Пікетування фермерами обласних управлінь Держземагентства та податкової, вперше після велелюдних зібрань Майдану, привернуло до себе увагу. Більш як дві сотні фермерів з Бобринецького, Новомиргородського, Компаніївського, Знам'янського районів тримали гасла: "Що змінилось, як хабарі залишились?", "Землю - місцевим громадам!", "Від податкових пояснень земля краще не родить!". Конкретним приводом для пікетування стала ситуація із землею фермера із села Новоградівки Бобринецького району Андрія Каспришина. Він більше десяти років орендував землю, восени, як справжній хлібороб, зорав її. Термін договору оренди спливав, і Андрій, як належить, подав документи у головне управління Держземагентства, небезпідставно сподіваючись, що він як добросовісний орендар має першочергове право на подовження договору оренди.
Лише пізніше він зауважив, що на його паперах дату прийняття поставили, а номер - ні. На його звернення у Держземагентстві відповідали, що документи розглядаються. Коли ж уже сплив термін його першочергового права на подальшу оренду, виявилося, що документи неправильно оформлені (немає номера), а на землю претендує інша людина.
Фермери розцінили це як продовження політики вибудовування хабарницьких схем і вийшли на пікетування.
Чия земля?
Серед основних вимог - передача всіх земель у власність сільських громад, встановлення меж населених пунктів так, щоб уся земля була врахована, проведення комплексної перевірки законності укладання та переоформлення земельних договорів, публічний звіт про діяльність головного управління Держземагентства у Кіровоградській області за минулий рік. Одним словом, фермери вимагають прозорості у земельних відносинах, припинення хабарництва і зловживань.
Можливо, в інший час це пікетування, незважаючи на масовість, пройшло б непоміченим, та нині атмосфера в суспільстві зовсім інша. До пікетувальників довелося вийти начальнику головного управління Держземагентства в області Антону Куценку, директору департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергію Кореняку, першому заступнику начальника головного управління Міндоходів Сергію Колотусі. Дискусія продовжилася й у прямому ефірі обласної телерадіокомпанії.
Антон Куценко відразу заявив, що договір з фермером Андрієм Каспришиним таки не було подовжено через неправильне оформлення документів (у подібних випадках він вбачає вину сертифікованих інженерів-землевпорядників, які мають допомагати фермерам). Але ситуацію прояснили, і земельну ділянку буде надано тому, хто її обробляв досі.
Ясна річ, не потрібні були б жодні пікетування, якби подібні конфлікти розв'язувались так просто. Олексій Цокалов, голова асоціації фермерів і приватних землевласників Бобринецького району, говорить, що досі існувала негласна такса на подовження договорів оренди - 300 дол. з гектара. Прізвищ, зрозуміло, ніхто не називає, але Богдан Андрющенко, який свого часу добровільно пішов з посади заступника голови облдержадміністрації, стверджує, що обласній владі давалися установки збирати певну суму грошей і передавати на Київ. А як і хто примудрявся їх збирати, це справа того, кому доручалося це робити. Зі свого боку, Олексій Цокалов запевнив, що його колеги, які раніше погоджувалися давати більші чи менші хабарі на вимогу або щоб прискорити вирішення справи, тепер відмовляться це робити.
Зрозуміло, що чиновники відхрещувалися від існування будь-якої корупційної складової, але і Антон Куценко, і його заступник Ігор Збержевецький запевнили, що вони готові надати звіт про діяльність управління за минулий рік, а також ініціюють створення громадської ради, яка контролювала би прийняття рішень і в разі потреби могла б апелювати і до обласної влади, і до правоохоронних органів. Таку раду мають сформувати протягом місяця.
На думку фермерів, з якими погоджується і керівник управління Держземагентства, більш дієвим і ефективним засобом стало би повернення права розпоряджатися всіма землями (включаючи державні землі запасу і резерву, а також водойми) сільським територіальним громадам. Таке право вони мали до 2001 р., потім на якийсь час ці повноваження було передано у відання райдержадміністрацій, а пізніше - Держземагентству. І щоразу, як визнає Антон Куценко, рівень прозорості укладення та подовження договорів на користування земельними ділянками знижувався.
