Найбільшими досягненнями децентралізації стали значне розширення повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) і збільшення місцевих бюджетів. Але збільшення обсягу фінансів на місцях не означає автоматичного розв’язання проблем громадян. Далі поговоримо про те, як виконувалися бюджети Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської територіальних громад (ТГ) у 2018–2020 роках і що громади запланували на 2021-й. Інформацію взято з Державного веб-порталу Мінфіну та офіційних сайтів ОМС.
Центр спільних дій продовжує аналізувати бюджети обласних центрів. Ми вже розповідали, як витрачають гроші на Заході та в Центрі України.
Звідки гроші?
Місцеві бюджети, як і моря, не наповнюються водою з однієї річки. Вони отримують гроші з кількох основних джерел:
- податкові надходження: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), податок на прибуток, податок на землю, збір за місця для паркування;
- неподаткові надходження: прибутки комунальних підприємств, адміністративні збори й платежі за послуги, надані бюджетними установами, штрафи, адміністративні збори за видачу ліцензій і дозволів;
- субвенції та дотації з державного бюджету або інших місцевих бюджетів — міжбюджетні трансферти.
Детальніше про наповнення місцевих бюджетів читайте в нашому матеріалі.
На більшість із них місцева влада впливає безпосередньо. Вона може змінювати ставки місцевих податків, стимулювати розвиток бізнесу в громаді, залучати інвестиції тощо. Зміна доходів бюджетів ТГ дуже багато каже про якість роботи місцевих управлінців.
Порівняно з 2018 роком у 2019-му в усіх громадах облцентрів Південного регіону, крім Херсонської ТГ, бюджет зріс. Однак уже торік бюджети в усіх громадах зменшилися. Цікаво, що 2020 року, попри карантинні обмеження, в усіх облцентрах регіону податкові надходження з доходів громадян підвищилися. Натомість обсяг міжбюджетних трансфертів значно зменшився.
На 2021 рік у всіх радах облцентрів прогнозують збільшення доходів проти 2020-го. Однак жодна громада не очікує, що цьогорічні доходи перевищать ті, що були у «доковідні» часи.
Жити в борг чи за статками?
Зі збільшенням доходів мають зростати й видатки, адже в кожному місті є проблеми, вирішення яких потребує значних коштів. Важливо, щоб доходи й видатки були збалансовані, адже надмірні апетити показують, що влада погано планує видатки, чим заганяє громади в борги. А умовне «голодування» та невитрачання бюджетних коштів є показником небажання вирішувати локальні проблеми.
Взірцем планування надходжень і витрат у Південному регіоні є депутати Херсонської та Миколаївської ТГ. У цих містах протягом 2018-2019 років видатки незначно перевищували доходи, що є цілком допустимим. Після 2020-го в Херсоні ситуація покращилася: тепер видатки на кілька відсотків менші, ніж доходи.
У Запорізькій ТГ планування доходів і видатків значно покращилося протягом останніх років, про це говорять і цифри. 2019-го видатки на 6,9% перевищували доходи, місто витратило на 635 млн грн більше, ніж отримало. 2020 року перевитрати скоротили майже вдвічі, Запоріжжя витратило на 3,9%, або на 305 млн грн більше, ніж отримало. 2021 року, за планом, видатки мають перевищувати доходи лише на 0,3%, або на 25 млн грн.
Найбільші проблеми з плануванням бюджетів має Одеська громада. До 2021 року видатки значно перевищували доходи: 2019-го перевитрати становили 876 млн грн, що на 7,2% більше від отриманих доходів. За планом на 2021 рік, доходи мають перевищити видатки на 8,6%, або на 870 млн грн. Це великі кошти. Наприклад, майже стільки ж за 2020 рік витратив Ізмаїл — друге за населенням місто Одещини.
Чи самостійний Південь?
Збільшення власних доходів значно посилює самостійність громад. Так, влада на місцях може краще планувати свої витрати та не випрошувати грошей з інших бюджетів для латання дірок. Щоб зрозуміти, хто кого годує, пропонуємо розібратись, які з доходів переважають у бюджетах територіальних громад.
Порівняно з 2018 роком у всіх громадах Південного регіону можна спостерігати збільшення частки надходжень від ПДФО. У 2018 році ця частка становила приблизно третину від усіх податкових надходжень, а за планом громад на 2021 рік, на ПДФО припадатиме половина всіх доходів.
Збільшення податкових надходжень і зменшення міжбюджетних трансфертів свідчать про більшу автономію громад. Так, 2018 року ТГ на 33–47% фінансувалися коштом державного чи інших бюджетів. 2021-го частка субвенцій і дотацій зменшилася більш як удвічі. Найбільш залежними від зовнішніх коштів залишаються Херсонська та Миколаївська громади.
У всіх громадах, окрім Запорізької, третім за обсягом надходжень є єдиний податок. Цьогоріч його частка в бюджеті ТГ, за планом, має становити понад 10%.
Значним джерелом доходів громад також є податок на майно. Частка цього податку є найбільшою в бюджеті Запоріжжя — 12%. Тут він постійно зростає протягом останніх чотирьох років та є третім за обсягом джерелом доходів. В інших громадах частка податку на майно є меншою. У Миколаївській та Одеській громадах цей податок становить 9,5 і 8,7% доходів громад відповідно. Найменшою є частка майнового податку в Херсоні: цьогоріч має становити до 4,9%.
Важливою статтею доходів є надходження від бюджетних установ, які становлять від 1,4 до 4,4% бюджетів громад. Варто згадати ще й про надходження від реалізації підакцизного тютюну, алкоголю, палива на території громад, а також акцизи за розмитнення автомобілів, частка яких дорівнює від 1,7 до 3,3%.
