Сформовані на новій законодавчій базі місцеві бюджети не стали багатшими. Тому навряд чи хтось із місцевих чиновників візьметься стверджувати, що бюджетна реформа принесла фінансову самостійність місцевим бюджетам, створивши умови для регіонального розвитку, як запевняв уряд напередодні прийняття головного фінансового документа країни.
Навпаки, цього року доведеться значно обмежитися у видатках. Додатковий ресурс, який отримала місцева влада для виконання власних повноважень і наповнення бюджету розвитку, може піти на виплату зарплат і фінансування інших захищених статей. Або на погашення боргів. Як, приміром, в Одесі, де нова влада оголосила їм бій і поставила мету - будь-що зруйнувати фінансову піраміду, створену старою владою.
Мер Одеси Олексій Костусєв запевняє, що заборгованість міста - 1,1 млрд. грн. Тому один з пріоритетів нової фінансово-економічної політики - витягти місто з фінансової кабали. До речі, Одеса все ж таки виконала свої зобов’язання перед банком BNP Paribas, виплативши йому за кредитним договором наприкінці минулого року 102 млн. грн. І в бюджеті на цей рік на виплату відсотків банку передбачено 30 млн. грн.
Уся видаткова частина бюджету Одеси, як випливає з пояснювальної записки, сформована з урахуванням необхідності погашення кредиторської заборгованості і на основі наявного фінансового ресурсу.
Обсяг одеського бюджету на нинішній рік - 2,9 млрд. грн. Порівняно з торішнім він схуд на 300 з гаком мільйонів. Бюджет-2010 становив майже 3,3 млрд. грн. Але частина цих цифр так і залишилася на папері.
Якщо ж порівнювати з фактичними надходженнями 2010 року, то бюджет зріс з урахуванням трансфертів на понад 700 млн. Як і торік, Одесі з держбюджету виділено дотацію вирівнювання - 149,2 млн. грн. І, як із гордістю заявив Костусєв, місто одержить додатково 50 млн. на соціально-економічний розвиток. За його словами, Одеса і Київ тепер говорять «однією мовою». Тому за підтримки президента та уряду, разом із Донецьком і Луганськом, Одеса увійшла в трійку обласних центрів, які одержать найбільші субвенції.
Нинішня міська влада, яка, з одного боку, критикувала своїх попередників за дуті цифри і дотаційний бюджет, а з іншого - обіцяла збільшити надходження до скарбниці в 2,5 разу, стверджує, що прийняла реальний фінансовий документ. Проте він викликає не менше питань.
Загалом видатки загального фонду бюджету (без урахування трансфертів) заплановані на рівні минулого року. Проте за деякими статтями вони навіть нижчі за торішні. Приміром, зменшено видатки на фізкультуру і спорт, житлово-комунальне господарство. Та якщо говорити суто про делеговані видатки, то, судячи з цифр, вони не покриваються в повному обсязі делегованими доходами. Різниця - у межах 190 млн. грн.
Цього року дохідна частина бюджету сформована з урахуванням нового законодавства. Одні податки узагалі вилучено з місцевого бюджету, серед них - штрафи ДАІ і шість місцевих податків і зборів. Інші перекинуто з одного розділу в інший. Приміром, фіксований податок тепер наповнюватиме власні доходи, а єдиний податок на підприємницьку діяльність - бюджет розвитку. Отже, у результаті таких перекладань з однієї кишені в іншу структура делегованих доходів тепер має три джерела наповнення. Основним був і залишається податок з доходів фізосіб. Тільки нині його питома вага - 99%. А в обласному бюджеті, куди надходить 25% цього податку, у структурі загального фонду його частка - 90,6%. Торік було 76,5%.
Влада давно оголосила війну зарплатам у конвертах і нижчим від мінімального рівня. Але поки що ця боротьба з «тінню» нагадує в нашій країні боротьбу з вітряками. Власне кажучи, як і з боргами по зарплаті. Вони то скорочуються, то знову зростають. Тож брак фінансового ресурсу на виплату зарплат доведеться заповнити, швидше за все, за рахунок власних доходів. Порівняно з фактом 2010 року їх збільшено удвічі - до 597 млн. грн. (тоді як делеговані - на 18,5%). Але і з ними не все гаразд.