Звісно, забезпечити ідеальний стан і граничну справедливість у цьому питанні навряд чи вдасться, навіть передавши це право сільським громадам (прикладів зловживань, а іноді і просто злочинів у земельних питаннях і за такої системи також відомо немало. - Ред.), але все ж таки фактор колективності у прийнятті рішень, та й активізації самих селян можуть відіграти позитивну роль. Сергій Кореняк запевнив фермерів, що відповідний законопроект МінАПК уже передало до Верховної Ради.
"Врожайність" податкових запитів
Наше головне фіскальне відомство вже давно оголосило, що воно йде назустріч пересічним платникам податків і перетворюється на сервісний центр. Усміхнені красуні повідомляли про це на багатьох білбордах по всій країні. Як же було втілено такі благі наміри? Кількість перевірок, можливо, й скоротилась, але фермери регулярно, як стверджує Олексій Цокалов, іноді й двічі на місяць почали одержувати податкові запити.
- Ми маємо право отримувати від платників податкову інформацію, - пояснює Сергій Колотуха. - Це питання контролю, адже у запитах ідеться про контрагентів, зернотрейдерів, платників ПДВ. Ми повинні відслідковувати й аналізувати цю інформацію.
Сергій Рожкован, голова антикорупційного комітету Бобринецького району, стверджує, що податкова, отримавши відповіді на запити, порівнює операції за поточний період і аналогічний минулих років. У разі збільшення обсягів операцій (а це й врожайність, яка залежить від погоди) від фермерів вимагають надати документи на кожну операцію за останні три роки. Які культури садили, який урожай отримали, яким транспортом вивозили, в яких складських приміщеннях зберігали, які засоби виробництва і на яких підставах були придбані, кому, скільки і чого було продано тощо.
Фермери, ясна річ, обурюються таким прискіпливим контролем, який просто заважає їм нормально працювати. Сергій Колотуха зауважує, що вони мають право не давати відповідей на запити, але тоді виникає підстава для проведення планової перевірки.
Тут варто взяти до уваги ще й такий фактор, як особливість психології сільського трудівника. За словами Олексія Цокалова, із 78 фермерів Бобринецького району тільки він і Віктор Чміленко (загинув на Майдані 20 лютого) знайшли в собі сміливість не відповідати на згадані запити. Решта покірно надають запитувані документи стільки разів, скільки запитів отримують. Як зазначив Богдан Андрющенко, багато залежить від аналітика, який складає подібні запити. Якщо є підстави вимагати ті чи інші документи від конкретного фермера, це одне, але, очевидно, береться максимальна кількість запитань і надсилається всім одночасно. Ніби для перестраховки. Такий підхід переводить у зовсім іншу площину відносини податкової та фермера. Як небезпідставно стверджує Олексій Цокалов, має бути логіка і презумпція невинуватості.
Сергій Колотуха, заявляючи, що треба йти назустріч фермерам, усе ж не погоджується з необхідністю максимально спростити відносини з ними. Мовляв, вони й так перебувають у привілейованому становищі, адже не сплачують податку з прибутку і ПДВ.
І хоча під час розмови, за влучним висловом Богдана Андрющенка, складалося враження, що люди розмовляють різними мовами, однак добре уже те, що така дискусія відбулася. Вона показала, наскільки різняться інтереси, спосіб мислення виробників і чиновників. Для того ж, аби держава була ефективною і комфортною для громадян, цю відмінність слід скорочувати. Ситуація з кіровоградськими фермерами показує, що це непросто. Майдан досяг того, що чиновники тепер більш охоче йдуть на діалог. Але виробляти ефективніші, гнучкіші відносини у кожній галузі, у кожній справі - це велика робота, яка ще попереду.
P.S. Прес-служба Кіровоградської облпрокуратури повідомила, що перевірка діяльності головного управління Держземагентства у Кіровоградській області засвідчила: значна частина рішень щодо виділення громадянам земельних ділянок у власність чи користування є незаконними. Тільки протягом цього року від фізичних і юридичних осіб до управління надійшло 1738 звернень з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення, задоволено лише 283. Торік з 4895 таких заяв задоволено лише 1130. Перевірка поданих заяв і доданих до них матеріалів встановила, що управління відмовляло заявникам з надуманих підстав, не передбачених чинним законодавством. Водночас рішення про задоволення заяв є значною мірою законодавчо необґрунтованими. Більш того, позитивні рішення часто приймалися у тому разі, коли заявник на отримання землі мав високий соціальний статус.