За 2013 р. у Верховній Раді було зареєстровано 2149 законопроектів. З них лише 154 (тобто 7,1%) ухвалені парламентом у цілому.
Експерт Інституту законодавства Верховної Ради доктор держуправління, професор Валерій ВОРОТІН склав рейтинг ТОП-5 ключових законодавчих ініціатив 2013 р., які могли б позитивно вплинути на економіку країни, але, на жаль, не пройшли "парламентського сита".
Ініціатива 1. Боротьба
з корупцією - Національне антикорупційне бюро
У рейтингу Transparency International Україна за рівнем корупції у 2013 р. посідала 144-те місце серед 177 країн. Причому за 2013 р. її показники навіть погіршилися.
Відповідно до профільного антикорупційного закону, координувати боротьбу з корупцією в Україні повинен спеціально уповноважений орган. Але його досі немає (якщо не рахувати Національного антикорупційного комітету при президентові України - органу з незрозумілою природою й формальними повноваженнями). Одним з непоганих варіантів вирішення цього питання був законопроект №2218 (його підтримали лише 166 депутатів), що пропонував створити Національне антикорупційне бюро (з підпорядкуванням Верховній Раді) як єдиний антикорупційний державний правоохоронний орган зі спеціальним статусом.
У законопроекті було розписано процедури створення Бюро та призначення його голови, спеціальні механізми контролю його діяльності. Співробітникам Бюро надавалися повноваження проводити оперативно-пошукову роботу й досудове розслідування діянь, пов'язаних з корупційними правопорушеннями.
Ініціатива 2. Держзакупівлі: нижча планка й боротьба
з конфліктом інтересів
За даними Національного інституту стратегічних досліджень, держава щорічно витрачає до 18% ВВП на державні закупівлі. За підрахунками СБУ, корупційні втрати держави при держзакупівлях становлять від 35 до 52 млрд грн щорічно. Тільки за перше півріччя
2013 р. 44% всіх закупівель державних, комунальних, казенних підприємств проводилися без дотримання тендерних процедур - у т.ч. за рахунок дроблення тендерних лотів. Нагадаємо, що згідно зі ст. 2 профільного закону, він поширюється на закупівлю товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн, будівельних послуг - від 300 тис. грн, робіт - від 1 млн грн.
Тут було кілька цікавих ініціатив. Перша - законопроект №2680 (не внесений до порядку денного). Запропоновано вдвічі знизити мінімальну планку для використання закону про держзакупівлі, поширити закон на закупівлі держпідприємств (навіть якщо за рахунок власних коштів), створити електронний каталог переможців держзакупівель, надати громадським організаціям доступ до інформації про конкурсні пропозиції.
Друга - законопроект №3381 (голосувань не було). Запропоновано, по-перше, механізм максимальної ціни: за 10 днів до дати торгів покупець звертається до органів статистики, щоб дізнатися про ринкову ціну товарів і послуг, які купує; ціна покупки не може перевищувати вказану ринкову ціну більше ніж на 10%. По-друге, чіткіше обумовлено можливості дроблення тендерних лотів.
Третя - законопроект №2443 (рішення профільного комітету - доопрацювати). Запропоновано істотно скоротити можливості для закупівлі в одного учасника (понад 90% усіх тендерів відбувається за такою процедурою) і запровадити санкції за ненадання інформації про конфлікт інтересів.
Ініціатива 3.
Тютюнові вироби: запровадження мінімальних цін
За останні роки держава підвищувала акцизи на тютюнові вироби серйозно й часто. Тільки за останні три роки мінімальне акцизне податкове зобов'язання щодо сигарет зросло майже вдвічі. Але це не привело до очікуваного зростання цін на тютюнові вироби. У результаті - бюджет недоотримує податки, а рівень куріння знижується не надто швидко.
Щоб розв'язати цю проблему, представник президента у Верховній Раді народний депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко запропонував запровадити мінімальні роздрібні ціни на сигарети (поправку №209 до законопроекту №3000 не прийнято) -
11 грн (для сигарет із фільтром) і 5 грн (без фільтра). За порушення - штраф від 1 тис. грн.
Мінімальні ціни на сигарети - на рівні 10 дол. за пачку - було встановлено наприкінці 2013 р. у Нью-Йорку з ініціативи мера Майкла Блумберга. У ЄС мінімальні ціни діяли в Італії, Німеччині й Австрії.
Запровадження мінімальних цін додатково принесло б у бюджет 1,5 млрд грн (за рахунок зростання бази оподаткування). Бюджетний комітет відхилив поправку. Імовірно, ця пропозиція з'явиться знову з ініціативи борців з курінням, які не вважають нормальною ситуацію, коли пачка сигарет в Україні коштує дешевше, ніж багато харчових продуктів.
Ініціатива 4. Енергоефективність - запровадження енергопаспортів
для будинків
За даними Мінрегіонбуду, ефективність використання енергетичних ресурсів у житловому фонді України в три-п'ять разів нижча, ніж у розвинених країнах. Майже 80% житла потребує серйозного поліпшення енергоефективності.
1 лютого 2011 р. Україна стала повноправним членом Енергетичного співтовариства і зобов'язалася, зокрема, імплементувати Директиву 2010/31/ЄС щодо енергетичних характеристик будинків. Спільними зусиллями уряд і проект USAID "Реформа міського теплозабезпечення в Україні" розробили законопроект №0856, яким запропонували запровадити паспорти енергетичної ефективності будинків з терміном дії
10 років. Мета - провести енергоінвентаризацію житлового фонду і в подальшому посилити контроль за енергоспоживанням. Наявність такого паспорта була б обов'язковою при зведенні нових будинків, а також при капремонті, реконструкції, відчуженні або оренді будинків.
Законопроект пройшов перше читання, але в другому ("за" проголосувало лише 188 депутатів) його повністю зняли з розгляду.
Ініціатива 5.
Ліквідація схем
ухилення від податків
з використанням компаній, створених на Кіпрі
Від самого початку роботи парламенту сьомого скликання було зареєстровано два схожі законопроекти (№0002 і 0002-1, відхилені в червні 2013 р.) про денонсацію Угоди між урядом СРСР та урядом Республіки Кіпр щодо запобігання подвійному оподаткуванню доходів і майна. Завдяки цьому документу вітчизняні олігархи з початку 1990-х і донині могли вільно й без шкоди для свого інтересу виводити за кордон мільярди доларів. За даними НБУ, тільки в 2010-2011 рр. на Кіпр було виведено 51,5 млрд дол. За словами народного депутата, члена комітету Верховної Ради з податкової та митної політики Сергія Терьохіна, в основному використовувалися схеми виплати винагороди за використання прав інтелектуальної власності та переведення коштів українськими банками своїм кіпрським "дочірнім" і "материнським" компаніям. Назад в Україну, у вигляді інвестицій, поверталося в 10 разів менше.
На жаль, замість цієї ініціативи, парламент вирішив ратифікувати нову угоду з Кіпром. Попри те, що деякими нормами передбачалося запровадити мінімальні податки на репатріацію дивідендів, основні схеми з роялті та банківськими операціями залишилися колишніми.