Та навіть за таких умов галузь показала доволі гарні результати. У свою чергу, плани на 2019 р. ще амбітніші, - порівняно з ними навіть хороші поточні результати можуть виявитися лише розминкою.
Перемоги і провали 2018 року
У 2018 р. українська дорожня сфера переживала одразу кілька новацій. Відбулася децентралізація дорожнього господарства - 117 тис. км доріг місцевого значення було віддано в розпорядження обласних державних адміністрацій (ОДА). Натомість на балансі в "Укравтодору" залишилося близько 52 тис. км державних і міжнародних доріг.
Серйозних змін зазнав і механізм фінансування сектору. Цього року в Україні офіційно запрацював Дорожній фонд - структура, основне завдання якої полягає в акумулюванні грошей з акцизів на пальне, що їх платить кожен автомобіліст, а також деяких інших зборів. За ідеєю, ці кошти і так багато років мали б іти виключно на потреби дорожньої сфери. Але в Україні до 2018 р. вони потрапляли до загального державного бюджету, з якого фінансування доріг відбувалося за залишковим принципом.
Дорожній фонд став тим інструментом, який дозволив зробити гроші на дороги цільовим ресурсом. У 2018 р. його загальний розмір становив 32,6 млрд грн, або 50% від усіх відповідних надходжень. Далі частку акцизів та інших зборів, які потрапляють до фонду, збільшуватимуть до 2020 р. до 100%.
Якщо казати про розподіл грошей із фонду, то 35% ідуть на місцеві дороги, 65 - на траси державного і міжнародного значення, а 5% - на фінансування заходів із безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.
На запитання, чому всі 100% акцизів не можна було б одразу спрямувати до Дорожнього фонду, найкраще допоможе відповісти статистика освоєння фінансових ресурсів на місцеві дороги по областях. За будівельний сезон у нас з'явилися лідери - Хмельницька, Вінницька, Чернігівська, Запорізька, Львівська, Харківська та Дніпропетровська області. Наприклад, на Хмельниччині використали всі 100% грошей, на Вінниччині - 98, на Чернігівщині - 97, на Запоріжжі - 94, а на Львівщині та Харківщині - по 92% коштів. Що стосується аутсайдерів, то ними стали Луганська, Одеська, Тернопільська та Миколаївська області. Для прикладу, на Луганщині витратили лише 46% доступних грошей, Одещині - 57, Тернопільщині - 64, а в Миколаївській області - 69%.
На перший погляд, така ситуація може видатися дуже дивною. Чому в державі, яка, за різними оцінками, потребує сотень мільярдів або навіть трильйонів гривень на повне відновлення дорожнього господарства, окремі області не змогли освоїти по 700–900 млн за цілий рік.
Справа полягає в тому, що для багатьох ОДА необхідність займатися ремонтом доріг стала "несподіванкою". Навіть зважаючи на те, що "Укравтодор" проводив відповідні консультації ще з 2017 р., ОДА надто довго визначали найбільш пріоритетні ділянки, оголошували тендери, обирали переможців. Як наслідок, вибрати потенційно доступні суми виявилося просто неможливо за той час, що залишився безпосередньо на будівництво.
Загалом по Україні на дорогах державного і міжнародного значення, які входять до сфери відповідальності "Укравтодору", було виконано всі заплановані роботи. Натомість на місцевому рівні показник становив лише 63%. Тим не менш, існує велика ймовірність, що вже наступного року ми зможемо суттєво покращити цей результат, бо зараз чиновники у кожній області мають уже не лише теоретичні, а й практичні знання щодо необхідних процедур і підготовчих робіт. І навіть коли в 2018 р. вони припустилися певних помилок, то в 2019-му можна буде запобігти повторенню подібного сценарію.
Міжнародні гроші
Одним із серйозних джерел фінансування дорожнього будівництва в Україні є гроші від наших міжнародних партнерів. До їх числа входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Разом із МБРР ми реалізовуємо одразу два проекти. Серед них - "Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху", в рамках якого відбувається капітальний ремонт ділянки траси Харків-Довжанський, а також дороги Стрий-Знам'янка. Загалом у 2018 р. у рамках цього проекту вибірка становила майже 1,8 млрд грн. Також МБРР фінансує "Проект розвитку дорожньої галузі", в рамках якого ремонтуються ділянки траси Київ-Харків, а загальна вибірка на кінець року становитиме майже 860 млн грн.
