UA / RU
Підтримати ZN.ua

Оштрафувати й донарахувати: митниця, податкова, правоохоронці, як і раніше, тиснуть на бізнес, та є й позитивний тренд

Автор: Віктор Конев

Кількість скарг до Ради бізнес-омбудсмена (РБО) скорочується: у липні—вересні 2024 року — 278 скарг, або на 97 звернень менше порівняно з другим кварталом 2024-го та на 62 менше порівняно з третім кварталом 2023 року. Така тенденція може свідчити про позитивну динаміку вирішення проблем бізнесу. Хоча… це може говорити й про те, що бізнесу стало менше. Справді, якщо ті, хто контролює та наглядає, дотиснуть легальний український бізнес до нуля, то й скарги обнуляться.

Читайте також: Деякі народні депутати легалізовують незаконно зароблені гроші через гральний бізнес ‒ Южаніна

Податкова

Упродовж липня—вересня проблеми з податковою службою стали причиною 59% усіх скарг підприємців до Ради бізнес-омбудсмена — 165 звернень. РБО зазначає, що явно проглядається тенденція до зниження кількості скарг — на 21 скаргу менше порівняно з другим кварталом поточного року. Водночас чітко видно, що система адміністрування ПДВ і досі залишається проблемою для значної кількості підприємців. Скарг на роботу СМКОР (автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків) менше не стало.

І теми скарг усе ті самі: блокування податкових накладних, невиконання судових рішень про реєстрацію накладних, включення компаній до списку ризикових платників. Після деякого зниження протягом двох кварталів поспіль кількість таких звернень знову зросла до рівня першого кварталу — 103 скарги.

Читайте також: Кредити для бізнесу: як оцінюють перспективи банкіри

Після публікації результатів розслідування про проблеми СМКОР Рада постійно відслідковує зміни в системі ПДВ та їхній вплив на бізнес. Вона підтримує зв'язок із Міністерством фінансів і Державною податковою службою, насамперед щодо конкретних кроків із усунення недоліків у СМКОР і поліпшення взаємодії податкових органів із платниками. З моменту виходу звіту щодо СМКОР Рада зазначила важливі зміни в системі:

Проаналізувавши отриману від ДПС статистику, Рада спостерігає тенденції до зменшення кількості випадків блокування податкових накладних: після стрибка до 0,96% у червні поступове зниження до 0,62% у вересні 2024-го. Такі показники свідчать про поліпшення в сфері реєстрації накладних. Із зупинкою реєстрації в третьому кварталі 2024 року зіштовхнулися близько 9,4% платників, що відчутно менше за показники 2022-го (тоді блокування накладних торкнулося близько третини платників), але трохи більше, ніж за червень 2024 року (8,74%).

Читайте також: Дроблений бізнес в Україні: корпоратизуватися або зникнути?

Правоохоронці

Скарги на дії або бездіяльність правоохоронців традиційно посідають друге місце в загальній структурі звернень бізнесу до РБО. У звітному кварталі кількість скарг бізнесу на правоохоронні органи досягла 15% (41 звернень) проти 11% (32 скарги) у другому кварталі та 14% (48 скарг) у першому кварталі. Упродовж липня—вересня 2024 року Рада мала справу зі зверненнями компаній на процесуальні зловживання та бездіяльність органів прокуратури і Національної поліції, що стосувалися, зокрема, неповернення вилученого майна.

Крім направлення індивідуальних звернень до територіальних органів, такі скарги Рада також виносила на розгляд експертної групи разом із Офісом генерального прокурора. Мета: домогтися усунення порушень за справами скаржників, а також забезпечити ефективність розслідування за справами, де підприємці виступають потерпілою стороною.

Порівняно з минулим кварталом зросла кількість скарг щодо Бюро економічної безпеки — із шести в другому кварталі до 11 у третьому (нагадаємо, влітку Верховна Рада прийняла закон про перезавантаження БЕБ). Рада виступає за якнайшвидше перезавантаження БЕБ шляхом оновлення його складу та впровадження сучасних аналітичних методів розслідування економічних злочинів. Це своєю чергою має привести до зменшення втручання правоохоронних органів у підприємницьку діяльність, вважає бізнес-омбудсмен.

