Минулого тижня Китай виступив з найгострішою критикою на адресу Росії з того часу, як президент РФ Владімір Путін вторгся в Україну. Однак будь-які припущення про те, що китайський лідер Сі Цзіньпін змінює свій погляд на війну, є видаванням бажаного за дійсне.
Критика пролунала 4 серпня після інциденту з китайськими громадянами, серед яких був популярний відеоблогер, яким було відмовлено у в'їзді з Казахстану в Росію на прикордонному пункті пропуску. На відеозаписі, широко поширеному в китайських соціальних мережах протягом вихідних, видно, як російські прикордонники обшукують валізи, а один з мандрівників заявив, що відчуває себе так, ніби з ним поводяться, як зі злочинцем, повідомляє Bloomberg.
«Жорстокі і надмірні дії російських правоохоронних органів у цьому інциденті серйозно порушили законні права та інтереси китайських громадян», – заявило посольство Китаю у Москві.
І хоча ця заява була незвично різкою, вона навряд чи свідчить про більш широкі зміни в позиції Пекіна. Сі послідовно погоджується з причинами Путіна для розв'язання війни – не в останню чергу тому, що Пекін бачить, як США та їхні союзники зміцнюють зв'язки з Тайванем.
За словами Генрі Ван Хуйяо, засновника дослідницької групи Центру Китаю і глобалізації, що базується в Пекіні, відносини між Китаєм і Росією є більш багатошаровими і нюансованими, ніж багато хто на Заході розуміє.
«Китаю необхідно підтримувати добрі відносини з Росією. Але це не означає, що вони підтримують все, що робить Росія», – сказав він.
Сі, який незадовго до вторгнення Путіна підписав договір про дружбу «без обмежень», намагався зобразити Китай як нейтрального посередника щодо України, оприлюднивши свій мирний план з 12 пунктів, що включав заклики поважати суверенітет, сприяти експорту зерна і припинити всі бойові дії. Хоча дорожня карта була широко розкритикована США та їхніми союзниками, вона здобула Сі авторитет серед так званого Глобального Півдня і забезпечила Китаю місце на переговорах щодо України, які приймала Саудівська Аравія цими вихідними.
Китай відправив делегацію на чолі з ветераном дипломатії Лі Хуеєм до Джидди, щоб приєднатися до більш ніж 40 країн, включаючи США і європейські держави, але не до Росії. Хоча дискусії не принесли конкретних кроків, спрямованих на припинення війни або відмову від територіальних завоювань Росії, вони продемонстрували успіх Сі у протидії зусиллям США, спрямованим на ізоляцію Пекіна через його відносини з Росією.
Тим не менш, у Китаю є кілька причин бути роздратованим Путіним, зокрема, його рішення розірвати угоду, яка дозволяла експорт зерна через Чорне море, що призвело до проблем з постачанням продовольства, які також впливають на Китай. І це лише частина проблеми, на думку Раффаелло Пантуччі, старшого наукового співробітника Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама в Сінгапурі.
«Головною проблемою залишається непередбачуваність довгострокового характеру конфлікту. Війна дестабілізує світ, і це погано з точки зору Пекіна, як би йому не подобався відволікаючий ефект, який вона чинить на увагу Заходу до Китаю», – каже він.
Китай також зробив деякі економічні кроки назустріч Україні, хоча й не до такої міри, щоб наблизитися до торговельних зв'язків з Росією. Минулого місяця заступник міністра торгівлі Китаю зустрівся з заступником міністра економіки України в Пекіні, пообіцявши збільшити імпорт товарів з України та розвивати взаємовигідне економічне і торговельне співробітництво з країною. Китайський експорт в Україну в червні склав майже $233 млн, що нижче за максимальний показник січня минулого року, який становив $1,2 млрд.
На противагу цьому, експорт Китаю до Росії в червні досяг нового історичного місячного максимуму в 69 млрд юанів ($9,6 млрд). Імпорт сирої нафти з Росії зріс на 8,2% в місячному обчисленні до рекордних 10,50 млн тонн в червні, згідно з митними даними.
Також Китай і Росія також поглиблюють військову співпрацю. На вихідних обидві країни відправили 11 патрульних кораблів ВМС до Аляски, що стало сьомими двосторонніми військовими навчаннями між двома ядерними державами в цьому році. Вони також встановили нову віху у співпраці, відзначивши найбільшу кількість спільних військових навчань за останні два десятиліття між сусідами.
Водночас Сі не боїться завдати удару у відповідь Росії – особливо якщо її дії можуть становити загрозу його внутрішньому становищу або змусити його виглядати слабким. Прикордонний інцидент показав, що багато користувачів соціальних мереж у Китаї скептично ставляться до того, що Росія варта всіх тих неприємностей, які Пекін отримує від США та їхніх союзників.
Хештег про реакцію Китаю на інцидент набрав майже 50 мільйонів переглядів на платформі Weibo (аналог Twitter), і в якийсь момент увійшов до десятки найбільш запитуваних тем. Відеоролики, розміщені в соціальних мережах партійними ЗМІ, такими як Beijing Youth Daily, в основному зосереджувалися на жорстокому поводженні з мандрівниками, перегукуючись із заявою посольства про те, що така поведінка не відповідає «нинішній дружній ситуації» між Китаєм і Росією.
Хоча відносини з Росією «занадто важливі для Китаю, щоб кинути Володимира Путіна під автобус», Сі також повинен показати своєму народу, що він буде відстоювати його інтереси, сказав Алєксандр Габуєв, директор Євразійського центру Карнегі.
«Різко сформульована заява – це не сигнал самій російській владі, а скоріше реакція і сигнал китайській внутрішній інтернет-громадськості про те, що уряд Сі Цзіньпіна і МЗС рішуче захищає права китайців, незалежно від того, хто є порушником. Будь то вороги, як Захід, чи друзі, як Росія», – сказав Габуєв.
Нагадаємо, що китайський блогер із майже мільйоном підписників на Douyin (китайська версія TikTok) опублікував відео, в якому описав свої випробування на російсько-казахстанському прикордонному пункті пропуску. «Тепер у нас є глибоке розуміння широкої і глибокої дружби між Росією і Китаєм», сказав він.
У травні директор з глобального прогнозування Economist Intelligence Unit Агата Демаре у статті для Foreign Affairs висловила думку, що Китай не врятував Росію, а заявлена «дружба без обмежень» виявилася економічно однобокою. Раніше NYT повідомило, що лідер Китаю Сі Цзіньпін вказав президенту РФ Владіміру Путіну де знаходяться межі їхньої «безмежної» дружби.