Китай імпортує рекордні обсяги нафти, незважаючи на слабку економіку, оскільки користується перевагами дешевої російської нафти для створення запасів та експорту нафтопродуктів. Про це пише FT.
Зростання імпорту нафти до рекордних рівнів цього року відбувається на тлі уповільнення відновлення другої за величиною економіки світу. Це показує, як санкції проти Росії змінюють світові ринки нафти, а Пекін отримує подвійну вигоду: дешеву нафту для себе і можливість збільшити експорт.
За першу половину 2023 року Китай імпортував 11,4 млн барелів нафти на день, що на 11,7% більше в річному обчисленні та на 15,3% більше порівняно з досанкційним рівнем, згідно з розрахунками Financial Times, що базуються на митних даних.
"Якщо коротко, то запаси сирої нафти в Китаї зростають. Вони імпортують на майбутнє і перед потенційним стимулом”, - сказав керівник відділу торгівлі нафтою в дослідницькій групі Rystad Energy Мукеш Сахдев.
Минулого місяця Китай імпортував 2,57 млн барелів на добу російської нафти, побивши рекорд, встановлений у травні, свідчать офіційні дані.
У першій половині 2023 року Пекін імпортував 2,13 млн барелів нафти на добу з Росії, випередивши обсяги імпорту 1,88 млн барелів на добу з Саудівської Аравії, що робить РФ найбільшим постачальником нафти в Китай цього року.
Аналітики розійшлися в думках щодо причин збільшення запасів, серед яких геополітичні ризики є одним із можливих пояснень.
Санкції проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну різко загострили питання енергетичної безпеки для китайських політиків.
"Китай може готуватися до певної геополітичної ситуації”, - сказав Сахдев.
Керівник відділу енергетичних досліджень в Оксфордському інституті Майкл Мейдан применшив значення наративу про безпеку.
"У Китаї, безумовно, існує думка, що зовнішнє середовище погіршується і вони готуються до санкцій, але це було підтекстом протягом багатьох років", - заявив Мейдан.
Митні дані Китаю свідчать про те, що з початку війни РФ проти України імпорт з Росії був дешевшим, ніж імпорт з інших країн ОПЕК+.
Порівняно з ціною за одиницю нафти із Саудівської Аравії, російська нафта мала знижку в дев'ять доларів за барель наприкінці 2022 року і 11 доларів за барель у червні.
Але аналітики зазначають, що знижка на російську нафту була меншою, ніж на іранську чи венесуельську, з огляду на зростання непрозорої торгівлі нафтою РФ, яка не деномінована в доларах.
Поворот у бік Росії видається радше опортуністичним, ніж системною зміною.
"Я не думаю, що Китай піде ва-банк щодо Росії. Це короткостроковий відхід від саудівської сировини. Китайці дуже зацікавлені у збереженні балансу між своїми постачальниками”, - каже Мейдан.
"Ціни визначаються ринковими реаліями. У них є ці плани і державний апарат, але потім вони оптимізують їх у дуже витончений і капіталістичний спосіб. Одна річ, яку не цінують на Заході, - це те, наскільки жорстокою є конкуренція між [китайськими] великими компаніями”, - додав він.
Аналітики компанії Kpler вказують на сильний стимул для китайських нафтопереробників продовжувати виробництво, враховуючи їхню перевагу в маржі на рівні трьох доларів за барель над конкурентами в Азії.
Kpler очікує, що перевага Китаю від дешевої російської сировини дозволить йому заполонити ринок, чинячи тиск на корейських і японських виробників.
Раніше повідомлялося, що світова нафтова карта змінюється, оскільки довгостроковий вплив західних санкцій спрямовує більше барелів із Росії до найбільших економік Азії, а Китай також отримує нафту з Ірану та Венесуели.
Водночас, як пише Bloomberg, Китай намагається зменшити залежність від імпорту нафти, зокрема, розширюючи глибоководне буріння.