Наперед вибачаюся перед читачами за завданий біль. Але насправді вибачатися повинне Міністерство оборони Олексія Резнікова, яке під час великої війни, схоже, збільшило апетити щодо розкрадань. Я ж лише розказую про дії тиловиків, які, на мій погляд, спрямовані на підрив боєздатності держави.
У моєму розпорядженні від джерела у ЗСУ опинилась угода Міністерства оборони на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. Наголошу ще раз, мова не про «нуль», одна доставка до якого дійсно може зробити дорожчою будь-яку закупівлю.
Угода вартістю 13,16 мільярда(!) гривень укладена 23 грудня 2022 року, тобто лише кілька тижнів тому (документ 1).
Також у розпорядженні ZN.UA збереглася (до цього «збереглася» ми повернемося нижче) угода на харчування солдатів у цьому самому регіоні 2021 року (документ 2). Тому ми можемо порівняти закупівельні ціни на харчі для військових і з актуальними цінами в магазинах, і з цінами до війни, звісно ж, врахувавши інфляцію.
Для порівняння я обрав мережу магазинів «Сільпо» у спальному районі Києва. До нього продукти з місць їхнього виробництв треба возити так само далеко, як і до військових у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. У продуктовому каталозі для військових загалом сотні позицій, серед яких є і охолоджений осетер. Але ж ми розуміємо, що з усього цього асортименту солдатам поставлятимуть лише прості продукти. Тому саме їх і порівнюватимемо.
Ціни на найбільш ходові харчі виявилися завищеними в 2–3 рази!
Отже, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку.
Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становить 8–9 грн.
Куряче стегно замовили по 120 грн за кілограм, а в магазині — 80 грн.
Причому порівнюємо ми із роздрібними цінами, в які вже закладено і прибуток виробника, і націнку магазину, вони апріорі вищі за гуртові. Більше порівнянь у нашій інфографіці (див. рис. 1). Так, пильний читач зауважить, що у договорі мова не лише про закупівлю, а й про надання послуг харчування. Може тому й дорожче? Ні, якщо ви зануритеся у документ, то побачите, що послуги там дійсно є як окрема стаття видатків у 30 млн грн, тобто 0,2% від загальної суми контракту, навіть не 2% і точно не два рази.
До вторгнення, у 2021 році, ціни в контракті на харчування бійців у цих же областях були такі: яйця по 3,6–3,9 грн за штуку, картопля — 10,56 грн, куряче стегно — 67 грн за кілограм. Навіть якщо зважити на інфляцію, все одно різниця вражає, бо зростання цін за рік становило 26,6%, а не 266. Коли взяти до уваги аномальне подорожчання яєць за рік на 99%, то цьогоріч вони мали би коштувати максимум 8 грн за штуку, а не 17. Та й якщо хтось пам’ятає, почім купував їжу рік тому, то має побачити, що відхилення від ринкових цін на продукти в минулорічному контракті Міноборони було порівняно незначним — до 20%.
Нинішній контракт розміром 13 мільярдів гривень Міноборони уклало з ТОВ «Актив компані». Ця фірма має статутний капітал у тисячу гривень і зареєстрована за адресою масової реєстрації у Києві: по вул. Дегтярівській, 25А, літера Л. 2021 року податкова служба анулювала у цієї фірми свідоцтво платника ПДВ через відсутність поставок і ненадання декларацій.
У 2019 році ТОВ «Актив компані» фігурувало у кримінальному провадженні Нацполіції №12019100100003229. Фірма для участі в тендері на поставку яловичини для установ виконання покарань і слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби буцімто подала підроблений акт, який не відповідав дійсності.
За місяць до укладання цього контракту з Міноборони засновником і директором «Актив компані» став Валерій Миколайович Мелеш із Білої Церкви (Київська обл.). Раніше він був директором Державного підприємства Міністерства оборони «Білоцерківський військовий торг».
Першим засновником «Актив компані» 2016 року була Тетяна Григорівна Шеремет. Раніше вона була директором дочірнього підприємства «Одеський військторг» держпідприємства Міноборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування».
Тобто «Актив компані», найшвидше, є «прокладкою», створеною професіоналами сфери постачання харчів для військових. Ця компанія вже мала дрібні держзамовлення у попередні роки, однак її зірка засяяла лише зараз, коли інформацію про закупівлі Міноборони повністю приховали у Prozorro.
