Міжнародні експерти в складі Конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро не скористалися своїм переважним правом голосу під час формування трійки переможців.
Це, разом з іншими недоліками відбору кандидатів, не дозволило забезпечити повністю об’єктивний результат, відповідно до якого на посаду призначили Семена Кривоноса, зазначила керівниця юридичного відділу Громадської Організації "Центр протидії корупції" Олена Щербан у статті для ZN.UA "Новий директор НАБУ: чи справді Банкова «зламала» конкурс та як Бюро працюватиме далі".
Вона пояснила, що у фінальному голосуванні міжнародні експерти банально розділилися у своїх думках. Поки не зрозуміло, що стало причиною, однак у ЦПК розглядали таку ймовірність у разі виходу на кінцеві етапи сумнівних кандидатів.
"Наслідком цього став компроміс між двома міжнародними експертами та українськими членами комісії у вигляді не трійки найкращих, а трійки тих, хто влаштовував обидві сторони. У фінал не потрапив жоден представник Головного підрозділу детективів НАБУ, що само по собі нонсенс", – додала Щербан.
Також експертка наголосила, що законом передбачена необхідність визначення конкурсною комісією не одного переможця, а трьох для розгляду урядом, чим влада спочатку сформувала собі поле для маневру. За її словами, мета дуже проста – "отримати можливість торгуватися з кандидатами перед призначенням і шукати лояльних до себе".
Іншою помилкою у відборі директора НАБУ стало правило, визначене самою ж комісією ще на початку процесу. Ключовим етапом відсіювання кандидатів для обрання фінальної двадцятки стали тести на знання законодавства й загальні здібності. Після них до етапу співбесід з 70 претендентів допустили лише 22, хоча допуск 30-40 людей дозволив би набагато ретельніше оцінити інших кандидатів і отримати більший вибір.
За словами Щербан, громадянське суспільство постійно надавало комісії зауваження під час конкурсу, але ключові не були враховані.
"Очевидно, що наявність 20 кандидатів для співбесід приваблювала набагато більше, ніж 30 чи 40, з огляду на час і поспіх. Та чи можливо поспішати з процедурами, коли йдеться про ключову антикорупційну інституцію?" – наголосила керівниця юридичного відділу "ЦПК".
Експертка звернула увагу і на виключення з конкурсу перед етапом співбесід детектива НАБУ Руслана Габрієляна, мобілізованого до ЗСУ. Рішення пояснили нібито недостатнім керівним досвідом кандидата (закон вимагає п’ять років). Водночас, раніше комісія сама допустила його до участі, маючи можливість перевірити досвід, а в подальшому виключила, базуючись на відповіді Офісу генпрокурора. Щербан вважає, що "лише цей факт свідчить про проблеми в організації процесу".
"Можна зробити висновок, що навіть міжнародні експерти та їхнє переважне право голосу не є панацеєю, щоб забезпечити повністю об’єктивний результат. Це підтверджує і відбір до Вищої ради правосуддя. Перелічені помилки варто врахувати при моделюванні наступних процедур", – підсумувала громадська діячка.
Раніше в "Центрі протидії корупції" також зауважили, що Кабінет міністрів призначив новим директором НАБУ людину, яка має нульовий досвід розслідування корупції та пов'язана із оточенням керівника ОП Андрія Єрмака.