Упродовж березня на спотовому ринку електроенергії в Україні відбувалася «торгівля повітрям». Саме так свого часу назвали такий процес ЗМІ, коли 2020 року його здійснювала державна генкомпанія «Центренерго», яка тоді перебувала під контролем Ігоря Коломойського. Сьогодні вигодонабувачем цього процесу є ДТЕК.
Державний оператор атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом» на ринку на добу наперед свідомо ставить завищену ціну електроенергії. В результаті частина його ресурсу не продається і випадає на балансуючий ринок.
На балансуючому ринку цю електроенергію по одній копійці за мегават-годину купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова. Потім продає її споживачам за ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.
Тож виходить, що державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна — не виробляє, але продає. За нашими підрахунками, тільки в березні, коли обсяги неакцептованого ресурсу на балансуючому ринку були найбільшими, «Енергоатом» втратив близько мільярда гривень, які заробила ДТЕК. Побічним наслідком цієї схеми було збереження високої ціни на електроенергію навіть у профіцитні години.
Як відбуваються торги електроенергією
Для того щоб розуміти суть махінації, потрібно знати правила, за якими продається електроенергія (е/е). Закон про ринок електроенергії з липня 2019 року синхронізував торгівлю цим ресурсом в Україні з європейськими правилами.
Продаж електроенергії залежно від часу прогнозування відбувається в чотирьох сегментах.
1-й сегмент. Ринок двосторонніх договорів (РДД), коли е/е продають на квартал, місяць, тиждень. Торгівля в цьому сегменті відбувається на майданчику Української енергетичної біржі (УЕБ).
2-й і 3-й сегменти. Ринок на добу наперед (РДН) і внутрішньодобовий ринок (ВДР). Це так званий спотовий ринок, де е/е торгується на завтра і на сьогодні. Майданчиком для цих торгів є держпідприємство «Оператор ринку».
Очевидно, що чим ближче до моменту споживання, тим більше коштує ресурс. Кожен наступний сегмент зазвичай показує більшу вартість.
4-й сегмент. Балансуючий ринок (БР), або «ринок покарання». Тут гравці можуть купити зі штрафом недостатню електроенергію, яка потрібна саме в цю годину. З іншого боку, і це актуально для березневих подій, сюди «провалюється» та е/е, якої не було продано в жодному з попередніх сегментів.
Тоді її за безцінь (0,01 грн/МВт·год) може купити маневрова генерація, яка розвантажується на той самий обсяг. Вартість цієї зайвої електроенергії є премією для маневрової генерації за розвантаження. Адміністратором БР є системний оператор НЕК «Укренерго».
Як відбувалося перекачування ресурсу з «Енергоатому» в ДТЕК
Згідно з даними «Укренерго», в березні обсяги позитивних небалансів на БР значно зросли — до 470 тис. МВт·год зі 180 тис. МВт·год у (див. рис. 1).
Чому так сталося? Є об'єктивні причини: профіцит виріс через відновлення системи після російських ударів, скорочення споживання внаслідок потепління, збільшення обсягів генерації із сонця, а також безпрецедентну повінь, яка підвищила генерацію на ГЕС.
Однак це стосується всього ринку. А на РДН більше вплинули рукотворні чинники. Трейдери «Енергоатому» виставляли заявки на продаж із високою ціною, більшою, ніж в інших продавців. У результаті приблизно 35–40% їхніх обсягів не було акцептовано. Ресурс «провалювався» на БР.
Там цей обсяг за 0,01 грн/МВт·год відкупала генерація ДТЕК, розвантажуючи свої вугільні блоки, і продавала вже за ринковою ціною: близько 3 тис. грн за мегават-годину.
Свій ресурс у повному обсязі також не міг продати державний оператор ГЕС «Укргідроенерго». Це пов'язано із сильною повінню, яка триває в Україні майже з початку року.
Втім, «Укргідроенерго» — другий після ДТЕК покупець на балансуючому ринку. Іншими словами, компанія хоча б намагається запобігти збиткам: розвантажує свої ГЕС на обсяг непроданої електроенергії.