Як зазначалося вище, у розпорядженні ZN.UA зберігся контракт на харчування солдатів 2021 року, тому що про нього тоді робили публікацію. Його абсолютно відкрито було опубліковано у Prozorro. Але з початком російського вторгнення держава вирішила приховати інформацію про всі закупівлі військових, у тому числі і про ті, що здійснювалися у попередні роки. Тепер старі тендери Міноборони виглядають так, як показано на рис. 2.
Не було жодних сумнівів, що і до вторгнення в Міноборони куховарили маржу на мільярдних поставках харчів для солдатів. Не дарма виникали скандали, і монополіст відштовхував конкурентів від корита навіть з допомогою народного депутата від ОПЗЖ Олександра Пономарьова. В нього ще до вторгнення знайшли російське громадянство, а з початком бойових дій він «розчинився» на окупованій території у Бердянську.
Та як уже говорилося, тоді закупівельні ціни публікувались у Prozorro, і їх завищували не так по-хамському, як зараз. А після повного приховування закупівель Міноборони дозволило собі замовляти харчі в 2–3 рази дорожче від ринку. І не на один-два мільярди, а на 13 мільярдів гривень.
Також зазначимо: грудневу угоду з «Актив компані» від імені міністерства підписав Богдан Хмельницький. Це той самий директор департаменту держзакупівель, у якого ще влітку проводили обшуки по справі щодо розкрадань на поставках амуніції для військових. Хмельницький після початку вторгнення, у березні, підмахнув контракт на поставку бронежилетів із турецькою фірмою, а та мала їх отримати від фірми з Бахрейну. Міноборони заплатило 580 тис. дол. авансу, але не отримало взагалі нічого. А після обшуку у Хмельницького у відомстві заявили, що жодних підозр йому не висувалося, тому він і продовжив підписувати угоди далі. В розпорядженні ZN.UA від джерела в Кабміні є документ, схожий на доповідну про розслідування ДБР закупівлі за завищеними цінами та неналежної якості черевиків для військових, де ключовим фігурантом також є пан Хмельницький, і документ про робочу нараду, присвячену питанням постачання у МО та ініційовану першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко (документи 3–5). Ці події серпня 2022-го нам підтвердили кілька незалежних джерел, у тому числі у ДБР. Вочевидь, вони не стали перепоною для подальших зловживань у Міноборони.
Отже, резюмуємо. З початком вторгнення Міністерство оборони отримало повну вольницю на непрозорі закупівлі харчів і речового забезпечення військовослужбовців. Як наслідок маємо закупівлі за завищеними в рази цінами. При цьому Міноборони дозволяє собі приховувати інформацію навіть від Верховної Ради, відмовляючи в інформації щодо закупівельних цін на бронежилети та зимовий одяг.
Виносити подібне на загал у розпал воєнного протистояння — сумнівне рішення. Звісно, якщо МО побажає відповісти на наш офіційний запит, ми доповнимо текст його позицією. Але досі ми не отримали відповідей на жодне із наших питань щодо того, яким чином міністерство аналізує ціни у підписаних контрактах, чим обґрунтовані подібні націнки та якою, на думку відомства є прийнятна маржа для постачальника.
Принагідно нагадуємо читачам, що свого часу міністра оборони Юрія Єханурова звільнили з посади за аналогічну історію із завищеними цінами, описану у ZN.UA. От тільки тоді йшов 2009 рік і війни не було, ані локальної, ані великої. І нинішня ставка як МО, так і Банкової на медійний тренд «погудуть два дні і заспокояться» обурює не менше, ніж розпил армійських грошей.
Усе це за цілковитого відчуття безкарності міністра, який не вилазить з ефірів «Єдиного телемарафону» як спаситель нації. Міністр вважає, що найпопулярніші у бійців ЗСУ дрони «Мавік» абсолютно «бесполєзні». Хоча саме їх волонтери доставляють сотнями, аби наша армія мала очі на фронті. І це більш ніж аргументовано підтверджує у своїй статті для ZN.UA Юрій Касьянов.
Ок, громадськість може допомогти владі і з ціновим контролем, якщо треба. Офісу президента достатньо просто повернути для публікації у Prozorro дані про ціну за одиницю товарів, які купує Міноборони. Не про обсяги контрактів. Не про адреси складів. Лише про ціну картоплі, бронежилетів і берців. Ми допоможемо тиловикам повернутися до норми.
Більше статей Юрія Ніколова читайте за посиланнями.
*Інфографіка до тексту була відкорегована впродовж години з моменту публікації, після виявлення помилок, допущених в процесі її підготовки. За що редакція приносить вибачення. В тексті статті жодних змін не було