Відносини бізнесу і влади погіршилися настільки, що спроба влади примиритися фіксувалася цілим наказом РНБО.
На окремих бізнесменів це дійсно справило враження: «нас почули!», «президент швидко і жорстко відреагував», «зроблено кроки у правильному напрямку», — і зовсім соромне: «дякуємо президентові та його команді».
Щоб не думати чогось геть поганого, спишемо цю реакцію частини підприємців на необізнаність, незалученість у реформи останніх років, стрес і недосип.
Хоча, чесно кажучи, важко було не помітити, що «доленосне» рішення РНБО запропонувало реальному сектору величезне нічого.
Пункт перший — утворити Раду з питань підтримки підприємництва. Та й дійсно! Вона підсилить Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва, Офіс з розвитку підприємництва, Раду бізнес-омбудсмена і всі регіональні центри підтримки підприємництва, разом узяті. Вінчатиме цю множинність рад Всеукраїнська економічна платформа, ідея створення якої осяяла президента вже після рішення РНБО, але озвучувалась у тому ж ключі. Як платформа запрацює, всім поможем, всіх почуєм!
Реальні результати в допомозі бізнесу показує лише Рада бізнес-омбудсмена, решта ж просто існують.
Наприклад, про Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва, створену Зеленським 2020-го, відомо таке:
- у грудні 2020 року відбулося її перше засідання за участі Андрія Єрмака, на якому було «домовлено якнайшвидше підготувати рішення щодо проблемних питань бізнесу»;
- у грудні 2021-го указом президента її головою призначено Ростислава Шурму.
Усе, далі — порожнеча. Що сталося з проблемними питаннями і їхніми якнайшвидшими, з 2020 року, рішеннями? Ну, якось не пішло.
Зате тепер, коли запрацює Рада з питань підтримки підприємництва та ще й Всеукраїнська платформа, все точно буде інакше.
Пункт другий — перезавантажити Бюро економічної безпеки консолідацією там усіх економічних злочинів, внести зміни до оборонних закупівель і здійснювати моніторинг ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних.
Почнемо з моніторингу ризиків, тобто багаторічної планової роботи Мінфіну. Доручити її уряду окремим указом РНБО — це як доручити окремим указом сонечку сходити на Сході. Та й якби цей моніторинг міг чимось допомогти, повірте, вже допоміг би.
Тут дуже хочеться відправити авторів документа на тренінг до бізнес-омбудсмена Романа Ващука, організація якого вже показує реальні результати у покращенні ситуації з блокуваннями податкових. Завдяки не моніторингам, а систематичній роботі. Люди зробили аналіз, склали перелік основних і технічних рекомендацій і планомірно, вибачте на слові, дістають і Мінфін, і податкову питанням «коли наші рекомендації буде враховано?». Так, система опирається, і навіть мінімальний прогрес — це місяці. Але у пана Ващука є надихаючий графік із цим прогресом і зафіксоване зменшення обсягів блокувань. А що буде у Кабміну за результатами моніторингу, крім самого моніторингу? Отож.
Зміни до оборонних закупівель (наразі незрозуміло, які, бо мова про «врегулювання»), незалежно від подробиць, можуть потішити тільки бізнес, зацікавлений у цих оборонних закупівлях. За всієї поваги, не революція. В липні минулого року уряд вносив зміни у закупівлі Міноборони прохідною постановою, — навіть не всі у новинах це згадали. А зараз прям цілим рішенням РНБО доручили невідомо що.
Як там було? — Нас почули!
Цирк із перезавантаженням БЕБ, яке взагалі-то є вимогою МВФ та ЄС, тягнеться з березня 2023 року, саме тоді до парламенту внесли перший відповідний законопроєкт. А у вересні 2023-го — другий. А у жовтні — третій. Окремі наївні депутати навіть сподівалися, що ще 2023 року конкурси в оновленому БЕБ проведуть, але теж якось не пішло. Подейкують, що не обійшлося без заступника керівника ОП Олега Татарова. Про його вплив на процеси більш ніж вичерпно розповідав Олександр Лємєнов. Тож чергова згадка про перезавантаження БЕБ як вирішення всіх проблем виглядає вже відвертим знущанням. Раніше не могли перезавантажити, бо указу РНБО не було?