Торік власні доходи були ще вищими - майже на 100 млн. І були провалені. Міська скарбниця одержала близько 295 млн. грн. (67,3%.). Цього року розрахунок робиться на нове законодавство, що, як уже зазначалося, змінило порядок наповнення місцевих бюджетів. Тепер плата за землю, що є основою формування власних доходів, зараховується у місцеві бюджети в повному обсязі. Колись 25% одержував обласний бюджет, у якого, зважаючи на все, з цим тепер теж проблема - він втрачає 152 млн. грн. А передане йому замість цього право брати гроші за видачу дев’яти видів ліцензій не в повному обсязі перекриває названу суму.
Одеса за рахунок землі одержить додатково понад 104 млн. Але якщо плата за землю - це реальний ресурс, то, скажімо, кошти від забудовників на розвиток інфраструктури міста, заплановані в бюджеті в обсязі 148,5 млн. грн., викликають сумнів. У 2010 році до одеської скарбниці при плані 351 млн. надійшло усього 13 млн. грн. Ситуація в економіці цього року не настільки зміниться, щоб говорити про вихід країни з кризи і підйом будіндустрії.
Щоправда, для наповнення власних доходів у міста є ресурс. Але він не використовувався повною мірою як старою, так і новою владою. Взяти хоча б ту ж таки плату за паркування, яка завжди була предметом затятих суперечок серед депутатів через низькі надходження. Проте цього року вони заплановані в тому ж обсязі - 20 млн. грн.
Влада Одеси заявила, що має намір скоротити видатки на управлінський апарат до 30%. І вивільнити таким чином частину коштів. Судячи з прийнятого бюджету, видатки на органи місцевого самоврядування поки що урізано на 20%.
Формування жорстких, ощадливих бюджетів, виходячи з ресурсу рівня минулого року, - це сьогодні не заслуга тієї чи іншої місцевої влади, а вимога згори. За даними обласного управління фінансів, так сформовано всі бюджети Одеської області, включаючи обласний. Хоча є думка, що місцева влада не змогла відстояти у Києві вищі показники.
Хай там як, на зміну соціально орієнтованим бюджетам минулих років, як їх називали чиновники, прийшли, знову ж таки за їхнім висловом, бюджети жорсткої економії. Проте чи зможе сама влада утриматися від витрачання казенних грошей не на першочергові цілі і непріоритетні напрямки, велике питання. Під час прийняття головного фінансового документа одеські депутати не змогли утриматися від спокуси і вкотре продемонстрували, що своя сорочка до тіла ближча.
12 млн. грн. вони заклали в депутатський фонд на виконання, по суті, особистих передвиборних обіцянок перед виборцями: на ремонт під’їздів, дахів, дитячих майданчиків... Тобто на свій піар за рахунок коштів платників податків. У самих депутатів, точніше, деяких з них, викликало питання виділення на прохання депутатської фракції Партії регіонів 1 млн. грн. на утримання відновленого у центрі міста Спасо-Преображенського собору, який було передано одеській єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
Можна скільки завгодно говорити про жорстку економію, що робила влада до і після Нового року при прийнятті бюджетів, але економнішою від цього вона не стала. Попереду - розподіл видатків бюджету розвитку. І Одеська міськрада, і облрада перенесли його на наступне засідання, щоб підійти до питання більш виважено.
Цього року в результаті бюджетної реформи чималі суми йдуть на районний і сільський рівні. У зв’язку з цим без нових проблем і сюрпризів не обійтися. І справа не тільки в раціональному використанні коштів, а й в елементарному умінні управляти фінансами. Практика показала, що область з цим не дуже добре справлялася. За висловлюванням самого губернатора області Едуарда Матвійчука, це нагадувало розмазування масла на хлібі.
Що стосується Одеси, то цього року бюджет розвитку встановлено в обсязі понад 263 млн. грн. Це більш як удвічі менше від торішнього, який було виконано лише на 32%. Тому цього року від продажу землі місто планує одержати 104 млн. грн. (трохи більше факту минулого року) і 91,3 млн. - від продажу комунального майна. Єдиний податок, що вперше буде зарахований у розмірі 43%, має поповнити бюджет розвитку на 67,8 млн. грн. Але більшу частину всіх цих коштів місто планує спрямувати на погашення кредиторської заборгованості...
Загалом, якщо судити по Одесі, то чимало води спливе, доки місцеві бюджети доростуть до розв’язання серйозних проблем розвитку територій, переставши бути касами для виплати зарплат чиновникам, учителям і медикам.