Читайте також: Тіньовий бізнес вимагає у влади «дорожню карту»: Податкового кодексу йому вже недостатньо

Митниця

У третьому кварталі кількість скарг від бізнесу щодо митних питань дещо знизилася й становила 16 звернень, або 6% від їхньої загальної кількості. Для порівняння, у другому кварталі РБО отримала 20 звернень (або 7%). Традиційно значна частина скарг на митницю стосувалася коригування митної вартості товарів — вісім звернень. Також бізнес звертався до Ради з приводу перекласифікації митними органами імпортованих товарів, затримок митного оформлення та складнощів реекспорту відходів переробки давальницької сировини. Рада супроводжує компанії в адміністративному оскарженні рішень митниці та допомагає підтвердити спочатку заявлену митну вартість імпортованих товарів.

Щоб допомогти компаніям урегулювати питання на митниці, РБО проводить регулярні зустрічі своєї експертної групи з Державною митною службою. Постійний діалог із митниками дає можливість ефективніше розв’язувати проблеми бізнесу в цій сфері.

У вересні Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо перезавантаження митниці, який уже підписаний президентом України й набув чинності з 1 листопада. Закон включає можливість для РБО брати участь у дисциплінарних провадженнях відносно митників, які порушують легітимні інтереси бізнесу.

Читайте також: Бізнес-асоціації закликали президента відновити бронювання на рівні міністерств: аудиту потребують рішення місцевих адміністрацій, а не вся система 

Як зупинити видобуток кам'яної солі в Україні — рецепт від ДПС

Основний на сьогодні виробник кам'яної солі в Україні (не названий у звіті РБО) зіштовхнувся з проблемою включення до переліку ризикових платників, повідомив бізнес-омбудсмен. У березні 2024 року головне управління ДПС у Закарпатській області включило підприємство до переліку ризикових платників. Компанія оперативно подала пояснення та необхідні документи, щоб скасувати ризиковий статус. Однак, попри надані пояснення та документи, податкова кілька разів змінювала підстави свого рішення й залишала компанію в переліку ризикових платників. Це фактично заблокувало її діяльність. Зіштовхнувшись із таким тиском, у травні 2024 року компанія звернулася до Ради бізнес-омбудсмена. Рада дійшла висновку, що підприємство надало переконливі пояснення, щоб розвіяти сумніви податкового органу з приводу ризикових операцій.

Рада, взявшись за розгляд справи, організувала зустріч із представниками ДПС України в рамках експертної групи. На зустрічі податківці в результаті озвучили повний перелік зауважень до діяльності платника податків. Основні сумніви податківців стосувалися саме товарних залишків, за рахунок яких було сформовано податковий кредит із ПДВ. Ці сумніви після втручання РБО вдалося розвіяти. У липні 2024 року, після подачі підприємством чергових пояснень і документів, податкова виключила підприємство з переліку ризикових платників.

Читайте також: Законодавчі зміни: податкова вимагає доступу до всіх рахунків громадян та бізнесу — Южаніна

Як зупинити імпорт палива — рецепт від БЕБ

Компанія з іноземними інвестиціями (не названа у звіті РБО), дистриб'ютор палива в Україні, зіштовхнулася із серйозними проблемами в рамках кримінального провадження. Під час тривалого досудового розслідування кримінального провадження, ініційованого Бюро економічної безпеки відносно компанії, остання стала жертвою низки процесуальних порушень із боку органу досудового розслідування. Зокрема, детективи Бюро впродовж багатьох місяців не виконували близько десятка постанов слідчих суддів, які зобов'язували їх повторно розглянути клопотання компанії.

Підприємство вирішило звернутися по допомогу до Ради бізнес-омбудсмена. Рада спрямувала офіційні листи до Офісу генерального прокурора та БЕБ, де звернула їхню увагу на те, що детективи БЕБ вчасно не реагували на клопотання компанії. Через два місяці після звернення Ради старший детектив БЕБ закрив кримінальне провадження за одним із епізодів через відсутність складу злочину в діях керівників компанії.

Читайте також: Більшість українців негативно ставляться до реклами грального бізнесу – соцопитування ZN.UA

***

Фінансовий ефект роботи РБО в третьому кварталі оцінюється в 156 млн грн. Переважну більшість скарг подає до Ради саме український бізнес — 89%. Частка скарг від іноземного бізнесу становила у звітному кварталі 11%. Це може свідчити як про особливу прискіпливість до місцевих підприємців, так і про специфіку ведення бізнесу по-українськи.