У свою чергу, ЄБРР та ЄІБ фінансують "Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах по міста Києва". Зокрема, вибірка доступних кредитних ресурсів від ЄБРР має становити 1,25 млрд грн до кінця року, а від ЄІБ - майже 1,35 млрд у разі надходження чергового траншу. До цього проекту, наприклад, входить будівництво обходу міста Житомира, який ми реалізуємо разом із китайським підрядником. Також це транспортні розв'язки на дорогах Київ-Одеса та Київ-Чоп. Проект навіть включає утримання ділянок дороги Київ-Чоп приватним підрядником на основі кінцевих результатів, - так звані контракти OPRC. За кілька років вони чудово зарекомендували себе як пілотні ініціативи, і надалі планується розширити використання такого підходу до утримання доріг.
Щодо роботи із міжнародними кредитами, то загалом вибірка становить майже 100% від запланованих показників. Це дуже добре, адже раніше Україна не могла похвалитися такими результатами. Через це нам доводилося платити за реально не витрачені кошти, як прямо втрачаючи гроші на сплаті відсотків, так і недотримуючи позитивний економічний ефект через меншу швидкість будівництва доріг. Звісно, така ситуація була невигідною для держави, тож покращення показників вибірки є дійсно хорошим досягненням - результатом злагодженої роботи команди спеціалістів.
Міжнародні кредити
Щодо проектів, які фінансуються за гроші іноземних кредиторів, у 2019 р. не варто чекати якихось сюрпризів. Тим не менш, у випадку із дорогами саме відсутність непередбачуваних подій є позитивним і бажаним станом. Річ у тому, що раніше Україна часто не могла дофінансувати ті чи інші проекти. Наприклад, в одному році планували збудувати дорогу. Це було закладено в бюджеті на наступний рік, і будівництво розпочиналось. Але ще через рік знаходитись інші пріоритетні проекти. Роботи зупинялись, а недобудова залишалася стояти в кращому разі рік. У гіршому - до траси поверталися лише тоді, коли це вже було не актуально, а виконана перед цим робота була повністю втрачена.
Натомість у проектів за кошти міжнародних донорів таких перепон немає. Тож у 2019 р. ми плануємо остаточно завершити роботи на трасі Київ-Одеса в рамках проекту з ЄБРР та ЄІБ. Також у 2018 р. було підписано контракт на ремонт ділянки дороги Київ-Чернігів, початок роботи за яким запланований саме на 2019 р.
Інший іноземний підрядник розпочне роботи з капітального ремонту дороги Київ-Харків. У свою чергу, повністю відновленою буде дорога першої категорії Київ-Довжанський. Нарешті планується остаточно завершити роботи, які не були виконані італійським підрядником - фірмою Todini.
Також буде продовжено реконструкцію Північної об'їзної дороги Житомира, в рамках якої відбувається розширення проїжджої частини із двох до чотирьох смуг, а фінансування здійснюється за рахунок кредитних грошей від ЄБРР та ЄІБ.
Загалом у 2019 р. заплановано вибрати близько 5 млрд грн кредитних ресурсів, що приблизно дорівнює показнику 2018-го. Подібна динаміка - це індикатор стабільних темпів, на які виходить українська дорожня галузь.
Проекти "на старті"
У 2019 р. буде продовжено реалізацію п'ятирічної "Програми розвитку дороги 2018–2022". За цей час у країні планується відновити велику кількість трас і магістралей.
Як розповідалося раніше, зараз в Україні кожна область має власний дорожній бюджет. Саме тому регіони розробили власні плани роботи на 2019 р., складені з урахування місцевих потреб і пріоритетів розвитку.
Так, у Львівській області на наступний рік заплановано ремонт дороги Львів-Меденичі. Це траса, яка забезпечить сполучення між Львовом і Трускавцем за найкоротшим маршрутом. Також будуватимуть додаткові з'їзди на об'їзній дорозі Львова та планують розпочати її розширення. Окрім цього, в області хочуть добудувати та реконструювати одразу кілька мостів.
