Те, що Кремль використовує свої ресурси не тільки для продажу та отримання прибутків, а й для розхитування економічної та політичної стабільності в Європі, принаймні від початку агресії РФ проти України, європейцям відомо достеменно. А в Україні, ба більше, у Польщі, Литві, Латвії, Естонії — країнах «фантомних болів» Кремля, було відомо й раніше.
Механіка використання енергоресурсів з метою розхитати ситуацію в Європейському Союзі сьогодні має економіко-правові чинники. Питання лише в тому, чому європейські урядовці та органи надзору не протидіють зловживанням ринком і не припиняють цього шаленого маніпулятивного тиску на ринкове ціноутворення в ЄС з боку вмотивованих винятково злочинними намірами компаній з РФ? При цьому усвідомлюючи, що ці компанії діють спільно з вищими посадовими особами РФ.
Історія питання
Історія сягає 50-х років ХХ сторіччя, коли було інтенсифіковано видобуток газу, й пов’язують це з відкриттям родовища Гронінген. Запропонований міністром економіки Нідерландів Яном Віллемом де Пусом принцип ціноутворення отримав назву «Гронінгенський». Далі традиційна цінова модель контрактів базувалася на різних даних, що наближали її до ринкової вартості, водночас відбувалося все це за формулами, а не біржовим методом, із застосуванням аналогів заміщення, коригуваннями на податкові відрахування тощо. Переглядалася ціна час від часу.
Усе це дійсно не дуже відповідає сучасній ліберальній економічній моделі й трохи застаріло, будемо відверті. Європейський Союз вирішив змінити цей підхід до ціноутворення, ухваливши так званий Третій енергетичний пакет. Мета — лібералізація ринку, створення прозоріших умов ціноутворення, обмеження монополії.
Поступово частка ринку, де ціноутворення відбувається через попит і пропозицію, на спотовому ринку, почала збільшуватися. Сьогодні вона домінує.
Утім, навіть нині можна виокремити: ціноутворення на базі контрактів, біржове ціноутворення та регульоване ціноутворення. Одночасне існування біржового та контрактного ціноутворення також створює безліч додаткових джерел для зловживання та здійснення тиску на нього.
Головним вигодонабувачем цього безладу, а також матеріального зиску став Кремль і його сателіти на кшталт Угорщини, яких влаштовує існуюча ціна.
Засоби зловживання ринком
Зловживання ринком у цьому разі є таким впливом на процес ринкового ціноутворення, за якого ціна контролюється злочинцем. Засоби можуть бути різними, і перелік їх необмежений. Це і створення видимості обмеженості ресурсу, і управління цим штучним процесом у часі, і кероване вкидання недостовірної інформації на ринок про будь-які зміни, що стосуються впливу на цінові фактори, обсяги, строки, тощо. Головне — створити видимість того, що ціна набуде некерованого зростання, є волатильною, ресурс обмежений, його не вистачить, система не працює та обмежує постачання ресурсу тощо. Все це елементи штучного маніпулятивного контролю за цінами на енергоресурси.
Зиск РФ
Коли ціноутворення стає залежним від спотового ринку, у великого постачальника цього ринку з’являється можливість зловживати своїм домінуючим становищем. І отут уже шахраї отримали всі інструменти для штучного контролю за цінами. Сьогодні РФ цю можливість використовує за двома напрямами економічного фронту: для штучного контролю цін і створення хаосу на фінансових ринках.
Річ у тім, що, знешкоджуючи монопольні становища, європейці водночас забули, що мають справу з державою — уособленням маніпуляцій і зловживань.
Отже, стратегія Кремля у цих війнах інструментально полягає в тому, щоб постійно здійснювати тиск на ціноутворення, штучно його контролювати. При цьому не має значення, що там ще вигадали європейці в сенсі закону. РФ кожного разу здійснюватиме тиск на кожен підхід до ціноутворення. На контрактне — з допомогою маніпулювання формулами, на біржове — засобами штучного контролю (маніпуляціями та незаконним і спекулятивним використанням інсайдерської інформації), зрештою, на регульоване — ідіотським путінським «мерзни-мерзни, вовчий хвіст».
Зазвичай відбувається так: коли ми бачимо коливання цін і значну волатильність, водночас чуємо заяви політичного керівництва РФ про ті чи інші обставини, які впливають на ціноутворення і які або змінилися «раптово», або от-от «зміняться», або ж перебувають у процесі змін. Обставини можуть бути будь-які, не суть важливо, усі вони зазвичай є маніпуляцією навколо цін.
Важливо розуміти, що коли ми розглянемо питання у сукупності — дії політичного керівництва РФ, дії постачальників ресурсів та усіх їхніх афілійованих осіб, то гарантовано дійдемо висновку про узгодженість їхніх дій. Отже, політичне керівництво РФ повинно сприйматися в цьому разі як злочинець, що здійснює штучний контроль над ринковим ціноутворенням. Банальний ринковий шахрай. Причому такого рівня, що дає змогу задіяти щодо нього кримінально-правові засоби контролю, а не лише ринкові та регуляторні.
