UA / RU
Підтримати ZN.ua

Що насправді хотіли змінити НАБУ та САП в інституті угод із слідством

Великі корупційні історії часто «застивають», тому є сенс заохотити співучасників в обмін на менше покарання.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура потребують ефективної зміни інститут угод із слідством в корупційних справах для швидшого та ефективнішого розкриття корупційних схем. При цьому САП не готове на такі угоди, якщо не бачитиме у ній сенсу для слідства і покарання винних у корупційних схемах, пише у матеріалі «Що не так із законопроєктом про підвищення ефективності угод зі слідством?» Тетяна Безрук.

Авторка підкреслює, що угода зі слідство на практиці не звільнення від відповідальності, а зменшення відповідальності викривачу, співучаснику схеми, яка допоможе притягнути до відповідальності саме винних організаторів, вона має заохотити виконавців нижчої ланки співпрацювати зі слідством.

«Наприклад, якщо людина хоче дати хабаря дуже поважному чиновнику, то що вона, як свідчать деякі справи в судах, робить? Залучає спільників і дає їм вказівки. Прокуратура ловить цього організатора, і за санкцією статті, по якій він обвинувачується, йому загрожує ув’язнення на строк від 5 до 12 років. … Але (!) сидіти організатор буде саме п’ять років, бо санкція статті передбачає від п’яти років», - нагадує Безрук чинні норми законодавства.

Натомість в САП пропонували зменшити покарання, аби самі організатори схеми погоджувались викрити замовників та співучасників в обмін на умовний строк

Читайте також: Єврокомісія погодила удосконалення угод із слідством, але на практиці побачила геть інший варіант

Безрук зазначає, що для укладання угоди є конкретні чинники, і, на жаль, вони не завжди позитивні: «Перший — це викрити інших. Другий — про погані докази. Стосовно другого чинника, то вже у суді прокуратура може помітити, що якихось доказів не вистачає або закінчуються строки притягнення до відповідальності, тому угода — це оптимальний варіант для цієї справи».

При цьому іноді умови угоди з викривачем можуть не розголошувати роками, оскільки мова може йти про ще невідомі схеми.

Як підкреслив в коментарі експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін, укладання угоди — це повністю рішення прокурора, хоча ініціювати її може і сторона захисту. Але лише сторона обвинувачення вирішить,  «вигідна» угода слідству, чи є користь від її співпраці.

І хоча САП у багатьох моментах є незалежною структурою, громадські організації зауважують, що так може тривати не завжди.

«Клименко не буде укладати поганих угод, але він не завжди буде головою антикорпрокуратури. Якщо можна буде відкупитися від злочинів, то витрати на відкуп просто закладатимуться в корупційну маржу у схемах. Навряд чи це буде ефективно», - зазначила юристка і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.

Нагадаємо, 18 липня парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №11340, яким до умов угоди зі слідством у справах щодо корупційних злочинів підозрюваним та обвинуваченим в ТОП-корупції за особливо тяжкі злочини в рамках угоди зі слідством дозволять відшкодувати збитки, заплатити великий штраф і уникнути відповідальності, при цьому скасувавши обов’язкову умову про викриття співучасників злочину.