З другої половини березня цим механізмом почала користуватись і державна компанія «Центренерго», щоправда, в набагато менших обсягах, ніж ДТЕК.
Важливо також те, що найбільшим покупцем на спотовому ринку є «Д.Трейдінг» — трейдингова компанія ДТЕК. Вона купує 60–70% усього ресурсу на РДН.
З одного боку, маємо класичну монопольну змову двох компаній — найбільшого продавця та найбільшого покупця. З іншого — свідоме завдання збитків «Енергоатому» його трейдерами для збереження високої ціни на ринку.
Висока ціна вкрай потрібна ДТЕК, яка є найбільшим постачальником електроенергії в країні через «Д.Трейдінг» для великих споживачів і постачальників універсальних послуг (ПУП) — для дрібних споживачів і населення.
Цікаво, що приблизно така ж ситуація спостерігалася навесні 2020 року, про що робив розслідування проєкт «Схеми» Радіо Свобода. Тоді ресурс «Енергоатому» на балансуючому ринку викупала держгенерація «Центренерго», яку контролював менеджмент Ігоря Коломойського.
Щоправда, тоді електроенергія на БР відкупалася не за символічною ціною 0,01 грн/МВт·год, а за 55% від ціни РДН. Та і обсяги з цьогорічною схемою неспівставні: 2 тис. МВт·год за два місяці 2020 року проти 300 тис. МВт·год тільки за березень 2023-го.
Скільки ресурсу втратив «Енергоатом»
Для розуміння масштабів втрат державної компанії потрібно знати, як розподіляється її електроенергія.
Нагадаємо, що сьогодні «Енергоатом» несе найбільший фінансовий тягар із забезпечення населення дешевою електроенергією згідно з постановою Кабміну №483 від 5 червня 2019 року про покладання спеціальних обов'язків (ПСО).
Із жовтня 2021 року була спроба запровадити так зване фінансове ПСО, коли держкомпанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» покривали б збитки ПУПів від постачання дешевої електроенергії населенню грошима, а не товаром.
Та фактично фінансове ПСО не запрацювало. Кожного місяця «Енергоатом» віддає ПУПам до половини від виробленого ним обсягу на потреби населення та покриття збитків. Положенням про ПСО передбачається, що «Енергоатом» продає ПУПам ресурс за ціною базової електроенергії на РДН, яка склалася за три місяці до того.
Після 24 лютого минулого року Міненерго своїм наказом зобов'язало «Енергоатом» та «Укргідроенерго» передавати додатковий обсяг держпідприємству «Гарантований покупець» (ГарПок), яке розподіляє її між ПУПами відповідно до їхніх заявок для компенсації втрат від постачання е/е населенню.
Ще один примусово-добровільний тягар «Енергоатому», хоч і в менших обсягах, — прямі поставки е/е для «Укразалізниці» за цінами нижче ринкових.
Усе, що залишилось, «Енергоатом» може розпродати на вільному ринку за прямими договорами (РДД) або на споті (РДН/ВДР).
Найочевиднішим кроком оператора АЕС був би розпродаж якомога більшого обсягу за прямими договорами. Але він не поспішає підлаштовуватися під кон'юнктуру ринку і знижувати ціни на аукціонах РДД. Через це більшість лотів не продається. «Енергоатом» змушений іти з цим ресурсом на РДН, де знову ставить зависоку ціну. Знову не продається, і він «випадає» зі своїм ресурсом на балансуючий ринок.
У березні «Енергоатом» виробив трохи менше 5 млн МВт·год. З них ПУПам напряму він поставив 1,97 млн МВт·год, ще 0,67 млн відвантажив через ГарПок. Ще 0,22 млн МВт·год пішли на УЗ згідно з договором від листопада 2022 року за регульованою пільговою ціною 2300 грн/ МВт·год.
