Легко забути, що на початку президентства Джо Байден здійснив спробу "навеcти мости" з Путіним, встановити з ним контакт, йдеться в статті Financial Times. Матеріал присвячений спробам Вашингтона у формуванні спільного фронту проти Китаю з намаганням оминути пряму конфронтацію. А також тому, що війна в Україні значно ускладнила пошук рішень для екзистенційних загроз. Про які саме йдеться?
Оглядач видання Едвард Люс, який є автором книг «Відступ західного лібералізму» та «Америка в епоху падіння» зазначає, що під час передвиборчої кампанії 2020 року нинішній американський президент уникав згадок про Москву як геополітичного суперника, зосередившись загалом на Пекіні.
“Усю увагу привернув Китай. На Женевському саміті зі своїм російським колегою в червні 2021 року президент США доклав чимало зусиль, щоб потішити самолюбство президента РФ, навіть назвавши Росію “великою державою”.
Далі слідувало виведення американського контингенту з Афганістану, що не додало йому популярності.
Один з найнебезпечніших моментів після Холодної війни
У цій статті FT вбачають деякий зв’язок між виходом США з цієї близькосхідної країни і вторгненням РФ 24 лютого 2022 року:
“Оглядаючись назад, стає зрозуміло, що дві, здавалося б, не пов’язані між собою події — позитивний настрій Байдена щодо Росії та його відхід з Афганістану — підкріпили рішення Путіна вторгнутися в Україну. Захід, на думку Путіна, навряд чи відреагує на заплановану ним анексію України більш рішуче, ніж на Крим у 2014 році. Через шістнадцять місяців російської «спеціальної військової операції» світ перебуває під більшим ризиком конфлікту великих держав, ніж після найнебезпечніших моментів холодної війни”, - ділиться своїми думками Люс.
Хоча нині експерти з геополітики сходяться на тому, що розмови про відродження “ліберального міжнародного порядку” — певне донкіхотство, сучасний світ навряд чи може собі дозволити пряму війну між Вашингтоном і Пекіном. Тут автор наштовхує на певні паралелі з Pax Britannica — періодом відносного миру в Європі та світі в 1815–1914 роках, впродовж якого Британська імперія повністю домінувала на морі та контролювала більшість морських торговельних шляхів. Судячи з усього, віддаючи цю домінуючу нинішню роль американцям.
Виклик, який стоїть перед США та їхніми західними союзниками, є потрійним.
- Перший – це збереження єдності Заходу проти Путіна.
- Другий виклик для Заходу полягає у формуванні спільного фронту проти Китаю, не переростаючи в пряму конфронтацію.
- Третім завданням Заходу є пошук рішень для екзистенційних загроз, з якими стикається людство, починаючи з глобального потепління . Навіть без реваншу геополітики це був би крутий підйом. Але війна в Україні та зростання напруженості з Китаєм значно ускладнили ситуацію.
Глобальний Південь як платформа боротьби Китаю і США
Платформою для боротьби за впливи Китаю і США нині вважається Глобальний Південь. Це економічний неологізм, який позначає країни в Азії, Африці, Латинській Америці та Карибському басейні, які Світовий банк вважає з низьким або середнім доходом.
Цей регіон дуже сприйнятливий і до наслідків війни Кремля проти України. Зростання цін на енергоносії та продовольство підштовхнуло цей залежний від зовнішніх впливів регіон регіон до кризи боргу.
Автор вважає, що колективний Захід може розіграти карту в цьому регіоні, при цьому роблячи добре діло на кшталт фінансування «зеленої» енергії, полегшення боргів і тд. Це додало б йому козирів у великій грі з Китаєм, який також перебуває у вічних спробах поширити своє домінування в регіоні. .