Бізнес окремо, міська влада окремо?
Значна частина надходжень бюджету складається з податків, пов’язаних із підприємницькою діяльністю та доходами громадян. Переважно це єдиний податок і частина ПДФО. Тому сприятливі умови для бізнесу в громадах є запорукою стабільних надходжень до бюджету. Покращуючи ці умови, місцева влада стимулює й збільшення отриманих від податків коштів.
Досить поширеною є практика затвердження програм соціально-економічного розвитку. У них місцеві депутати визначають, як саме міська влада покращуватиме умови ведення бізнесу. Такі програми є в усіх обласних центрів Південного регіону і розраховані до кінця 2021 року. Якщо ви житель Одеси, Херсона, Миколаєва або Запоріжжя, то зовсім скоро зможете взяти участь у громадському обговоренні проєктів програм економічного розвитку на наступні кілька років. Інформацію про такі обговорення зазвичай публікують на сайтах ОМС.
Міські ради займаються й інформуванням бізнесу. На сайті Одеської міської ради розміщують новини про грантові можливості, зміни у законодавстві. Схожий розділ є і на сайті Миколаївської міської ради, однак частина цієї інформації застаріла та потребує оновлення.
Виглядає так, що місцева влада облцентрів Південного регіону не сильно переймається підтримкою бізнесу. Наприклад, у Центральному регіоні заходів з підтримки місцевих підприємців більше.
Отримали гроші, а далі що?
Окрім роботи на збільшення доходів, міська влада повинна правильно їх використовувати. У цьому їй може допомогти постійний контроль із боку громади, адже місцеві бюджети наповнюються переважно з їхніх податків. Відповідно, влада і має витрачати їх на потреби громади: будувати дитячі садочки, лікарні й велодоріжки, розбудовувати пішохідну інфраструктуру та вирішувати інші важливі для містян проблеми.
Пріоритетом усіх міських рад 2021 року є освіта.
У Херсоні планують витратити на неї більш як 70% від усіх видатків. Депутати інших міських рад передбачають виділити на освіту значно менше, ніж у Херсонській ТГ. Утім, ця стаття видатків є найбільшою в усіх ТГ: від 37,7% в Одесі до 44,4% у Миколаєві. Видатки на освіту спільно ділять між собою місцевий і державний бюджети. Коштом місцевого бюджету утримують будівлі закладів освіти, закуповують освітні матеріали та проводять олімпіади. Також місцева влада може доплачувати педагогам громади.
Держава фінансує освіту на місцях через освітню субвенцію. Ці кошти мають витрачати лише за цільовим призначенням. Наприклад, на зарплати вчителям шкіл і ПТУ, закупівлю матеріалів для «Нової української школи», забезпечення інклюзивності в освіті.
Наступним пріоритетом громад є житлово-комунальне господарство. У Запоріжжі, Миколаєві та Одесі частка видатків на цю сферу становить 11%, а у Херсоні планують витратити вдвічі менше — 5%. Ці гроші мають витрачатися на забезпечення містян якісними житлово-комунальними послугами: питною водою, водовідведенням, теплопостачанням, вивезенням сміття тощо.
Соціальний захист та охорона здоров’я є дуже важливими сферами, однак видатки на них не є пріоритетом у Південному регіоні. У всіх обласних центрах сфера соціального захисту не увійшла до шістки найбільш фінансованих витрат цьогоріч. У цій сфері гроші мають витрачатися на фінансування пільг, виплату компенсацій і матеріальної допомоги, створення центрів дозвілля тощо.
Охорона здоров’я в Одесі та Миколаєві теж не увійшла до шістки найбільш фінансованих сфер. А от Запоріжжя та Херсон планують витратити на здоров’я своїх платників податків 5,1 та 2% відповідно. Ці кошти також включають субвенцію на лікування хворих на цукровий діабет, кисень для хворих на COVID-19 і підтримку окремих закладів охорони здоров’я.
Більш пріоритетними для Запоріжжя є видатки на дорожню та транспортну інфраструктуру, в Одесі — на будівництво та регіональний розвиток, у Херсоні — на утримання ОМС.
За останні чотири роки в усіх територіальних громадах Півдня фінансування системи освіти постійно зростає, збільшившись майже вдвічі. Інші видатки в основному зменшуються. Зокрема, знизилося фінансування системи ЖКГ на 2–4,8%, а також дорожньої та транспортної інфраструктури в усіх обласних центрах. Винятком став лише Миколаїв, де 2021-го планують виділити на дороги на 4,2% більше, ніж торік. Зменшились і витрати на утримання ОМС: на міську раду Запоріжжя піде майже втричі менше коштів, ніж 2020-го, а в Одесі та Херсоні — майже вдвічі.
То чи правильно використали податки?
У Центрі спільних дій вважають, що на це запитання має самостійно дати відповідь кожен житель Запоріжжя, Миколаєва, Одеси та Херсона. Ви самі добре знаєте проблеми вашого міста та можете побачити, чи якісно місцева влада виконує свою роботу. Якщо ви вважаєте, що вона свідомо ігнорує чи не помічає проблем, є кілька способів вплинути на розподіл бюджетних коштів. Це участь у громадських слуханнях, подання власного проєкту на конкурс громадських бюджетів, направлення офіційних звернень до місцевих депутатів, проведення вуличних акцій, залучення громадських організацій, медіа та відомих осіб тощо. Пам’ятайте, що добробут вашої громади залежить в тому числі і від вас.