Щоб зрозуміти можливості антикорупційної екосистеми (НАЗК—НАБУ—САП—ВАКС—АРМА), Transparency International Ukraine провела друге дослідження управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, яке охоплює майже три роки їхньої діяльності (2021–2023), в ході якого оцінили і спроможність НАЗК .
Як зауважують автори Катерина Риженко, Олександр Калітенко і Вікторія Карпінська у статті «Що гальмує роботу антикорупційної екосистеми?», Національне агентство з питань запобігання корупції стало єдиним антикорупційним органом, який пройшов зовнішній незалежний аудит. Втім, перед ним постало і наймасштабніше завдання з-поміж усіх органів антикорупційної екосистеми: формувати антикорупційну політику в Україні загалом. І в цій сфері за останні три роки, на жаль, траплялося різне, констатують автори і додають, що вони оцінюють спроможність НАЗК у 3,7 бала із п’яти.
«Саме НАЗК — той орган, який неодноразово зіштовхувався зі спробами підірвати його інституційну спроможність, зокрема щодо руйнування його мандата та гальмування процесів зовнішніми гравцями», - пишуть автори.
Вони зазначають, що найскандальнішою такою спробою стало рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року, яке фактично скасувало майже всі повноваження Нацагентства. На щастя, Рада відновила його функції вже за два місяці, і відтоді інституція не зазнавала таких комплексних впливів.
Схожим викликом стали обмеження, які впровадили з початком війни: НАЗК заборонили перевіряти декларації чиновників і проводити спецперевірки, а також перетворили обов’язок декларування на добровільну дію. Власне, з-поміж усіх антикорорганів такі «воєнні» обмеження найбільше зачепили саме НАЗК.
Також автори згадують затягнутий з боку парламенту та уряду процес ухвалення важливих для нашої країни Державної антикорупційної стратегії та програми у 2020–2023 роках.
Автори визнають, що перезавантаження НАЗК таки відбулося: ми більше не чуємо про нові корупційні скандали в Нацагентстві і маємо відчутний прогрес у питанні формування державної антикорполітики — адже попереднє колегіальне НАЗК повністю провалило розробку нової антикорстратегії у 2018–2019 роках.
Але, на жаль, нинішнє НАЗК далеко не завжди послуговується принципом прозорості, про що вже не перший рік говорять вітчизняні та міжнародні експерти. Ба більше, це стало одним з основних зауважень у бік агентства у звіті за результатами його першого незалежного аудиту.
«Зокрема, аудитори вказали, що всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» НАЗК не публікує в повному обсязі власних нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії та проєктів рішень, що підлягають обговоренню. Не оприлюднювалися також правила логічного та арифметичного контролю е-декларацій та низка інших документів, як-от правила перевірки декларацій окремих співробітників СБУ, НАБУ», — пишуть автори.
Дискусію щодо незалежності НАЗК підняла історія з антикорупційною експертизою, яку Агентство провело щодо скандального законопроєкту №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності.
«Видання УНІАН цитує Олександра Новікова, який схвально прокоментував прийняття законопроєкту: «У 2021 році ми провели його антикорупційну експертизу, вказали на велику кількість корупційних ризиків і дали рекомендації щодо їх усунення. До другого читання всі ризики, щодо яких ми проводили антикорупційну експертизу у 2021 році, були усунуті». Однак експерти наголошували, що далеко не всі зауваження НАЗК стосовно цього законопроєкту були усунуті до його прийняття. Тому незрозуміло, чим мотивоване схвалення головою НАЗК прийнятого законопроекту», — констатують експерти.
Отже, на думку авторів, рекомендації щодо незалежності НАЗК були виконані лише частково, ба більше, з’явилися нові занепокоєння з цього приводу, зокрема після антикорупційної експертизи законопроєкту №5655. На жаль, можна констатувати існування великих прогалин в напрямку антикорупційної експертизи законопроєктів НАЗК. А це глобальний напрямок, який закладає основи всієї державної системи управління.
Тож оцінювання роботи НАЗК свідчить про те, що більшість з описаних громадськістю і міжнародними експертами проблем, які не дозволяють йому вийти на інший рівень спроможності та ефективності, — це послідовна політика та підходи керівництва. І це якраз той випадок, коли вирішення проблем насамперед залежить від ініціативи зсередини установи, вважають автори.
Важливою, на їхню думку, є також адекватна реакція громадянського сектору та експертів на публікацію звіту міжнародного аудиту НАЗК. Адже нам у руки дали реальний інструмент вимірювання ефективності роботи ключового антикорупційного органу, за який ми самі боролися, та коли результати оприлюднили, громадськість здебільшого промовчала. І це мінус, адже той, хто очолить НАЗК згодом, може не отримати правильного сигналу.
Строк повноважень теперішнього голови НАЗК Олександра Новікова спливає у середині січня 2024 року.
Детально про результати незалежної оцінки щодо ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції читайте у матеріалі Інни Ведернікової «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» на ZN.UA