Приїзд китайського лідера Сі Цзіньпіна до Белграда в рамках європейського турне викликав безпрецедентний ентузіазм у Сербії – країні, яку часто вважають одним з найвідданіших союзників Китаю в Європі.
«Я сказав йому, що як лідера великої держави його зустрічатимуть з повагою в усьому світі, але такої шани і любові, яку він зустріне в нашій Сербії, він не знайде більше ніде», – сказав президент Александар Вучич після церемонії зустрічі, передає POLITICO.
Сербія виділяється як країна, яка першою прийняла китайські інвестиції в Європу – масштабні інфраструктурні проекти, як будівництво автомагістралей, металургійного заводу і гірничодобувного басейну. Однак це розширення дорого коштувало Сербії, яка накопичила борговий тягар у розмірі близько 3,7 мільярда євро через поширену практику об'єднання китайських інвестицій у кредитні схеми.
Сербія також є єдиною європейською країною, яка придбала китайські системи протиповітряної оборони HQ-22 «Hong Qi», що викликає подив через складність їх інтеграції в європейські системи озброєнь.
Приїзд Сі був зустрінутий суворими заходами безпеки, які фактично зупинили сербську столицю: понад 6 500 поліцейських були розміщені в ключових точках уздовж маршруту візиту, надаючи китайському правителю величі, що відповідає його меті посилити значення країни на Заході.
Сербія, відома своїми тісними зв'язками з Росією і частою критикою політики Брюсселя, виявляється корисним інструментом у цьому прагненні, незважаючи на свій скромний розмір і економічний вплив.
«Цей візит показує, що Сербія проміняла Росію на Китай, коли мова йде про її головного партнера, щоб торгуватися із Заходом. Повномасштабне вторгнення в Україну поставило сербсько-російські відносини під пильний контроль, тому уряд бачить вигоду в тому, щоб частіше розігрувати китайську карту, оскільки вона вважається менш провокаційною», – сказав Вук Вуксанович, експерт з китайсько-сербських відносин і старший науковий співробітник Белградського центру політики безпеки.
За його словами, Балкани, і Сербія зокрема, стали ще більш цікавими для Китаю зараз, коли одна гілка ініціативи «Один пояс, один шлях» через Росію і Білорусь була фактично відрізана повномасштабним вторгненням в Україну.
Нагадаємо, 8 травня Китай і Сербія домовилися про «спільне майбутнє» під час візиту Сі Цзіньпіна до цієї балканської країни. Дві країни підписали 29 угод, що сприяють правовій, нормативній та економічній співпраці.
Економічний прагматизм Німеччини, лідерські амбіції Франції, недвозначну відданість союзників Китаю та Росії в Європі (Угорщини та Сербії) – весь арсенал наявних на сьогодні можливостей Пекін майстерно застосовує, аби м’яко просувати власне бачення спільної долі для людства та свої глобальні ініціативи, які так суперечать цінностям західної цивілізації. А що ж наші європейські партнери? Про настрої й тенденції співпраці деяких країн, що намагаються зберегти вигідні відносини з Піднебесною, пише кандидатка політичних наук Юлія Климишин у статті «Колискова Китаю для Європи» на ZN.UA.