Китай знизив гербовий збір на торгівлю акціями вперше з 2008 року, що стало важливою спробою відновити довіру до другого за величиною фондового ринку у світі. Про це повідомляє Bloomberg.
Збір, що стягується з біржових торгів, буде знижено вдвічі з 28 серпня, йдеться в заяві уряду Китаю, опублікованій у неділю, 27 серпня. Торгові майданчики “кипіли” в очікуванні зниження збору з того часу, як минулого місяця Пекін дав рідкісну обіцянку "оживити ринки капіталу і підвищити довіру інвесторів".
Скорочення може спровокувати різке зростання на китайському фондовому ринку обсягом 9,6 трильйона доларів, який дуже чутливий до політичних змін, що впливають на його ліквідність. Зниження збору є благом для китайських брокерських компаній, а також хедж-фондів, які використовують стратегії швидкої торгівлі.
Влада Китаю намагається повернути інвесторів, які розчарувалися в активах країни на тлі зростання тривожних ознак в економіці - від падіння цін на нерухомість до слабких показників споживання. Іноземні інвестори продавали акції Китаю на чистій основі протягом 13 сесій поспіль до середи, 23 серпня, що є найдовшим зафіксованим періодом, свідчать дані, зібрані Bloomberg.
Фондовий індекс CSI 300 знизився приблизно на 4% у 2023 році після низки річних втрат і відстає від ширшого індексу акцій в Азії приблизно на шість відсоткових пунктів. Цього місяця влада Китаю закликала провідні фінансові установи країни, включаючи пенсійні фонди та великі банки, збільшити інвестиції в акції для підтримки ринку.
Вони також рекомендували менеджерам взаємних фондів збільшити обсяги купівлі власних акцій, знизити комісійні збори за операції з акціями та заохочували компанії активізувати викуп акцій.
У минулому Китай кілька разів коригував гербовий збір на торгівлю акціями. У травні 2007 року він підвищив збір до 0,3%, щоб стримати ажіотаж, який приваблював понад 300 тисяч нових інвесторів щодня. У квітні 2008 року уряд країни знизив збір до 0,1%, щоб підтримати ринок після падіння, що спричинило зростання наступного року.
На початку 2022 року поширювалися надії на те, що економіка Китаю, а отже, і світова економіка, готова до підйому після трьох років суворих обмежень від політики «нульового COVID», яка пригнічувала попит, перешкоджала виробництву, розхитувала ланцюги постачання і спричинила найзначніше сповільнення економіки країни з часів початку ринкових реформ наприкінці 1970-х років.
Спочатку деякі галузі китайської економіки справді зростали. У перші кілька місяців 2023 року зріс експорт, і здавалося, що навіть ринок житлової нерухомості, який невпинно падав, нарешті відштовхнувся від дна. Але наприкінці другого кварталу останні дані про ВВП показали зовсім іншу картину: загальне зростання було слабким і, схоже, мало тенденцію до зниження. Обережні іноземні інвестори і обмежені в фінансах місцеві органи влади в Китаї вирішили не підтримувати початковий імпульс, пише Foreign Affairs.