Колегія суддів Вищого антикорупційного суду під час підготовчого розгляду 9 жовтня ухвалила рішення про закриття справи «Роттердам+» з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура
В прокуратурі зазначили, що не погоджуються з таким рішення суду та оскаржать його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, 14 березня 2023 року прокурори САП скерували до суду перший епізод справи щодо шести осіб, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+».
За оцінкою слідства запроваджена формула призвела до завдання протягом 2016-2017 років 19,357 млрд гривень збитків споживачам електроенергії. Прокурором було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
Серед обвинувачених:
- голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) Дмитро Вовк;
- член НКРЕКП;
- начальник відділу НКРЕКП;
- керівник управління НКРЕКП;
- заступник комерційного директора групи ДТЕК;
- директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи
(Посади вказані на момент вчинення злочину).
Це вже не перша спроба закрити справу «Роттердам+». Зокрема 27 серпня 2020 року САП закрила справу «Роттердам+» через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. Згодом ВАКС підтвердив законність рішення САП.
Однак у вересні 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої про закриття справи «Роттердам+».
Наступного ж дня, 22 вересня 2022 року, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як незаконну та необґрунтовану.
Зокрема, причиною закриття справи «Роттердам+» є скандально відомі «поправки Лозового», прийняті парламентом ще у 2017 році та досі не скасовані. Зокрема парламент пробував відмінити їх у 2018 році, але тоді в Раді бракнуло голосів (закон захищав ТОП-корупціонерів тодішнього президента Петра Порошенка і був вигідний більшості). З 2019 року в парламенті припадає пилюкою законопроєкт президента Володимира Зеленського, але і чинна Верховна Рада не поспішає його приймати, оскільки лазівка вигідна і для нової команди «слуг».
Водночас як нагадує керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, через «правки Лозового» відповідальності у справі про схеми з Приватбанком може уникнути і Ігор Коломойський, адже час збігає.
Зараз в Раді зареєстровано два законопроєкти №10100 та №10060-2, які скасовують ці поправки (про них можна прочитати в матеріалі ZN.UA «Скасування «поправок Лозового»: чи поверне законопроєкт №10100 баланс у систему обчислення строків розслідування?»), але депутати монобільшості затягують їхній розгляд.
Як зазначав в інтерв’ю ZN.UA голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов, вирішити питання проблеми зловживання процесуальними правами у кримінальних провадженнях топ-корупції, що розглядає ВАКС, може ухвалення законопроєкту №5661, який, щоправда, тривалий час перебуває на розгляді профільного комітету.
Кого із підозрюваних топ-корупціонерів ВАКС засудив, а кого — ні? Хто і в яких справах отримає вироки найближчим часом, а хто має шанс уникнути відповідальності? Як і ким затягуються слухання, щоб вийшли терміни давності? До чого тут офіс президента та як влада, блокуючи парламент, позбавляє ВАКС необхідних інструментів справедливого правосуддя? Свої відповіді на ці запитання у матеріалі "Найгучніші справи ВАКС: апдейт судових процесів за кейсами Насірова, Труханова, "Роттердам+", ОАСК" надають аналітики Центру протидії корупції Вадим Валько, Роман Вербовський, Роман Колюхов.