Захист
Ринкове ціноутворення у ЄС на оптових енергетичних ринках захищене законодавством про зловживання ринком. Це перш за все регламент ЄС 1227/2011 про цілісність і прозорість на оптовому енергетичному ринку (так званий REMIT — regulation on wholesale energy market integrity and transparency), що забороняє зловживати енергетичним ринком. Зокрема, там ідеться: «Будь-яка участь і будь-які спроби участі в маніпулюванні оптовими енергетичними ринками — заборонені…», а «особам, які володіють інсайдерською інформацією щодо оптових енергетичних продуктів, заборонено використовувати таку інформацію для придбання або продажу, вжиття спроб щодо придбання чи продажу, від власного імені чи від імені третьої особи, прямо чи опосередковано, оптових енергетичних продуктів, яких стосується така інформація».
Це і відомий регламент ЄС 596/2014 (так званий MAR II — market abuse regulation), що забороняє маніпулювати ринком і незаконно використовувати інсайдерську інформацію під страхом штрафів і застосування кримінальних санкцій. Так, з огляду на те, що ринки енергоресурсів не є лінійними структурами, навпаки, є глобальними й побудовані різнопланово, з багатьма складовими, деякі неузгодженості та пробіли у законодавстві — на користь маніпулятора. А виокремити потрібно: фізичну складову, пов’язану з переміщенням палива, фінансову складову операційної діяльності, складову вимог щодо прийнятної поведінки. Всі вони самі по собі врегульовані ще низкою регламентів ЄС. Питання виникають при кваліфікації та правозастосуванні щодо кожного окремого сценарію маніпулювання із використанням різного набору складових.
Важливо розуміти, що, окрім політичного забарвлення зловживань, коли Кремль використовує відкрито газ як зброю у неоголошеній війні проти цивілізації, самі по собі дії зі зловживання ринковим становищем передбачають кримінальну відповідальність у ЄС, а також є приводом для застосування санкцій, що вимірюються мільярдами євро.
Вхопити злочинця
Необхідно зазначити, що вхопити злочинця, що завдає ринкової шкоди та отримує від того будь-який зиск, нелегко. Треба доводити зв'язок між діями економічного злочинця та шкідливими наслідками.
Маніпуляції навколо факторів цін не позначаються бирками, їх треба збирати, аналізувати та доводити, що компанії з капіталом походженням з РФ тільки декларують, що займаються лише ринковими практиками та отриманням прибутку. Але важко не означає неможливо! Власне, згадані регламенти створювалися саме для таких і подібних ситуацій.
Чому Європа не відповідає релевантно діям економіко-політичних шахраїв, достеменно незрозуміло, — засоби вона має.
Чим небезпечні ця бездіяльність або несвоєчасна відповідь енергетично-економічному агресорові та несвоєчасне припинення зловживань ринком?
Усі ринки пов’язані між собою видимими ринковими і не тільки зв’язками. В умовах інформаційно-асиметричної реальності шахрай, уособленням якого сьогодні виступає на енергетичному та фінансових ринках РФ, намагається та має можливість заражати дефектною штучною ціною будь-які інші фінансові активи та ринки. Такий вплив може викликати ефект доміно у світі фінансів, спровокувавши, наприклад, кризу ліквідності або й загалом кризу.
Протидіяти зловживанням організованій групі, що діє у складі політичного керівництва та компаній — постачальників енергоресурсів походженням з РФ, треба рішуче та своєчасно, жорстко припиняючи будь-які їхні неринкові дії щодо ціноутворення.
Висновки
Отже, у ситуації тепер уже офіційно оголошеної енергетичної війни Європейський Союз повинен застосовувати релевантні засоби знешкодження російської енергетичної агресії, використовуючи їх відповідно до кожної ситуації.
Зокрема, щодо кожного випадку зловживання ринком має реєструватися відповідна кримінальна справа, розпочинатися кримінальне розслідування, призначатися експертиза для визначення механізмів штучного втручання та розмірів збитків. А весь зиск, отриманий у неринковий спосіб із застосуванням інструментів штучного контролю ринку, — стягуватися з представників цієї «групи впливу» та спрямовуватися на покриття збитків потерпілих осіб.
Загалом адекватна та своєчасна відповідь шахрайській поведінці злочинців походженням з РФ, що здійснюють штучний контроль над ринковим ціноутворенням на енергоринках ЄС, має кожного разу бути відчутною та приводити до зменшення та арешту активів злочинного угруповання. Інакше ресурсна війна Європи з Росією не припиниться навіть після завершення війни РФ з Україною.
Більше статей Олександра Кошового читайте за посиланням.