Лідер Китаю Сі Цзіньпін застеріг від “відокремлення” від Пекіна, відкриваючи в середу, 18 жовтня форум ініціативи "Один пояс, один шлях". Він розкритикував зусилля Заходу, спрямовані на зменшення залежності від китайської економіки. Про це повідомляє Reuters.
Сі також похвалив розпочатий десять років тому грандіозний план розбудови глобальної інфраструктури та енергетичних мереж, що з'єднують Азію з Африкою і Європою сухопутними і морськими шляхами, заявивши, що "креслення перетворилися на реальні проекти".
У форумі беруть участь представники понад 130 країн, переважно з Глобального Півдня, в тому числі кілька глав держав, серед яких найпомітнішим був "любий друг" Сі - президент Росії Владімір Путін.
"Ми виступаємо проти односторонніх санкцій, економічного примусу, відокремлення і розриву ланцюгів поставок", - сказав Сі перед більш ніж 1000 делегатів.
Путін та інші іноземні лідери сиділи разом з ключовими китайськими чиновниками з 25 членів Політбюро в першому ряду, коли Сі виголошував вступну промову.
“Наше життя не стане кращим і наш розвиток не буде швидшим, якщо ми будемо розглядати розвиток інших як загрозу, а економічну взаємозалежність - як ризик", - заявив китайський лідер.
Зменшення залежності від ланцюгів постачання з Китаєм стало ключовим пріоритетом для західних економік, оскільки погрози Пекіна щодо Тайваню підвищують геополітичні ризики в Азії. Перебої в торгівлі під час пандемії також додали нагальності бажанню обмежити залежність від Китаю.
Хоча “Один пояс, один шлях” спочатку мав на меті з'єднати Китай із Західною Європою, високопосадовці ЄС здебільшого відсутні на цьогорічному форумі. Єдиним присутнім главою держави від блоку був популістський лідер Угорщини Віктор Орбан. Серед інших помітних учасників - міністр торгівлі талібів Хаджі Нуруддін Азізі.
"Китай зараз більше зацікавлений у розвитку Афганістану, тому ми більше співпрацюємо з Китаєм. Китайці більше зацікавлені в економічних справах, тому ми тут", - сказав Азізі журналістам на церемонії.
Скептицизм Заходу
На думку аналітиків, скептицизм Заходу щодо грандіозних планів Сі пов'язаний з підозрами щодо того, яким чином він розширить глобальний вплив Китаю. Китай часом жорстко реагує на критику “Один пояс, один шлях”, заявляючи, що вона несе в собі антикитайські упередження і бажання стримати зростання Пекіна, ігноруючи при цьому те, що, за його словами, є справді добрими намірами.
У промові, яка прозвучала після виступу Сі, Путін похвалив “Один пояс, один шлях” і закликав до глобальних інвестицій у північний морський шлях, який, за його словами, може поглибити торгівлю між Сходом і Заходом. Кілька європейських чиновників покинули залу, коли Путін піднявся на сцену.
Сі робить "Один пояс, один шлях" екологічнішим, переходячи від проектів з великими витратами, таких як дамби, до високотехнологічних, таких як цифрові фінанси і платформи електронної комерції.
За словами аналітиків, мета полягає в тому, щоб сприяти ширшому просуванню багатополярного світового порядку, який надає Глобальному Півдню більше повноважень, а не такого, в якому домінує Вашингтон і його союзники.
За словами аналітиків, “Один пояс, один шлях” також став більш зосередженим на таких питаннях, як зміна клімату і штучний інтелект, оскільки Сі прагне використовувати його для поширення китайських ідей про управління і досягнення консенсусу навколо норм і моделі розвитку Пекіна.
У середу Сі посилив ці тенденції, пообіцявши "поглибити співпрацю в галузі зеленої інфраструктури, енергетики і транспорту" і "висунути глобальну ініціативу з управління штучним інтелектом".
Раніше повідомлялося, що лідери ЄС взяли на себе зобов'язання зменшити залежність блоку від Китаю і обговорили, як досягти балансу між "зменшенням ризиків" і співпрацею в таких сферах, як зміна клімату. У березні глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зростання впливу Китаю вимагає від Європи "зменшення ризиків" як в економічному, так і в дипломатичному планах. Головний дипломат Китаю закликав ЄС прояснити свою позицію щодо партнерства з Пекіном.
Започаткування всеосяжного стратегічного партнерства між ЄС і Китаєм у 2003 році обіцяло вивести зв'язки сторін за межі торгівлі та інвестицій. Але з 2019 року ЄС називає Китай "економічним конкурентом" і "системним суперником", а тісні відносини Пекіна з Москвою після вторгнення РФ в Україну ще більше спонукають до обережності.