UA / RU
Підтримати ZN.ua

Оборонні витрати Китаю зростуть на 7,2% — найбільше за останні п'ять років

Сі продовжує посилення армії країни.

Оборонні витрати Китаю зростуть на 7,2% у 2024 році — найбільше за останні п'ять років, на тлі ознак того, що корупція підриває військову модернізацію країни, повідомляє Bloomberg.

Читайте також: Китай посилює тиск на Тайвань на тлі наближення інавгурації нового президента острова — Reuters

Очікується, що цього року військові витрати китайського уряду зростуть до 1,67 трильйона юанів (231 мільярда доларів США), йдеться у звіті Міністерства фінансів. 

Китайський лідер Сі Цзіньпін встановив 2027 рік як крайній термін для того, щоб військові його країни стали "силами світового класу" - які, за словами дипломатів Пекіна, зосереджені на обороні. Проте зростають сумніви щодо того, чи не заважає корупція досягненню таких амбіцій. Китайські ЗМІ писали, що країна продовжить боротьбу у "важкій і тривалій війні з хабарництвом" у межах збройних сил, ця обіцянка пролунала після того, як оборонний сектор потрясла низка кадрових перестановок.

За останні місяці без пояснення причин були замінені міністр оборони та два генерали ракетних військ. Також Китай виключив кількох високопоставлених керівників військових державних підприємств із найвищого політичного консультативного органу.

За словами американської розвідки, масштабна “чистка” в Китаї відбулася після того, як було виявлено, що хабарництво перешкоджає модернізації армії країни, яку просуває Сі.

Корупція в Ракетних військах і в усій оборонно-промисловій базі країни була настільки масштабною, що, на думку американських чиновників, Сі навряд чи замислюватиметься про масштабні військові дії в найближчі роки, ніж це могло б бути в за інших умов.

Читайте також: Центральна Азія — "чорний хід" Росії для поставок товарів військового призначення з Китаю — The Wall Street Journal

Прогнозоване зростання оборонного бюджету означає, що він і надалі становитиме лише близько 1,2% ВВП, що нижче 2% річного показника, який НАТО встановлює для країн-членів.

Проте витрати Китаю на армію зростали щонайменше на 6,6% щороку протягом останніх трьох десятиліть, хоча аналітики стверджують, що реальна цифра значно перевищує оголошену офіційну, частково через те, що не враховуються витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. Провінції Китаю також роблять невеликий внесок в оборонні витрати.

Китай зараз має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю кораблів і поповнює його авіаносцями. Китай, США і Росія - єдині країни, що виробляють винищувачі п'ятого покоління. А минулого тижня Штати заявили, що Пекін нарощує свій військовий потенціал у космосі із "запаморочливою швидкістю".

Прем'єр Державної ради Китаю Лі Цян у вівторок, 5 березня, заявив, що уряд рішуче налаштований зробити армію країни готовою до бою.

"Збройні сили посилять всебічну військову підготовку і бойову готовність, а також рішуче захищатимуть національний суверенітет, безпеку та  інтереси розвитку", - сказав він.

Посилення фінансової підтримки армії Китаю відбувається на тлі тривалої військової напруженості у відносинах із США, особливо навколо Тайваню, хоча ситуація пом'якшилася після зустрічі Сі та Байдена в листопаді минулого року.

З серпня 2022 року Пекін двічі проводив масштабні навчання навколо Тайваню. США та їхні союзники також іноді вступають у напружені сутички з літаками і кораблями армії Китаю в Південно-Китайському морі. 

Минулого тижня китайська державна газета Global Times написала, що збільшення оборонного бюджету є виправданим, вказавши на напруженість у Південно-Китайському морі й Тайванській протоці.

Читайте також: Південно-Китайське море — наступне випробування рішучості США — Bloomberg

Раніше повідомлялося, що китайський лідер Сі Цзіньпін закликав військових своєї країни поглибити планування бойових дій, щоб збільшити шанси на перемогу в реальній війні.

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає "виплекати сад світової Сі-вілізації". Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського "Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?".