Пункт третій, улюблений, — доручити Офісу генпрокурора, Державному бюро розслідувань, Нацполіції, БЕБ і СБУ провести аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях і визначити їхню доцільність. Тобто перевірити самих себе.
І всі вони візьмуться за розум та й напишуть у цих звітах, як були не праві, де перевищували, де зловживали, де вимагали, коли маніпулювали...
Добре, припустимо, напишуть, що далі?
А далі — прекрасне: за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань із боку правоохоронних органів. Це якихось нових? Які не потрапили в останнє видання Кримінального процесуального?
Вироблятимуть їх, до речі, ті ж таки Офіс генпрокурора, ДБР, Нацпол, БЕБ і СБУ. Перевірять самі себе. Самі ж для себе рекомендації напишуть після групового каяття.
У цьому місці хочеться зацитувати президента про «чітко визначені кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інституціям подолати увесь той комплекс проблем, про який багато говорилося цими тижнями». З чітко визначеними кроками, думаю, ми розібралися.
А тепер щодо «тижнів», бо в Гуглі нас не забанили.
Березень 2020-го. Зеленський провів зустріч з олігархами.
Березень 2021-го. Єрмак зустрівся з представниками міжнародних бізнес-асоціацій.
Лютий 2022-го. Зеленський зустрівся з великим бізнесом.
Червень 2023-го. Зеленський зібрав підприємців.
Липень 2023-го. Заступники керівника ОП Шурма та Татаров провели «закриту» зустріч із представниками бізнесу.
Вересень 2023-го. Заступник керівника ОП Шурма провів зустріч із підприємцями.
Січень 2024-го. Віцепрем’єри Юлія Свириденко і Михайло Федоров та спікер парламенту Руслан Стефанчук провели зустріч із бізнесом. Від ОП була присутня радниця Єрмака Дарія Зарівна.
Щоразу, як мова заходить про недружній бізнес-клімат в Україні, офіс президента, засукавши рукави, кидається точково вирішувати глобальну проблему: інвестняні, зустрічі з бізнесом, ради при президентові, знов зустрічі, перезавантаження БЕБ, зустрічі, знов перезавантаження, знов ради. Дійшли вже до Ради безпеки і оборони, а результат незмінно нульовий.
А головне, помітили, як за чотири роки обміліло бажання ОП підтримувати бодай якісь адекватні відносини із реальним сектором? Де ті часи олігархів і міжнародних бізнес-асоціацій? Лишилися знекровлені рештки. Хтось на межі, хтось за межею, але навіть ті, що в найкращій формі, точно не живуть свого найкращого життя і певно мали би розраховувати на елементарну повагу. Хоча про що я, — вистачить радниці Єрмака і рішення ні про що.
Ключова теза «мазепинської» історії, що й спровокувала нинішнє загострення, — тут дійсно ніхто не без гріха. Зеленський і компанія, які ніколи не полишали амбіцій збудувати тут міцну автократію, не втомляться нагадувати про це бізнесу. Вже не надто переймаючись якимись імітаціями нечуваного занепокоєння. І без цього все зрозуміло, згадайте оті всі «нас почули!» і «президент жорстко відреагував» — що це, як не зразкове виконання команди «служити». Конвертувати таку відданість можна у цілу купу профітів, але головний, безумовно, — політичний.
Навряд чи Зеленському бракує на власну компанію, але він певно не хотів би, щоб у когось знайшлися статки на підрощування його потенційних конкурентів чи, не доведи Господь, на власні політичні амбіції. Все просто — або з ОП, або в СІЗО.
Певно, найкраще, що має зробити бізнес у такому разі, — перестати заглядати в рота господарю. А західні партнери (яких, сподіваємося, цей цирк із РНБО не ввів в оману) — підтримати реальний сектор у цьому прагненні. Хай там як, відбудовувати країну будуть не «татаровські хлопчики» і «єрмаківські дівчата», а люди, що створюють робочі місця, додану вартість і податкові відрахування.