DT.UA продовжує серію публікацій про офшорні схеми, за якими працював бізнес харківського бізнесмена Сергія Курченка. Першу статтю ви можете прочитати тут.
Люди, які особисто знали юного бізнесмена в екзилі Сергія Курченка, кажуть, що він починав малювати схеми на папірці, а закінчував - на стелі. Сотні фіктивних українських фірм, десятки офшорних компаній і понад шість сотень людей працювали над втіленням планів олігарха нізвідки. Дослідження деяких документів, отриманих журналістами "Слідства.Інфо" з бухгалтерії офісу Курченка, можуть дати певне уявлення про те, як працювала ця напівфіктивна корпорація.
"Нам було заборонено спілкуватися між собою під час роботи. А коли йдеш додому, мусив усе прибрати зі столу, брати додому будь-що заборонялося", - розповідає колишній співробітник компанії Курченка СЄПЕК. Судячи з отриманої нами бази даних співробітників, останнім часом на молодого олігарха працювало понад 640 людей. Йдеться про осіб переважно менеджерської ланки, що приймали якісь рішення. Цікаво, що мало не половина з них - ровесники Курченка, їм не більше 30 років. Лише у PR-відділі СЄПЕКу працювало 15 співробітників. Крім українських, бізнесмен мав офіси у Женеві, Цюріху, Берліні… Та найчисленніший - у Москві, там на нього працювала 21 людина.
Що робили всі ці переважно молоді люди? Робота розподілялася так, щоб ніхто не міг скласти загальної картини діяльності фірми. Кожен відповідав за свою дуже вузьку ділянку роботи і не міг спілкуватися з іншими. Також вівся облік звільнених співробітників.
Донедавна інформація про діяльність групи СЄПЕК обмежувалася переважно українськими фірмами з харківською та сімферопольською пропискою у квартирах, мешканці яких навіть не знали, що вони є директорами фірм Курченка. Було відомо лише про кілька офшорних компаній, які могли бути задіяні в оборудках харківського олігарха.
Ми отримали перелік офшорних компаній, через які станом на 2013 р. проганяли мільярди гривень з корпорації Курченка. От вони: Elseco Trading Limited (?), Histrax Holdings Limited (Кіпр), Intinet Operations Limited (?), Jetlit Limited (Кіпр), Landow Development LTD (?), Niolax Business INC.(?), Phonrun Operation Limited (Кіпр), Portex Limited (Багамські острови), Prosperity Developments S.A. (Панама), Soprema Trading Ltd (Британські Віргінські Острови), Stick Energy Company INC.(?), Vitali Trading Ltd.(?), Wells Tech Limited (Гонконг), Zevidon Trading Limited (Беліз).
Більшість цих компаній, зареєстрованих у теплих країнах, мали банківські рахунки у доларах, євро та рублях у латвійському ABLV Bank. Центральний офіс банку розміщується у Ризі, але вражає географія представництв: Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Кіпр і Люксембург. Можливо, це випадковість, але виглядає, що пулом клієнтів ABLV Bank обрав країни переважно з авторитарними режимами.
Компаніями, через які проходили найбільші суми, за нашими даними, були Soprema Trading Ltd., Prosperity Developments S.A. та Zevidon Trading Limited.
Фірма Soprema Trading Ltd згадувалася у травні минулого року як компанія, з якою Одеський НПЗ, що вже належав Курченку, планував укласти угоду на переробку нафти і виробництво нафтопродуктів на 60 млн дол. Також ця фірма з Тортоли (Британські Віргінські Острови) фігурувала як одна з компаній, через яку Одеський НПЗ у грудні минулого року був готовий віддати під заставу своє майно для отримання Soprema Trading Ltd кредиту у російського "ВТБ банку". Вже тоді було зрозуміло, що ця фірма може бути пов'язана з Курченком.
Отримавши документи, ми побачили що насправді Soprema Trading Ltd мала величезні грошові обороти, щоб самій надавати кредити кому завгодно. Наприклад, згідно з оборотно-сальдовою відомістю, лише у першому кварталі 2013 р. загальний підсумок діяльності компанії становив 9,662 млрд грн. За іншими документами видно, що Soprema Trading Ltd. торгувала нафтопродуктами. За три місяці було продано товару на понад 1,4 млрд грн. Однак собівартість товару, транспортні та адміністративні витрати становили майже таку ж суму. У підсумку чистий прибуток становив лише 134 тис. грн. Будь-який бізнесмен розуміє, що такий прибуток просто смішний з огляду на витрати на діяльність. У реальності такий бізнес, коли ціна реалізації майже не відрізняється від собівартості продукції, просто не мав би сенсу.
