежів".
Прогнозна середньооптова ціна на електроенергію з 1 травня 2013 р. підвищилася з 71,9 до 73,375 коп. за кіловат-годину, що призвело і до збільшення ціни для промислових споживачів першого класу напруги до 79,52 коп. за кіловат-годину, другого класу - до 101,22 коп.
Про яку конкурентоспроможність української продукції можна говорити, особливо для металургії - основного джерела експортних надходжень?! От 28 травня директор Нікопольського феросплавного й заявив, що якщо завод не приєднають до Меморандуму на купівлю електроенергії за пільговими цінами, як це було зроблено для двох заводів І.Коломойського, то завод зупинять. А зі вступом у силу розпорядження №336-р середньооптова ціна й, відповідно, ціна на електроенергію для промисловості ще більше зростуть...
Тож констатую, що, "спаливши" Вуглегірську ТЕС, "Центренерго" відновлює її не за власні гроші (до слова, за результатами 2012 р. чистий прибуток "Центренерго" становив 233,537 млн грн, а за підсумками першого кварталу 2013 р. - 76,574 млн грн), а за рахунок споживачів електроенергії й такого великого її виробника, як держпідприємство НАЕК "Енергоатом", частка якого на ринку електроенергії становить 47%.
Попри те, що тариф НАЕК в 21,5 коп. за кіловат-годину не включає всього обсягу коштів, потрібних для проведення робіт із подовження терміну експлуатації понад проектний енергоблоків №1 і 2 ЗАЕС, №2 ЮУАЕС і виконання Комплексної програми з підвищення безпеки українських АЕС, до якої включено заходи з урахуванням проведених стрес-тестів після аварії на АЕС "Фукусіма", операторові АЕС не бачити підвищення тарифу навіть на три копійки. А це означає, що якщо для енергоблоку №1 ЮУАЕС грошей на подовження терміну експлуатації ще й вистачить, то для енергоблоку №1 ЗАЕС, документи з обґрунтування безпеки експлуатації якого понад проектний термін треба подавати держрегулятору ядерної й радіаційної безпеки у 2014 р., - уже немає. У результаті такої політики уряду Україна може втратити без будь-якої пожежі не один мегават установлених потужностей, які виробляють екологічно чисту електроенергію за низькими цінами.
Із практики наших сусідів у РФ. Роботи з подовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків-мільйонників коштують приблизно 300 дол. на 1 кВт установленої потужності, тобто близько 300 млн дол. за 1000 МВт. Роботи ж із відновлення Вуглегірської ТЕС колишній міністр енергетики Іван Васильович Плачков оцінює в діапазоні від 2500 до 4500 дол. за 1 кВт установленої потужності, тобто відновлення 1200 МВт Вуглегірської ТЕС обійдеться від 3 до 5 млрд дол. За ці гроші спокійно можна побудувати новий ядерний енергоблок із використанням найсучасніших реакторних технологій, так званого покоління три-плюс. Інші експерти оцінювали проекти відновлення Вуглегірської ТЕС у 3 млрд грн. А ця сума цілком порівнянна з сумою, потрібною для подовження ресурсу ядерного енергоблока-мільйонника. Добродії в уряді, що відбувається в нас у країні з пріоритетами?
І найпікантніше. ТЕО проектів відновлення Вуглегірської ТЕС поки що немає, проекти не затверджені, однак, за словами голови Донецької облдержадміністрації А.Шишацького, у листопаді-грудні 2013 р. буде завершено відновлювальні роботи на енергоблоках №1 і 4. При цьому він радісно повідомив, що вже визначено субпідрядників і підрядників (!) для цих робіт.
"Какая прелесть", як каже героїня одного з російських серіалів! Виявляється, підрядників у цьому регіоні визначають за відсутності ТЕО та проекту будівництва і без проведення навіть формального тендера! При цьому відомо, що в українських реаліях між затвердженням ТЕО проекту та затвердженням проекту і його так званого титулу постановами КМУ проходить щонайменше півроку. Чи всі ці процедури ігноруватимуть? Не здивуюсь, їй богу, якщо так і станеться, а ціна відновлення вугільних мегаватів дорівнюватиме, як пророкував Іван Васильович, вартості будівництва нового сучасного ядерного енергоблоку.
Замість післямови
Якщо міркувати логічно й виходити з державних інтересів, то виходить така картина. В умовах економічної кризи, відсутності зростання ВВП, падіння промислового виробництва та, відповідно, споживання електроенергії (у зв'язку з чим відносно НАЕК "Енергоатом" існують небачені досі диспетчерські обмеження), тобто за наявності надлишкових установлених потужностей у 1200 МВт, що випали внаслідок пожежі, не вплинули на функціонування Об'єднаної енергосистеми. Як відомо, для компенсації цих потужностей збільшили план виробництва електроенергії компанії ДТЕК за нерегульованим тарифом.
Навіщо відновлювати пиловугільні блоки Вуглегірської ТЕС, так ще й таким коштом і ціною остаточного розбалансування Оптового ринку електроенергії, збільшення й без того величезного обсягу перехресного субсидування, приведення до колапсу всієї електроенергетики?
Не слід було після пожежі скасовувати й приватизацію ПАТ "Центренерго". Так, ціна його без Вуглегірської ТЕС була б нижчою. Але вже якщо дуже хочеться, щоб "Вуглегірка" працювала, можна було б в умовах приватизації прописати соціальні та інвестиційні зобов'язання для нового власника. А він уже вирішував би, будувати йому один, два чи чотири енергоблоки на вугіллі, щоб створити робочі місця для населення Світлодарська.
А гроші, які нині планується кинути на відновлення згорілих енергоблоків, навіть половину цієї суми, розумніше було б вкласти в розвиток мережного енергогосподарства. Наприклад, нині при роботі всіх шести енергоблоків Запорізької АЕС лінії електропередачі здатні зняти лише 5200 МВт, тобто 800 МВт установленої потужності регулярно не використовуються. По черзі працюють по одному й енергоблоки РАЕС і ХАЕС - з цієї ж причини.
Вуглегірська шкурка не варта вичинки й на думку шановних експертів, з якими обговорювалася проблема. Але хто їх слухатиме? Інші інтереси підштовхують керівництво галузі та уряд до економічно абсурдних дій в умовах кризи. Як тут не погодитися з народним депутатом А.Деркачем, який у квітневому листі на ім'я прем'єр-міністра М.Азарова на захист атомників написав: "…зневажливий, безглуздий підхід безумовно шкодить іміджу держави та неминуче призведе до завдання збитків енергетичної галузі та країні в цілому".