Що стосуються Дніпропетровщини, то у державному бюджеті України на 2019 р. передбачено окрему бюджетну програму на продовження будівництва, зокрема, швидкісного шосе Дніпро-Решетилівка. Продовжаться роботи на ділянці дороги Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв і будівництво Південного обходу Дніпра, мета якого - створити навколо обласного центра напівкільце і збільшити пропускну здатність доріг.
У рамках окремої бюджетної програми у розмірі 500 млн грн відбуватиметься і ремонт дороги від Кропивницького до кордону з Миколаївською областю на Кіровоградщині. Варто додати, що окремою бюджетною програмою передбачено виділення 500 млн грн на капітальний ремонт цієї дороги у Миколаївській області, де вона запланована в бетоні. Таким чином, у рамках двох областей на кінець 2019 р. має бути відремонтовано 2/3 від загальної протяжності дороги.
В Івано-Франківській області планують продовжити ремонт доріг Стрий-Івано-Франківськ, Татарів-Кам'янець-Подільський і Криворівня-Чернівці. Також в області взяли приціл на ремонт мостів, зокрема, тих, які були зруйновані повенями ще в 2008 р. Тобто ми бачимо яскравий приклад того, як саме на сектор впливає децентралізація. На місцях набагато краще видно потреби і проблеми регіону, які часто було б просто неможливо побачити і врахувати із Києва.
Ремонт ділянки дороги Н-08 від Запоріжжя до кордону із Донецькою областю в 2019 р. передбачається фінансувати за рахунок окремої бюджетної програми та коштів Дорожнього фонду. Загалом у межах області розташовано 170 км дороги. Відповідно до очікувань, у 2019 р. буде відремонтовано та приведено до нормативного стану більш як половину її загальної довжини. Також запланований ремонт дороги Василівка-Бердянськ, кошти на який передбачається отримати від митного експерименту.
Повертаючись до дороги Н-08, її ремонт стане пріоритетом і в Донецькій області. В рамках окремої бюджетної програми 600 млн грн буде спрямовано на капітальний ремонт ділянки цієї дороги в області загальною протяжністю 31 км. Також у регіоні пообіцяли звернути увагу на дороги третьої та четвертої категорій. Від моменту початку АТО саме на них припало основне навантаження трафіку, що призвело до їх передчасного руйнування. За словами представників області, для більшості доріг необхідний капітальний ремонт, тобто робити треба виконувати фактично з нуля.
У Житомирській області наступного року планують роботи із середнього і капітального ремонту ділянок доріг Житомир-КПП Виступовичі та Житомир-Вінниця. Також буде продовжено ремонт дороги Н-03 (Житомир-Чернівці), де основний обсяг робіт буде сконцентровано на ділянці Житомир-Чуднів.
У 2019 р. на Волині пріоритетним проектом має стати міжнародна дорога М-19 на маршруті Ковель-Луцьк з інтенсивністю руху від 8000 до 10000 авто на добу. Також наступного року планується продовжити роботи на дорозі Р-15 від Луцька до Нововолинська до кордону з Львівською областю. Окрім того, заплановано роботи на трасі М-07 на маршруті Ковель-КПП Ягодин. Саме цей КПП є найбільшим в Україні на україно-польському кордоні.
Нарешті на Вінниччині наступного року продовжиться реалізація проекту GО Highway на маршруті від Вінниці до Умані.
Загалом 2019 рік має всі шанси стати дійсно успішним для української дорожньої сфери. Загальний обсяг фінансування на рівні озвучених 56 млрд грн є рекордним. І враховуючи, що ОДА набули досвіду, є надія, що використання грошей Дорожнього фонду досягне якщо не 100%, то принаймні 85–90%.
І саме в 2019 р. ми зможемо нарешті остаточно узгодити всі питання щодо концесійного законодавства, і Україна зможе розпочати реальні перемовини стосовно проектів платних доріг, що будуватимуться повністю або частково за рахунок приватних інвесторів. А водії нарешті отримають альтернативні - платні, але швидкі - маршрути з якісним дорожнім покриттям між містами.
У цілому 2019-й може стати першим неперехідним роком із стабільним і прогнозованим фінансуванням, коли результати роботи дорожників буде вже реально видно не тільки в рамках окремих проектів, а й по всій території України.