Відповідно до даних в аукціонних бюлетенях УЕБ, за прямими договорами в комерційному сегменті було продано 1,08 млн МВт·год. У середині лютого ціна становила 3250 грн/МВт·год, потім 3100 грн. Наприкінці лютого, коли почало теплішати, а мережеві обмеження після російських ракетних і дронових ударів поступово знижувалися, ціна впала до 2800 грн/МВт·год.
Протягом березня «Енергоатом» не зміг продати електроенергію дорожче 2700 грн/МВт·год. Але дешевше не опускався.
У результаті близько 40% доступного для продажу обсягу електроенергії — 0,85 млн МВт·год — «Енергоатом» був змушений продавати на спотовому ринку. З них, згідно із статистикою «Оператора ринку», було реалізовано 560 тис. МВт·год. Решта — близько 300 тис. МВт·год — випала на балансуючий ринок (див. рис. 2).
Тобто «Енергоатом» виробив, але не продав ресурсу приблизно на мільярд гривень (300 тис. МВт·год помножити на 3000 грн/МВт·год). Відповідно, ДТЕК Ахметова не виробила, але продала електроенергії на цю ж суму.
Чим можна пояснити поведінку «Енергоатому»
Минулого разу, коли «Енергоатом» спускав свій ресурс на балансуючому ринку, його менеджери неформально пояснювали це необхідністю тримати ціну, бо «Енергоатом» є маркет-мейкером — найбільшим гравцем ринку. Буцімто інакше компанія втратить набагато більше від продажу всього обсягу за низькими цінами.
Однак коли премія за розвантаження становить майже 100% ціни, навіть продаж усього ресурсу по 2650 грн/МВт·год (зараз це нижнє обмеження ціни на РДН у денні години) все одно вигідніший, ніж безкоштовна передача на балансуючому ринку близько 300 тис. МВт·год.
Слід зазначити, що ця схема не могла відбутися без свідомого рішення менеджерів «Енергоатому» завдати збитків своїй компанії. Так, за даними УЕБ, з 3 по 10 березня «Енергоатом-Трейдінг» провів шість аукціонів для продажу за двосторонніми договорами, виставляючи на березень обсяги 1,5 млн, потім 0,7 млн, потім 0,5 млн МВт·год. Але відсоток реалізації на цих аукціонах становив від 0,6 до 11%.
І в ті самі дні на РДН атомна енергія щодоби «випадала» на балансуючий ринок. Компанії було б вигідно продати цей ресурс за будь-яку ціну вище 1 копійки за мегават-годину.
З іншого боку, ДТЕК від цієї схеми отримала не тільки безкоштовну електроенергію на продаж, а й зберегла високу ціну електроенергії при наявності профіцитних годин. Як відомо, в Україні РДН є бенчмарком для ціни постачання електроенергії. Зазвичай постачальники прописують у контрактах цінову формулу «Ціна РДН мінус 2%».
Хто відповідальний
Вочевидь така схема не могла відбуватися без як мінімум мовчазного схвалення керівників галузі від держави. Серед них міністр енергетики Герман Галущенко, який раніше сам працював в «Енергоатомі» заступником діючого президента Петра Котіна, голова Нацкомісії з регулювання енергетики Костянтин Ущаповський і куратор галузі в офісі президента, заступник голови ОП Ростислав Шурма.
Показово, що наприкінці 2022 року керівник ДТЕК Максим Тимченко публічно критикував керівництво галуззю з боку держави. Найбільше обурення у холдингу викликала ідея Шурми перекласти частину спецобов'язків із компенсації пільгової ціни населенню на теплову генерацію. Тобто на ДТЕК.
У неформальних розмовах із журналістами представники ДТЕК прямо вказували, що «Шурма, Ущаповський і Галущенко розвалили енергосистему»: «Енергоатом» у збитках, видобуток державного вугілля критично впав, «Центренерго» — банкрут.
2023 року чергова інформаційна війна між ДТЕК і діючими енергетичними чиновниками закінчилася. Поки «Енергоатом» зазнає збитків на користь ДТЕК, енергосистема у мирі та спокої.