Виходить, що за три місяці через рахунки фірми з Тортоли пройшло кілька мільярдів, а наприкінці періоду не залишилося майже нічого.
З наших джерел у офісі Курченка ми дізналися, що далі Soprema Trading Ltd. перераховувала гроші на панамську фірму Prosperity Developments S.A., на рахунках якої акумулювалися ще більші суми. Ця фірма також згадувалася у контексті передачі під заставу майна Одеського НПЗ росіянам. Саме для неї Курченко як власник заводу хотів брати кредит у російського банку. Трохи раніше про панамську компанію згадував журнал "Форбс", називаючи її фірмою, яка закуповує паливо для України та уникає мільярдів гривень оподаткування.
Через сайт www.investigativedashboard.org ми дізналися справжніх власників панамської компанії. Однією з власниць є Наталія Фролова, яка проживає у Харкові на вул. Кромській, 19а.
Ця людина ніколи не з'являлася у попередній діяльності Курченка. Також, за нашими даними, за цією адресою у Харкові живуть інші люди. Ми продовжуємо пошуки власниці панамської компанії з Харкова, яка, зважаючи на обороти компанії, є досить близькою персоною пану Курченку.
Після Prosperity Developments S.A, яка мала схожі на попередню фірму мільярдні обороти, гроші переводилися на белізький офшор Zevidon Trading Limited. Він був фінальною компанією, на рахунках якої накопичувалося найбільше грошей. Ця фірма вела різнобічну діяльність. Купувала та продавала нафту, а також оплачувала рахунки за пошиття італійських костюмів Borrelli для одного з братів Кацуб, які займали керівні посади у НАК "Нафтогаз України", про що DT.UA уже писало. Також про цю фірму як частину імперії Курченка згадував у своєму запиті до Генпрокуратури та СБУ народний депутат Юрій Сиротюк. Тоді правоохоронці не знайшли нічого протизаконного у діяльності белізького офшору.
Ми отримали лише шматок бухгалтерської документації з офісу Сергія Курченка. Тому можемо тільки припускати, що ця схема офшорів, які перепродавали бензин одне одному та зрештою мали рахунки в одному латвійському банку, працювала як великий конвертаційний центр. Через них могли легалізовуватися гроші, за якими стояв або дуже дешевий російський, наприклад, контрабандний, товар, або ніякого товару взагалі не було. Просто треба було підкріпити мільярди, які бралися нізвідки, купою платіжних документів та вивести за кордон.
З рештою офшорних компаній з вищенаведеного документа ми продовжуємо працювати. Зокрема, з Регістрової книги суден України за 2012 р. дізналися, що на фірму Elseco Trading Limited зареєстрований нафтоналивний танкер MARIYA K, фірма Landow Development LTD володіє нафтоналивною баржею TANK 58, а компанія Vitali Trading Ltd має танкер BIANCA-K. Всі судна 1972–1973 рр. випуску.
А от кіпрська компанія Histrax Holdings Limited у січні минулого року отримувала санітарно-епідеміологічний висновок на ввезення мандаринів, бананів, лимонів і гранатів з південних країн. До речі, у списку відділів корпорації Курченка є окремий розділ "ТНП фрукты". Ця група складалася з 17 людей, біля деяких з них є позначка "цитрус".
Попри дуже різні суми та інтереси опрацьованих нами на даний момент офшорів, усі їх об'єднувало одне: рахунки у латвійському банку. Отже, всі гроші, отримані, швидше за все, в Україні, перетікали через кілька офшорів і зливалися в один-єдиний банк у різних валютах. Очевидно, саме там їх і треба шукати правоохоронцям, які вже порахували, що діяльність Сергія Курченка завдала державі збитків на 7 млрд грн.
До речі, 20 березня колишній олігарх, який, за деякими даними, перебуває у Москві, був оголошений у розшук за підозрою у привласненні, розтраті майна та заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Хочеться сподіватися, що хоча б частину грошей, нахабно виведених з України молодим бізнесменом, спільними зусиллями правоохоронців і журналістів буде повернуто до державного бюджету.
Далі буде.
Матеріал підготовлений за сприяння міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP