Програмний документ, що передбачає, яким чином розвиватиметься український паливно-енергетичний комплекс, - оновлена Енергетична стратегія України на період до 2030 року - був ухвалений наприкінці липня колегіальним рішенням на засіданні Кабінету міністрів. Але вже у вересні Міненерговугілля на запит парламентських лобістів почав його перегляд. Це загрожує зростанням тарифів на електроенергію для промислових підприємств і населення, а також закриттям шахт і технічними проблемами енергосистеми.
На сайті Міненерговугілля можна знайти лише попередній варіант Енергетичної стратегії України на період до 2030 року без усіх остаточних виправлень, опублікований ще 11 червня минулого року. Остаточний варіант стратегії не обнародувано, про що вже писало DT.UA. Причина може бути зовсім не випадковою. За, здавалося б, звичайним бюрократичним зволіканням можуть стояти доволі сумнівні комерційні інтереси.
Почалося все з відправленого ще в серпні народним депутатом Олегом Зарубінським запиту прем'єр-міністрові Миколі Азарову. Парламентарій запропонував збільшити частку поновлюваних джерел енергії (ПДЕ, вироблених вітровою, сонячною енергією й малими ГЕС). Частка ПДЕ, з огляду на пропозицію депутата, по суті, має збільшитися втричі - з 13 млрд до 44 млрд кВт-год.
Оновлена Енергостратегія готувалася понад два роки. Це фундаментальна праця потужних аналітичних центрів і наукових установ. Спроба переписати її відразу, безперечно, загрожує серйозними проблемами, причому як для енергетиків, так і для вуглярів.
"Сценарій розвитку поновлюваних джерел енергії втричі швидшими темпами, ніж ті, що закладено в чинному базовому сценарії, є небезпечним з погляду технологічної стабільності роботи об'єднаної енергосистеми України", - вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Він зазначає, що збільшення частки ПДЕ може бути вигідним тіньовим бізнесменам і корумпованим чиновникам, які, прикриваючись оновленою Енергостратегією-2030, готуватимуть проекти "зеленої енергетики" для перепродажу, чудово розуміючи, що реалізувати їх неможливо.
Ціни на електроенергію зростуть
Старший аналітик ІК Dragon Capital Денис Саква зазначає, що частка поновлюваних джерел на рівні вище за 15% видається надлишковою, насамперед через це її високу ціну. "Проблемою ж є дорожнеча будівництва таких джерел і, відповідно, вища ціна такої електроенергії для споживачів. В умовах політики держави, спрямованої на стримування зростання тарифів на комунальні послуги для населення, основне навантаження щодо сплати "зелених тарифів" ляжуть на промислових споживачів", - погоджується з ним керівник аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін.
Генеральний директор "Донбасенерго" Едуард Бондаренко називає ініціативу підвищення частки поновлюваних джерел енергії передчасним і вкрай необачним. Річ у тім, що до 2030 року за сценарію, коли 50% електроенергії з поновлюваних джерел енергії вироблятимуть сонячні електростанції, а 50% вітрові, ціна на електроенергію на оптовому ринку збільшиться на 45%. При цьому, якщо частка енергії з ПДЕ матиме 14% у загальному обсязі виробництва електроенергії, то її частка в сукупній вартості всієї електроенергії досягне 41%.
Це "зростання" не містить у собі вартості будівництва й експлуатації резервуючих потужностей. На цей момент коефіцієнт резервування "Укренерго" становить одиницю. Але, щоб не сталося розбалансування енергосистеми, буде потрібно ще близько 18 ГВт високоманеврових потужностей ГАЕС або ТЕС, що працюють на природному газі. Нині у консервації перебувають приблизно 4 ГВт маневрових теплових блоків, а прогнозована встановлена потужність ГАЕС дорівнює 7 ГВт. До 2030 р. для регулювання ПДЕ буде потрібно ще приблизно 7 ГВт.
"Вартість будівництва й експлуатації цих потужностей залежатиме від обраної технології і ціни на природний газ. Але ціна на газ у кожному разі негативно вплине на тариф, підштовхуючи подальше зростання цін на електроенергію, - говорить Юрій Корольчук. - Не кажучи вже про зростання залежності від Росії в поставці природного газу".
І це не беручи до уваги те, що в тарифи слід буде включити витрати на модернізацію мереж і диспетчеризацію поновлюваних джерел енергії. "Загалом, сценарій збільшення електроенергії, вироблюваної на ПДЕ, за наявного розвитку цих технологій й їхньої вартості є економічно значно менш ефективним, ніж чинний базовий сценарій", - упевнений Дмитро Чурін.
Уже нині тарифи на "зелену енергетику" перевищують усі можливі межі. Так, якщо ціна оптового ринку електроенергії становить 74,843 копійки за 1 кВт-год., то вітрові електростанції отримують за неї 122,8 копійки за 1 кВт-год., а сонячні електростанції взагалі 505,09 копійки за 1 кВт-год. У разі реалізації ініціативи О.Зарубінського електроенергія стане дорожчою мінімум в 1,5 разу, а можливо, й у кілька разів, що стане навантаженням на населення і промисловість. Чи готова економіка і, головне, народ України, нести таке навантаження через чиєсь бажання заробити на альтернативній електроенергії?
Із вугіллям будуть проблеми
Ще однією проблемою зростання частки поновлюваних джерел енергії стане різке зниження виробництва вугілля. Часткова відмова від теплової енергетики призведе до того, що вироблення електроенергії на ТЕС, які працюють на вугіллі, в базовому режимі знизиться до 2030 р. на третину (34%). Установлена потужність вугільних станцій зменшиться на 7 ГВт від прогнозованої раніше (еквівалент приблизно 21 блоку потужністю 320 МВт). При цьому, починаючи з 2015 р., потрібно буде виводити більшу кількість старих блоків ТЕС, ніж планувалося, а нове будівництво зменшиться з 9 ГВт до 2,4.
Відповідно споживання вугілля до 2030 р. тепловою енергетикою знизиться на третину з 49 млн тонн до 32 млн тонн, що потребуватиме швидшого закриття шахт і зниження видобутку. Нагадаємо, що раніше Міністерство енергетики і вугільної промисловості заявило, що, за підсумками семи місяців, збитки держшахт зросли більш ніж на третину, до 6,2 млрд грн. У Міненерго пояснюють це зниженням видобутку вугілля, падінням цін на нього і зростанням собівартості видобутку. Одна з основних причин виникнення збитків - конкуренція вугілля держшахт із вугіллям, добутим на нелегальних шахтах-"копанках".
Як зазначає голова профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Турманов, збільшення частки ПДЕ означає скорочення видобутку вугілля на третину - на 17 млн тонн. Це потребуватиме закриття третини шахт, що добувають енергетичне вугілля, і звільнення близько 80 тисяч гірників. Закривати шахти треба буде вже з 2015 року. Профспілка працівників вугільної промисловості зробить усе, аби не допустити такого розвитку подій, говорить Віктор Турманов.
Світовий досвід
Зі схожими проблемами вже зіткнулися багато європейських країн, зокрема найбільш "зелена" у Європі Німеччина. Багато хто з них уже скорочує субсидії "зеленій енергетиці" через її дорожнечу і загрози стабільності енергосистеми. Так, у тій же Німеччині загальні субсидії вітрової і сонячної генерації від споживачів і держави становили млрд на рік. Але 2010-го після введення в експлуатацію близько 3 тис. МВт сонячної енергетики Німеччина оголосила про зниження feed-in tariffs на 15%. Франція також урізала у 2010 р. на 25% субсидії solar PV з 0,8 цента за 1 кВт-годину до ,61 цента за 1 кВт-годину.
Потребу збільшити частку енергії з поновлюваних джерел лобісти в Україні пояснюють саме необхідністю виконати зобов'язання перед Євросоюзом. "Але на ділі в країнах Євросоюзу вже відмовляються від зростання поновлюваних джерел енергії", - говорить Юрій Корольчук. При цьому енергостратегія передбачає досягнення 10%-ної частки ПДЕ в балансі, що відповідає зобов'язанням перед Європою. Зрештою, наші зобов'язання перед ЄС не містять обіцянок наростити частку ПДЕ до 30% на шкоду стабільності енергосистеми. Хай би там що писали у своїх запитах народні депутати.